Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 760/25388/25

провадження № 51-89км26

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 23 вересня 2024 року за ч. 1 ст. 309 КК,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК, і

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК до покарання за вказаним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 23 вересня 2024 року та призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці.

Вказане кримінальне провадження розглянуто місцевим судом відповідно до положень, визначених ч. 3 ст. 349 КПК.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника на зазначений вирок місцевого суду.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 04 вересня 2025 року приблизно о 13 год 20 хв в парку на просп. Любомира Гузара, 1 в м. Києві на землі знайшов прозорий поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить в собі психотропну речовину, обіг якого заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон) масою 0,432 г, та помістив до своєї сумки з метою подальшого власного вживання без мети збуту.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник вказує про істотне порушення вимог КПК, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування касаційних вимог сторона захисту вказує про те, що:

- судовий розгляд у суді першої інстанції за спрощеною процедурою був проведений всупереч вимогам ч. 3 ст. 349 КПК без належного з`ясування думки всіх учасників кримінального провадження щодо недоцільності дослідження доказів у частині, що підлягає доказуванню, без з`ясування розуміння ОСОБА_7 фактичних обставин висунутого обвинувачення та без роз`яснення йому правових наслідків застосування спрощеної процедури, а також без залучення та без участі захисника;

- апеляційний суд не перевірив допущене судом першої інстанції істотне порушення вимог КПК.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор не заперечувала проти задоволення касаційної скарги сторони захисту.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не прибули. У заяві про відмову від захисника ОСОБА_6 засуджений просив здійснити розгляд касаційної скарги без його участі. У клопотанні захисник ОСОБА_8 також просила здійснити розгляд касаційної скарги сторони захисту без її участі.

Мотиви суду

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, думку прокурора, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про таке.

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

У поданій касаційній скарзі сторона захисту ставить питання про допущені місцевим судом істотні порушення вимог КПК під час розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, які залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції, які, на переконання захисника, є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Колегією суддів витребувано матеріали цього провадження та в ході прослуховування відео-, звукозапису судового засідання місцевого суду від 08 жовтня 2025 року, з`ясовано, що судом було визначено скорочений порядок розгляду справи з врахуванням позиції ОСОБА_7 , який визнав свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та встановлені в обвинувальному акті фактичні обставини справи, а також погодився на розгляд кримінального провадження за спрощеною процедурою.

ОСОБА_7 були роз`яснені наслідки такого порядку дослідження доказів, зокрема, місцевий суд неодноразово роз`яснив засудженому те, що у разі спрощеного розгляду провадження він буде позбавлений можливості оскаржити в апеляційному порядку встановлені в обвинувальному акті фактичні обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, а лише матиме право оскаржувати вирок місцевого суду в частині незгоди із юридичною кваліфікацією його дій та призначеним місцевим судом покаранням. Також суд переконався у правильності розуміння засудженим положень ч. 3 ст. 349 КПК.

Суд переконався, що в ході допиту ОСОБА_7 в суді першої інстанції з`ясовувалося його дійсне ставлення до пред`явленого обвинувачення та його розуміння.

Таким чином, суд першої інстанції вжив всіх необхідних заходів для того, щоб переконатися в правильності розуміння учасниками судового розгляду тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, підставно визнав недоцільним дослідження доказів в повному обсязі й обмежився лише допитом обвинуваченого та дослідженням відомостей, що характеризують його особу.

Засуджений чітко висловився з приводу розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, а тому доводи сторони захисту про порушення вимог кримінального процесуального закону колегія суддів відхиляє.

Твердження сторони захисту про здійснення з боку суду та прокурора тиску на ОСОБА_7 , шляхом примушування останнього погоджуватися на скорочений порядок розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час прослуховування та перегляду звуко-, відеозапису судового засідання місцевого суду.

КПК не вимагає обов`язкової участі захисника у цьому провадженні, а засуджений такого клопотання, як слідує з журналу та звуко-, відеозапису судового засідання від 08 жовтня 2025 року не заявляв.

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про порушення права на захист у цьому провадженні.

Суд в межах повноважень, визначених КПК, з метою перевірки доводів касаційної скарги сторони захисту про порушення місцевим судом процедури проведення скороченого порядку розгляду справи, здійснив перевірку ходу та порядку судового розгляду цієї справи судом першої інстанції, встановив дотримання цим судом вимог ч. 3 ст. 349 КПК та здійснення належної судової процедури розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 .

З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки факт належного виконання положень ч. 3 ст. 349 КПК вже перевірений під час касаційного розгляду.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що під час розгляду цього кримінального провадження не було допущено істотного порушення вимог КПК і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 433 436 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Ухвалу Київського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року щодоОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3