ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року Справа № 910/1407/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Гольцової Л.А.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 24.10.2016 Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017у справі№ 910/1407/15-г Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп"доПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївнитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор"провизнання договору поруки припиненимза участю представників сторін:

позивача: Батюсь Т.В., Григор'єва Н.В.

відповідача: Гуцул А.Д.

третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни про визнання припиненою поруки за договором поруки від 29.03.2013 № 1-0099/13/38-Р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 у справі № 910/1407/15-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015, позов задоволено у повному обсязі, визнано припиненою поруку за договором поруки від 29.03.2013 №1-0099/13/38-Р зі змінами, внесеними додатковим договором від 23.05.2013 №1, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" та Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" з метою забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" як позичальника за кредитним договором від 29.03.2013 № 1-0020/13/30-КL, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор".

Постановою Вищого господарського суду України від 01.09.2015 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 у справі № 910/1407/15-г залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 18.11.2015 задоволено частково заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2015, постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 та постанови Вищого господарського суду України від 01.09.2015 у справі № 910/1407/15-г.

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2015, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 та постанову Вищого господарського суду України від 01.04.2015 скасовано, справу № 910/1407/15-г передано на розгляд до Господарського суду м. Києва.

Скасовуючи прийняті у справі судові рішення, Верховний Суд України виходив з того, що суди попередніх інстанцій допустили помилку у порівнянні графіків погашення заборгованостей, визначених додатковими договорами № 1 та № 4, та не врахували, що суми чергових платежів і залишки за кредитом, встановлені графіками 1-7 за договором про внесення змін № 4, є меншими за суми чергових платежів і залишки за кредитом, встановлені графіками 8- 14 за додатковим договором № 1, а тому збільшення обсягу відповідальності поручителя не відбулося і зазначені зміни не є підставою для застосування наслідків, передбачених ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, позовні вимоги про припинення поруки заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" також із підстави, передбаченої ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, однак в частині застосування наведеної норми матеріального права суд касаційної інстанції будь-яких висновків не зробив, незважаючи на те, що і в цій частині судові рішення оскаржувалися у касаційному порядку, а суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що кредитор пропустив встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК шестимісячний строк, і це є підставою для припинення поруки.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 у справі № 910/1407/15-г (суддя Чебикіна С.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді Баранця О.М., суддів Сітайло Л.Г., Пашкіної С.А.), в позові відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 у справі № 910/1407/15-г, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, оскільки суди дійшли помилкового висновку про те, що шестимісячний строк звернення з позовом до поручителя слід обраховувати з моменту вимоги про дострокове погашення заборгованості, хоча кредитним договором внаслідок ряду відкладальних умов були встановлені свої кінцеві строки виконання основного зобов'язання, яким, у разі ненастання відкладальної обставини-1, було 31.12.2013; судами також неправильно застосовано ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України та не враховано висновок експерта, яким встановлено збільшення обсягу відповідальності поручителя з огляду на збільшення періоду погашення заборгованості.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на касаційну скаргу, в якому відповідач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення.

12.04.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" подано додаткові пояснення по справі щодо неврахування судами попередніх інстанцій обставин, пов'язаних із ненастанням відкладальної обставини, визначеної п. 1.5.2.2 Договору про внесення змін № 4, з якою було пов'язана зміна кінцевого строку погашення заборгованості, а також пояснення щодо збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалася передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 29.03.2013 між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" як позичальником був укладений кредитний договір № 1-0020/13/30-KL (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого позичальнику було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з встановленим кредитним лімітом 50285457,34 доларів США та з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 31.12.2019 року (з урахуванням змін і доповнень внесених додатковим договором №1 від 23.05.2013 року).

Згідно з пунктами 7.1.1 та 7.2.1 кредитного договору у випадку невиконання боржником своїх платіжних обов'язків за кредитним договором, банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені) відшкодування збитків тощо.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 29.03.2013 між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" як поручителем укладений договір поруки № 1-0099/13/38-Р (далі - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за належне та своєчасне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором № 1-0020/13/30-КL від 29.03.2013, включаючи всі дійсні та/або можливі зміни та/або доповнення, внесені та/або такі, що можуть бути внесені у майбутньому, а саме повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

Пунктом 2.1 договору (з урахуванням змін і доповнень внесених договором про внесення змін № 1 від 23.05.2013) визначено, що порука за договором поруки забезпечує у повному обсязі виконання всіх платіжних зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" за кредитним договором, а саме:

- повернення кредиту в сумі 50285457,34 доларів США з графіком погашення (зниження ліміту заборгованості) відповідно до умов кредитного договору та з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 31.12.2019 року або протягом іншого строку/в інший термін дострокового погашення кредиту у випадках, передбачених кредитним договором;

- сплату процентів за користування кредитом у розмірі 10,5% процентів річних з можливим збільшенням їх розміру до 13% річних без укладення відповідного договору про внесення змін у випадках, передбачених кредитним договором, зокрема, внаслідок порушення ТОВ "Золотий екватор" відповідних своїх зобов'язань за кредитним договором;

- сплату комісій у розмірі, в строки (терміни) та в порядку, визначених кредитним договором;

- сплату можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної кредитним договором;

- відшкодування витрат кредитора, пов'язаних зі стягненням заборгованості за кредитним договором.

Строк поруки договором поруки та додатковим договором № 1 до нього не встановлений.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.11.2014 Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Соловйова Н.А. звернулося одночасно до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" (боржника) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (поручителя) з письмовими вимогами про дострокове виконання порушених зобов'язань за кредитним договором і договором поруки шляхом перерахування на користь банку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" протягом семи робочих днів від дати отримання цієї вимоги.

Боржник отримав вищевказану вимогу 02.12.2014, що підтверджується зворотнім повідомленням, яке міститься в матеріалах справи.

Предметом спору у даній справі є питання наявності підстав для припинення поруки за договором поруки № 1-0099/13/38-Р від 29.03.2013 з підстав, передбачених ч. 1 та ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки

Частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, закон пов'язує припинення поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності на це згоди поручителя та зумовленим такою зміною збільшенням обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного зобов'язання, забезпеченого порукою.

Скасовуючи прийняті у цій справі судові рішення, Верховний Суд України в постанові від 18.11.2015 дійшов висновку про те, що у даній справі підстав для застосування положень ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України немає, оскільки суми чергових платежів і залишки за кредитом, встановлені графіками 1-7 за договором про внесення змін № 4 до кредитного договору, є меншими за суми чергових платежів і залишки за кредитом, встановлені графіками 8-14 за додатковим договором № 1, які підлягали застосуванню у зв'язку із несплатою позичальником 20000000,00 доларів США до 30.06.2013, а тому збільшення обсягу відповідальності поручителя не відбулося.

Наведені у касаційній скарзі доводи скаржника щодо збільшення відповідальності поручителя внаслідок розширення змісту та умов основного зобов'язання у зв'язку із достроковим поверненням кредиту, а саме - з тих підстав, що внаслідок збільшення періоду сплати та пролонгації основного зобов'язання до 31.12.2019 відбувається збільшення суми нарахованих відсотків, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що як умовами додаткового договору № 1, так і договором про внесення змін № 4 до кредитного договору кінцевим строком повного погашення заборгованості за кредитом визначено 31.12.2019 (за умови настання передбачених цими договорами відкладальних обставин); умовами додаткового договору № 1 до кредитного договору був встановлений кредитний ліміт в загальній сумі 50285457,34 доларів США (субліміт-1 та субліміт-2), натомість договором про внесення змін № 4 сторони погодили графіки погашення фактичної заборгованості позичальника, що існує станом на 27.12.2013 у сумі 32783526,01 доларів США з урахуванням настання чи ненастання відкладальних обставин, зменшивши тим самим розмір тіла кредиту.

Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника щодо встановленого судовим експертом збільшення обсягу відповідальності поручителя, оскільки як вбачається зі змісту вступної частини Висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 6489/16-45 від 15.08.2015 зазначене питання не виносилося на розгляд судового експерта при призначенні судово-економічної експертизи у даній справі.

Згідно із ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як визначено судами попередніх інстанцій, строк поруки договором поруки та додатковим договором № 1 до нього не встановлений. Кінцевим терміном повернення кредиту згідно з пунктом 2.1 договору поруки (з урахуванням змін і доповнень внесених договором про внесення змін № 1 від 23.05.2013) є 31.12.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судами встановлено, що у зв'язку з порушенням боржником строків повернення кредиту та виникненням заборгованості за кредитним договором, кредитор використав передбачене частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України та пунктами 7.1 та 7.2.1 кредитного договору право на односторонню зміну умов кредитного договору, надіславши 19.11.2014 боржнику вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та пов'язаних із ним платежів протягом 7 робочих днів від дати отримання боржником даної вимоги (аналогічна вимога була направлена 19.11.2014 і поручителю).

Вищевказана вимога була отримана боржником 02.12.2014, а тому з урахуванням норм ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України та умов кредитного договору з 09.12.2014 розпочинається перебіг шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до поручителя.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" звернулося 19.12.2014, тобто в межах передбаченого ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України шестимісячного строку.

Доводи скаржника про те, що кінцевим строком погашення основного зобов'язання є 31.12.2013 згідно із графіком погашення кредиту-1, оскільки боржником був порушений обов'язок щодо належної сплати процентів за Договором, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки із встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин не вбачається доведення позивачем факту непогашення позичальником процентів у сумі 286855,85 дол. США, що визначено як відкладальна обставина-1 відповідно до п. 1.5.2.1.1 договору про внесення змін № 4, наявності між сторонами спору щодо виконання вказаної частини основного зобов'язання, а висновок експерта з цього питання за результатами проведення судово-економічної експертизи від 15.08.2016 № 6489/16-45 судами відповідно до ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовано не взято до уваги, оскільки він суперечить наявним в матеріалах справи доказам сплати вказаної суми процентів у погоджений сторонами строк.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем наявності правових підстав для визнання поруки припиненою, у зв'язку із чим відмовили у задоволенні позову.

Вказаний висновок господарських судів попередніх інстанцій відповідає встановленим обставинам справи та зроблений із вірним застосуванням норм матеріального права.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судами попередніх інстанцій, в той час як згідно з вимогами ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлені судами обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 у справі № 910/1407/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

Л. Гольцова