ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року Справа № 20/414/07 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівБакуліної С.В., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"на постанову від 18.01.2017 Донецького апеляційного господарського суду у справі№20/414/07 господарського суду Запорізької областіза позовомДержавного підприємства "Енергоринок"до орган державної виконавчої служби, дії якого оскаржуютьсяВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українипровизнання дій неправомірними, постанови недійсною

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились,

Від відповідача - Дамірова Н.Н. - дов. від 06.02.14,

ДДВС - не з'явились,

Слухання справи відбулось у режимі відеоконференції.

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулось до господарського суду Запорізької області із скаргою на підставі ст. 1212 ГПК на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо стягнення виконавчого збору в рамках виконавчого провадження ВП № 30234511 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 23.03.2008 у справі №20/414/07, у якій також просив визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.09.2016 про стягнення з ВАТ "Запоріжжяобленерго" виконавчого збору, прийняту в рамках виконавчого провадження ВП № 30234511 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 27.03.2008 у справі № 20/414/07.

Ухвалою від 13.12.2016 господарського суду Запорізької області (головуючий суддя Азізбекян Т.А., судді Колодій Н.А., Ніколаєнко Р.А.) скаргу ВАТ "Запоріжжяобленерго" залишено без задоволення. Ухвалу суду мотивовано тим, що відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Постановою від 18.01.2017 колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду у складі головуючого Агапова О.Л., суддів Будко Н.В., Склярук О.І. ухвалу від 13.12.2016 господарського суду Запорізької області залишено без змін.

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" у касаційній скарзі просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким скаргу на дії ДДВС задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 24, 28, 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Також, відповідач подав до суду докази зміни його найменування - з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (завірену копію витягу з ЄДР від 02.02.2017 та завірену копію довіреності від 01.03.2017 № 279).

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням від 29.11.2007 господарського суду Запорізької області з ВАТ "Запоріжжяобленерго" на користь ДП "Енергоринок" стягнуто 18933716, 04 грн. інфляційних втрат, 4722270, 41 грн. 3 % річних, 3000000,00 грн. пені та 4031,66 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

07.12.2011 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийнято постанову ВП № 30234511 про відкриття виконавчого провадження.

Постановою ВП № 30234511 від 07.12.2011 боржнику встановлений термін для самостійного виконання рішення - у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови.

02.04.2012 державним виконавцем винесена постанова ВП № 30234511 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 20/414/07 від 27.03.2008, до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно - енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу".

Постановою від 24.05.2016 ВП № 30234511 поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 27.03.2008 № 20/414/07.

Постановою від 22.09.2016 з ВАТ "Запоріжжяобленерго" стягнуто виконавчий збір в сумі 380100,00 грн.

Звертаючись із скаргою на дії ДДВС ВАТ "Запоріжжяобленерго" послалось на те, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВАТ "Запоріжжяобленерго" отримано лише 23.01.2012, що підтверджується відбитком поштового штемпелю про дату відправки на конверті та відбитком вхідного штампу ВАТ "Запоріжжяобленерго" на супровідному листі. У зв'язку з включенням ВАТ "Запоріжжяобленерго" до реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу", виконавче провадження відповідно до ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" підлягало обов'язковому зупиненню. Про наявність підстави для обов'язкового зупинення виконавчого провадження державний виконавець був обізнаний вже на час відкриття виконавчого провадження, оскільки у нього в провадженні знаходились інші виконавчі документи відносно ВАТ "Запоріжжяобленерго", виконання яких було зупинено.

При цьому ВАТ "Запоріжжяобленерго" зазначило, що виконавче провадження з примусового виконання наказу від 27.03.2008 у справі № 20/414/07 повинно бути зупинено не пізніше наступного дня після його відкриття, тобто не пізніше 08.12.2011, а тому, строк для добровільного виконання рішення, мав бути поновлений після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, та поновлення виконавчого провадження. В порушення вимог Закону "Про виконавче провадження" постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 30234511 державним виконавцем прийнято лише 02.04.2012. Після усунення обставини, яка стала підставою для зупинення виконавчого провадження, виконавче провадження поновлено постановою від 24.05.2016.

На думку скаржника, ДДВС у порушення 28 Закону України "Про виконавче провадження" було позбавлено можливості скористатись гарантованим законом правом на самостійне виконання рішення у встановлений для цього термін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

05.04.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)" № 191-МІІІ від 12.02.2015.

Наведеним Законом, зокрема, ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", було визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Судами встановлено, що постановою від 07.12.2011 ВП № 30234511 боржнику встановлений термін для самостійного виконання рішення - у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови.

На супровідному листі ДВС України Відділу примусового виконання рішення № 11-0-36-94/5-970/7 на адресу ВАТ "Запоріжжяобленерго" міститься відмітка одержувача про дату отримання та вхідний реєстраційний номер 1077/008-82 від 23.01.2012.

Отже, господарські суди, встановивши, що відповідач у встановлений державним виконавцем у постанові строк наказ рішення господарського суду не виконав та, врахувавши вимоги ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (зі змінами станом на момент винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови), відповідно до якої виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом, прийшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги відповідача.

До того ж, як вірно враховано судами, виконавче провадження було поновлено 24.05.2016, а оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору прийнято ДДВС 22.09.2016, проте, скаржником не було надано доказів на підтвердження вчинення ним будь-яких дій щодо самостійного виконання рішення.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" залишити без задоволення.

Постанову від 18.01.2017 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 20/414/07 господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді С. Бакуліна

О. Яценко