Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року Справа № 904/4389/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:стягувача -Кость О.Г., боржника органу ДВС-Бочанова Я.В., -не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України"на ухвалу та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2015у справі№904/4389/13за скаргою стягувачаПАТ "НАК "Нафтогаз України"на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області(боржник- КП "Жовтоводськтепломережа") ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2015 (суддя Євстигнеєва Н.М.), винесеною на підставі ст.1212 ГПК України та залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 (судді: Пархоменко Н.В., Коваль Л.А., Чередко А.Є.), залишено без задоволення скаргу стягувача на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з тих мотивів, що у відповідності з п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" органом ДВС постановою від 08.09.2014 було правомірно зупинено виконавче провадження, так як боржника внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", а заборгованість за наказом від 06.12.2013 у даній справі виникла внаслідок неповних розрахунків з позивачем за отриманий природній газ, тобто за енергоносії.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в поданій касаційній скарзі просить ухвалу та постанову скасувати, скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме п.15 ч.1 ст.37, ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" та п.п.1.4,1.8 ст.1, п.3.7 ст.3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (далі - Закон України №2711-IV). Зокрема, скаржник вважає неправомірним зупинення виконавчого провадження органом ДВС з огляду на непоширення дії Закону України №2711-IV на вимоги позивача, оскільки загальна сума заборгованості відповідача, стягнута за судовим рішенням у даній справі, утворилася після 14.01.2013р., тобто після встановленої цим Законом розрахункової дати (01.01.2013р.), а тому не підпадає під заборгованість, визначену Законом України №2711-IV. На думку заявника, згідно п.6.1 договору від 30.09.2011 №14/2306/11 кінцевою датою сплати основного боргу (3696600,55 грн.) за актом приймання-передачі газу за грудень 2012р. є 14.01.2013р., а суми пені, інфляційних втрат та 3% річних нараховувалися позивачем на вказану суму боргу починаючи з 15.01.2013р.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані ухвала та постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2013 позов задоволений частково - стягнуто з КП "Жовтоводськтепломережа" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 3696600,55 грн. основного боргу, 77594,82 грн. пені, 31037,92 грн. 3% річних, 3705,83 грн. інфляційних та 67926,99 грн. судового збору, а в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 зазначене судове рішення скасоване в частині зменшення пені, резолютивна частина рішення викладена в наступній редакції: "Стягнути з КП "Жовтоводськтепломережа" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість у розмірі 3696600,55 грн., 155189,63 грн. пені, 31037,92 грн. 3% річних, 3705,83 грн. інфляційних, 67926,99 грн. судового збору по позовній заяві, 775,95 грн. судового збору по апеляційній скарзі".

06.12.2013 року господарським судом Дніпропетровської області на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2013 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 року був виданий наказ №904/4389/13 про стягнення з Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованості у розмірі 3696600,55 грн., 155189,63 грн. пені, 31037,92 грн. 3% річних, 3705,83 грн. інфляційних, 67926,99 грн. судового збору по позовній заяві, 775,95 грн. судового збору по апеляційній скарзі.

Постановою Вищого господарського суду від 03.03.2014 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 у справі №904/4389/13 скасовано в частині позовних вимог про стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи №904/4389/13 рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014, яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 залишено без змін, стягнуто з КП "Жовтоводськтепломережа" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню у сумі 186968,72 грн., збитки від інфляції у сумі 3238,82 грн., 3% річних в сумі 37391,74 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 658,31 грн. 29.07.2014 року на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014 був виданий наказ №904/4389/13.

Матеріалами справи підтверджується, що 19.02.2014р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42152252 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2013 у справі №904/4389/13.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 03.03.2014 року виконавче провадження №42152252 з примусового виконання наказу №904/4389/13 від 06.12.2013 приєднано до зведеного виконавчого провадження №36499372, яке веде Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

08.09.2014 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №42152252, якою виконавче провадження з примусового виконання наказу №904/4389/13 зупинено на підставі п.15 ч.1 ст.37 та ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

При цьому, згідно з абзацом 5 ч.2 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених п.15 ч.1 ст.37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України №2711-IV для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок участі підприємств паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підтверджується внесенням підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру.

Документом, що підтверджує участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, є виписка з Реєстру (п.3.2.6 ст.3 Закону України №2711-IV).

Перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам п.1.1 ст.1 Закону України №2711-IV, затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 №568 "Про затвердження переліку підприємств".

КП "Жовтоводськтепломережа" внесено до вказаного Переліку за №154. Факт включення КП "Жовтоводськтепломережа" до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України №2711-IV підтверджується відповідною випискою №241/357 від 30.12.2014 з цього Реєстру.

Згідно з абзацом 6 п.3.7 ст.3 Закону України №2711-IV на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року.

Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 положення пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини 1 статті 41, частини 5 статті 124, пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини 2 статті 2, абзацу 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 року треба розуміти так, що: обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"; внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Таким чином, виходячи з приписів п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" та його тлумачення Конституційним судом України (рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012), для зупинення виконавчого провадження необхідні дві умови: 1) включення боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"; 2) стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії.

Отже, ані Закон України "Про виконавче провадження", ані рішення Конституційного суду України у взаємозв'язку з абзацом 6 п.3.7 ст.3 Закону України №2711-IV не ставлять умову щодо зупинення виконавчого провадження в залежність від часу виникнення заборгованості внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Враховуючи, що КП "Жовтоводськтепломережа" включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", заборгованість за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2013 №904/4389/13 виникла через неповні розрахунки за енергоносії, апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності постанови від 08.09.2014 про зупинення виконавчого провадження.

Колегія погоджується з висновком апеляційного суду з огляду на таке.

Частиною 2 ст.2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (далі - Закон України №2711-IV) чітко визначено, що його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Пунктом 1.3 ст.1 Закону України №2711-IV до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єктів господарської діяльності, розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступників ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядників цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Згідно з п.1.4 ст.1 Закону України №2711-IV до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Дійсно, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під ознаки заборгованості у розумінні п.1.4 ст.1 Закону України №2711-IV, у випадках наявності якої мають застосовуватися положення п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України №2711-IV (в редакції від 01.08.2014р.) розрахункова дата - дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року.

Згідно з абзацом 6 п.3.7 ч.1 Закону України №2711-IV на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.3 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.

Таким чином, вказаними нормами, як виняток, встановлено вичерпний перелік сум та видів заборгованості, за умов наявності якої не підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень стосовно такого боржника, як підприємство паливно-енергетичного комплексу, включене до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України №2711-IV.

Апеляційним господарським судом обґрунтовано відхилено доводи позивача про те, що стягнута заборгованість за наказом від 06.12.2013 виникла як до 01.01.2013р. так і після 01.01.2013р., а також містить стягнення сум судових витрат, на які не поширюється дія Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" з наступних мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача виникла внаслідок порушення умов договору від 30.09.2011 №14/2306/11 купівлі-продажу природного газу (який є енергоносієм в розумінні п.1.5 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"), оскільки відповідач у встановлений строк не здійснив оплату коштів за отриманий природний газ. При цьому, рішенням суду встановлено, що заборгованість виникла за природний газ, поставлений відповідачу протягом жовтня-грудня 2012 року.

Згідно п.п.3.3,6.1 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Таким чином, обов'язок оплати за газ, поставлений у грудні 2012 року виник у відповідача в місяць поставки газу і, незважаючи на те, що договором встановлено строк остаточного розрахунку (14 число місяця, наступного за місяцем поставки газу), такий обов'язок відповідача вже існував станом на 31.12.2012 року.

При цьому, колегія враховує факт підписання сторонами саме 31.12.2012р. акта приймання-передача газу за грудень 2012р., встановлений рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014 у даній справі, що, виходячи зі змісту п.1.8 ст.1 Закону України №2711-IV (в редакції від 01.08.2014р.) переконливо свідчить про фіксацію сторонами 31.12.2012р. основного боргу в сумі 3696600,55 грн., тобто до розрахункової дати (01.01.2013р.), встановленої цим законом.

Зважаючи на вищенаведене, заборгованість за договором від 30.09.2011 №14/2306/11, в тому числі заборгованість в сумі 3696600,55 грн. за актом приймання-передачі газу за грудень 2012р., яка зафіксована сторонами станом на 31.12.2012р., відповідає ознакам заборгованості в розумінні п.п.1.4,1.8 ст.1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", у зв'язку з чим, безпідставними є доводи скаржника про зворотне.

Наведеним спростовується твердження заявника про неправомірне зупинення виконавчого провадження органом ДВС з огляду на непоширення дії Закону України №2711-IV на вимоги позивача, так як загальна сума заборгованості відповідача, стягнута за судовим рішенням у даній справі, нібито утворилася після 14.01.2013р., тобто після встановленої цим законом розрахункової дати (01.01.2013р.), а тому не підпадає під заборгованість, визначену Законом України №2711-IV.

Колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Закон України "Про виконавче провадження" та Закон України №2711-IV не надають державному виконавцю як права зупиняти виконавче провадження в певній частині стягуваної заборгованості (штрафних санкцій, інфляційних втрат, 3% річних тощо), так і не покладають на державного виконавця при зупиненні виконавчого провадження обов'язок з'ясовувати правову природу заборгованості, підстави чи час її виникнення. Однак, з врахуванням змісту ч.3 ст.3 Закону України №2711-IV, як виняток, колегія вважає законним часткове зупинення виконавчого провадження в межах одного виконавчого документа, а саме з огляду на недопустимість його зупинення в частині стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.

У зв'язку з цим, касаційна інстанція не може прийняти до уваги посилання скаржника на ті обставини, що суми пені, інфляційних втрат та 3% річних, які були стягнуті судом, нараховувалися позивачем на суму основного боргу вже після розрахункової дати (01.01.2013р.), а також на необхідність розмежування державним виконавцем стягнутої судом заборгованості по її складових частинах і періодах її виникнення (до та після 01.01.2013р.) та обумовлену цим можливість лише часткового зупинення виконавчого провадження у справі (по заборгованості, яка утворилася до 01.01.2013р.

Більше того, апеляційним судом правомірно враховано той факт, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської від 08.12.2014 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ від 06.12.2013 у справі №904/4389/13 в частині стягнення з КП "Жовтоводськтепломережа" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 155189,63 грн. пені, 31037,92 грн. 3% річних та 3705,83 грн. інфляційних втрат, з врахуванням чого наказ від 06.12.2013 підлягає стягненню в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 3696600,55 грн. за поставлений природний газ за період з жовтня по грудень 2012р. та судових витрат.

Наведеним спростовуються твердження заявника про незаконність дій органу ДВС щодо зупинення виконавчого провадження з примусового виконання з мотивів нерозповсюдження дії Закону України №2711-IV на вимоги стягувача та невідповідності заборгованості відповідача (за поставлений у грудні 2012р. газ) критеріям, визначеним цим законом, зокрема, з підстав встановлення нормою п.1.8 ст.1 та п.3.7 ст.3 Закону України №2711-IV періоду виникнення заборгованості (до 1 січня 2013 року), що підпадає під ознаки заборгованості, стосовно якої мають застосовуватися положення п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Отже, при винесенні постанови від 08.09.2014 про зупинення виконавчого провадження Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області правомірно керувався положеннями п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" та абзацу 6 п.3.7 ст.3 Закону України №2711-IV.

Зважаючи на вищезазначене, колегія не вбачає підстав для задоволення скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111,11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 у справі №904/4389/13 залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - без задоволення.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун