ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року Справа № 911/1943/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 у справі№ 911/1943/13господарського судуКиївської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"доСпоживчого товариства "Настуся"простягнення 20 375, 00 грн.

за участю представників від: позивача Нечитайло Т.В. (довір. від 09.12.2013)відповідача Поляруш О.О. - директор Балицький Т.М. (довір. від 10.01.2014) Островерх В.П. (довір. від 09.01.2014)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (Позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Споживчого товариства "Настуся" (Відповідач) про стягнення штрафних санкцій на суму 20 375 грн. за неналежне виконання зобов"язань за договором купівлі-продажу № 2046А від 06.04.2012.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.10.2013 у справі № 911/1949/13 позов задоволено, стягнуто з Споживчого товариства "Настуся" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" 20 375 грн. штрафу та 1 720,50 грн. судових витрат.

В рішенні місцевого господарського суду вказується на те, що в силу статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, відповідно до статей 549, 610, 611 Цивільного кодексу України, статті 216 Господарського кодексу України у разі порушення зобов"язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідач не виконав договірні зобов"язання по поставці зерна, а тому з нього стягуються штрафні санкції у розмірі, встановленому договором.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2013 по даній справі, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Суффле Агро Україна".

Постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що запланована кількість ячменю згідно з договором не була вивезена Позивачем, що згідно зі статтями 612, 613 Цивільного кодексу України, статтями 220, 221 Господарського кодексу України виключає можливість покладення відповідальності на Відповідача.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, ТОВ "Суффле Агро Україна" звернулося із касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 у справі № 911/1943/13 та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області по даній справі.

Касаційну скаргу заявник обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права і порушені норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 06.04.2012 між ТОВ "Суффле Агро Україна" (Покупець) і Споживчим товариством "Настуся" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 2046А, за умовами якого Продавець зобов"язаний на площі 150 га виростити для Покупця і продати ячмінь пивоварний класу А в кількості 250 тонн.

Відповідно до пункту 3.2 договору Продавець має поставляти товар вантажними автомобілями або залізничним транспортом, а пунктом 3.8 договору сторони узгодили, що поставка Продавцем всього обсягу товару здійснюється до 30.11.2012.

За накладною № 46 від 27.08.2012 Споживчим товариством "Настуся" поставлено для ТОВ "Суффле Агро Україна" ячмінь пивоварний в кількості 46 250 т.

В іншій частині, а саме: в кількості 203,758 т, Відповідач ячмінь не поставив.

В пункті 6.3 договору зазначено, що у разі односторонньої відмови від поставки товару протягом строку, зазначеного в пункті 3.8 договору, Продавець зобов"язаний оплатити Покупцю штраф у розмірі 5% вартості непоставленого товару.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Аналогічні приписи закріплені статтями 193, 230 Господарського кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Суффле Агро Україна" про стягнення з Відповідача штрафних санкцій за недопоставку товарів, місцевий господарський суд правильно застосував норми матеріального права і обґрунтовано стягнув з Відповідача на користь Позивача штрафні санкції за недопоставку товару в кількості, визначеній умовами договору.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказав, що згідно з додатком № 6 до договору сторони передбачили право Покупця на отримання товару на умовах ЕХW (склад Продавця), але апеляційним судом не враховано, що цією умовою не скасовано обов'язок Продавця поставити Покупцеві товар у визначеній договором кількості і за вказаними в договорі реквізитами (автомобільним чи залізничним транспортом).

Зокрема, пункт 3.3 договору встановлює, що об"єм, термін та місце поставки кожної партії товару узгоджується із представниками Покупця.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов"язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму, а частина 1 статті 662 Цивільного кодексу України на продавця покладає обов"язок передати покупцеві товар.

Безпідставним є посилання суду апеляційної інстанції на листи Відповідача № 24 від 09.08.2012, № 26 від 20.08.2012, № 28 від 18.09.2012, від 01.11.2012, в яких Відповідач просить Позивача забрати зерно ячменю, оскільки ці листи не знімають обов"язку Відповідача виконати договірні зобов"язання по поставці товару у визначеній договором кількості та вказані листи не мають доказів їх направлення Позивачеві, а Позивач заперечує їх отримання.

Тому, необґрунтованим є посилання в постанові Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 на статті 612, 613 Цивільного кодексу України, статті 220, 221 Господарського кодексу України, в яких закріплені положення про те, що прострочення боржника не настає, якщо зобов"язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора, а кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов"язання, або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов"язку.

Матеріали справи не містять доказів, які б перешкоджали Відповідачеві узгодити поставку зерна з Позивачем (п. 3.3 договору) і поставити Позивачеві певну кількість товару у визначений термін (пп. 3.2, 3.8 договору).

Недоречним є посилання суду апеляційної інстанції на факти, встановлені в рішенні Господарського суду Київської області від 19.12.2012 у справі № 2/125-12, оскільки предметом спору по цій справі є зобов"язання сторін (Позивача і Відповідача) закріплені в договорі № 2046 від 23.03.2012, за яким ТОВ "Суффле Агро Україна" є продавцем насіння сільськогосподарських культур, а Споживче товариство "Настуся" визначено покупцем.

Враховуючи, що Споживчим товариством "Настуся" частково не виконано договірні зобов"язання по поставці ячменю пивоварного, відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України з відповідача підлягають стягненню штрафні санкції у розмірі 5% вартості непоставленого товару на суму 20 375 грн.

За таких обставин, касаційна скарга ТОВ "Суффле Агро Україна" підлягає задоволенню, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 у справі № 911/1943/13 підлягає скасуванню. Рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2013 по даній справі залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 у справі № 911/1943/13 скасувати.

Рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2013 у справі № 911/1943/13 залишити в силі.

Стягнути з Споживчого товариства "Настуся" (09153, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Пилипча, вул. Жовтнева, буд. 20, код ЄДРПОУ 30118108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30000, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Острозька, буд. 138, код ЄДРПОУ 34863309) судовий збір у розмірі 860,25 грн. за розгляд касаційної скарги.

На виконання даної постанови Господарському суду Київської області видати наказ.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда