Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року Справа № 916/882/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач), суддівВасищака І.М., Кривди Д.С.,розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників: Громадської організації "Причал № 193 "Ярмарочна" від позивача: Кульшик К.В.; від відповідача: 1. не з'явились; 2. Подорожній А.С. від третьої особи: 1. Сьомочкіна О.С., Кульшик К.В.; 2.: не з'явилися; від прокурора: Романов Р.О.;на рішенняГосподарського суду Одеської області від 08.02.2016 рокута постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 рокуу справі№ 916/882/13за позовомДержавного підприємства "Одеський морський торговельний порт"до відповідачів:1. Виконавчого комітету Одеської міської ради; 2. Громадської організації "Причал № 193 "Ярмарочна";треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Міністерство інфраструктури України; 2. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області;за участюЧорноморського транспортного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері,про визнання недійсним свідоцтва про право власності,ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Одеський морський торгівельний порт" (далі позивач) звернулось з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради (далі відповідач 1) та Громадської організації "Причал № 193 "Ярморочна" (далі відповідач 2) про визнання недійсним свідоцтва про право власності № САЕ 797810 від 27.12.2012 року виданого відповідачем 1, на нежитлові будівлі спортивно - човнової станції Причал №193, зареєстровані за Громадською організацією "Причал №193 "Ярмарочна", розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, - об'єкт, що складається з будівель літ. "А", літ. "Б", літ. "В", літ. "Д", літ. "Е", літ. "Ж", літ. "З", літ. "К", літ. "Л", літ. "М", літ. "Н", літ. "О", літ. "П", літ. "Р", літ. "С", літ. "Т", літ. "У", літ. "Ф", літ. "Г", літ. "Х", загальною площею 3 293,3 кв.м., основною площею 1 824,3 кв.м., відображених в технічному паспорті від 19.10.2012 року (далі Майно).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.02.2016 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 року рішення суду першої інстанції було скасовано, з підстав передбачених ст. 104 ГПК України, в зв'язку з тим, що місцевим господарським судом рішення прийнято за відсутності відповідача 2, який не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи. Хоча рішення суду першої інстанції було скасовано з наведених вище мотивів Одеським апеляційним господарським судом прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що майно, право власності на яке посвідчене спірним свідоцтвом, належить до державної власності та закріплене за позивачем на праві господарського віддання.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач 2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення прийняті у справі та направити справу до Господарського суду Одеської області на новий розгляд в іншому складі суду.

В своїй касаційній скарзі відповідач 2 зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

Відповідач 2 звертає увагу суду на наступні обставини: розгляд даної справи безпосередньо пов'язаний із справою № 815/7121/14, яка розглядається в Одеському апеляційному адміністративному суді за позовом ДП "Одеський морський торгівельний порт" про визнання протиправною та скасування декларації, зобов'язання скасувати реєстрацію декларації; судом не встановлено, які літери із оспорюваного свідоцтва відповідають вказаному Майну позивачем; правовий статус будівель та споруд відповідно до чинного законодавства був - самочинне будівництво, споруди не були зареєстровані в реєстрі нерухомості. При оформленні оспорюваного свідоцтва не було порушено діюче законодавство, а також посилається на рішення прийняті у справі № 15/158-09-5429. Позивачем не надано доказів будівництва ним спортивно - човнової станції з дотриманням вимог, діючого на час будівництва, законодавства. Спірне Майно не було зареєстровано, ні за позивачем, ні за ДП Одеський судноремонтний "Завод України", правонаступником якого є Порт.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін та прокуратури, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідача 2 зареєстровано 20.09.2006 року (свідоцтво про реєстрацію (т.1, а.с.99).

Згідно акту приймання - передачі з балансу ДП Одеський "СРЗ "Україна" спортивно - човнової станції "Ярморочна" на баланс відповідача 2 були передані основні фонди спортивно - човнової станції "Ярморочна", серед яких були (у тому числі) майстерня, дворовий туалет, будівля (одноповерхові бокси), в кількості 156 шт., будівля двохповерхова вахтова, будівля двохповерхова (побутові), дорога асфальтова шир. 7 метрів, покриття бетонне шир. 7 метрів (т.3, а.с.36-37).

До матеріалів справи (т.1, а.с.20-21) залучена копія наказу Мінтрансу та зв'язку України від 02.10.2006 року № 971, згідно до якого було реорганізовано ДП "Одеський судноремонтний завод "Україна", шляхом приєднання до позивача. Позивач є правонаступником прав і обов'язків ДП Одеський "СРЗ "Україна". У вказаному наказі також зазначено (п.5.1), що позивач приймає до статутного фонду майно ДП "Одеський СРЗ "Україна", згідно з затвердженим передавальним актом.

Матеріали справи (інвентарні картки, акт прийому передачі основних фондів) свідчать про те, що позивачу було передано від ДП "Одеський СРЗ "Україна" майстерня, бази відпочинку, дворовий туалет, будівля одноповерхова, бокси, будівля двохповерхова вахтова, будівля двохповерхова (побутові), дорога асфальтова шир. 7 метрів, покриття бетонне шир. 7 метрів (т.1, а.с.22-49).

До матеріалів справи залучені докази будівництва станції в 70-тих роках 20-го століття (Договори від 01.03.1979 року, від 07.07.1992 року, Положення про човнову станцію (т.4, а.с.32-49)).

До матеріалів справи (т.1, а.с.50-60) залучена копія технічного паспорту станом на 04.02.2009 року, в якому зазначено перелік будівель розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100 та які перебувають на балансі позивача.

Згідно техпаспорту за вказаною адресою розташовані - побутова будівля, бокси, майстерня, убиральні, огорожа, мостіння.

До матеріалів справи (т.5, а.с.197) залучено копію витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності. У витягу з реєстру зазначено про те, що балансоутримувачем Майна є позивач, а Міністерство є суб'єктом управління, який здійснює управління Майном.

Рішенням Одеської міської ради від 08.07.2011 року № 823 - 6 надано згоду на передачу з державної до комунальної власності територіальної громади міста Одеси комплексу будівель та споруд "Човнова станція", що знаходиться на балансі позивача та розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, (Майно).

Матеріали справи не містять доказів того, що Майно було передано в установленому порядку до власності територіальної громади міста Одеси, а також доказів того, що воно в установленому порядку виключено з Єдиного реєстру об'єктів державної власності (з інших підстав) як державне майно.

До матеріалів справи (т.2, а.с.66) залучено копію оспорюваного свідоцтва, в якому зазначено, що воно видане на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією ДАБК в Одеській області від 19.12.2012 року № ОД 20212509952, договору оренди землі від 23.04.2010 року.

З свідоцтва вбачається, що воно видавалось з метою оформлення права власності відповідача 2, як на новозбудований об'єкт нерухомості.

До матеріалів справи (т.4, а.с.210-212) залучено копію вироку Приморського райсуду міста Одеси від 26.05.2014 року у справі № 522/8039/14-К, яким встановлено факт недостовірності відповідних даних, що містяться у технічному паспорті, які були внесені до декларації (яка була однією з підстав для видачі оспорюваного свідоцтва).

Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.22 ГК України держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики. Суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

У відповідності до преамбули та п. 4.2 статуту позивача, що зареєстрований 22.07.2008 року, позивач є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України. Порт є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП "Одеський судноремонтний завод "Україна" в результаті його реорганізації шляхом приєднання до Порту. Майно Порту є державною власністю і належить йому на праві господарського відання (т.1, а.с.82-88).

Аналізуючи зібрані у справі матеріали судова колегія приходить до висновку про те, що суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку, що підстав для видачі оспорюваного свідоцтва у відповідача 1 не було та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Посилання відповідача 2 на рішення прийняті у справі № 15/158-09-5429 за позовом Мінтранспорту та зв'язку України до Одеської міської ради про визнання права власності на майно не може бути прийнято до уваги, оскільки Мінстранспорту та зв'язку України відмовлено в задоволенні позовних вимог з посиланням на ст. 33 ГПК України.

За таких обставин, доводи викладені в касаційній скарзі не можуть бути прийняті до уваги, а постанова Одеського апеляційного господарського суду повинна бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Громадської організації "Причал № 193 "Ярмарочна" відмовити.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 року прийняту у справі № 916/882/13 залишити без змін.

Головуючий С.В.Бондар

Судді І.М.Васищак

Д.С.Кривда