Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року Справа № 910/8012/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Ємельянов А.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"на ухвалувід 23.05.2014господарського суду міста Києва та на постанову від 01.07.2014Київського апеляційного господарського судуза заявою Державного підприємства "Вугілля України"про відстрочення виконання рішенняу справі№ 910/8012/13 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"доДержавного підприємства "Вугілля України"простягнення 119 601 990,68 грн.В судове засідання прибули представники сторін: позивачаНовік В.М. (дов. від 22.11.2013 № 19-11/149);відповідачаАндрусенко Ю.С. (дов. від 23.06.2014 № 23-06/153-Д); Ремізовська Н.К. (дов. від 01.07.2014 № 01-07/156-Д);

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2014 у справі № 910/8012/13 (суддя Полякова К.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 (колегія суддів: Андрієнко В.В. - головуючий В.В., судді - Буравльов С.І., Шапран В.В.), заяву Державного підприємства "Вугілля України" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2013 у справі № 910/8012/13 на один рік задоволено повністю, відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2013 у справі № 910/8012/13 на 1 (один) рік.

Не погоджуючись з прийнятими у справі ухвалою та постановою, позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Державному підприємству "Вугілля України" у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслав, що також не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судами встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 21.06.2013 у справі № 910/8012/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013, позов Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Вугілля України" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" 100000000,00 грн. заборгованості за кредитом, 246575,34 грн. заборгованості за процентами, 2827105,91 грн. 3 % річних, 4643835, 62 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 183587,06 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 500000,00 грн. неустойки, 66101,61 грн. витрат по сплаті судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено та припинено провадження у справі в частині стягнення 4734064,57 грн. процентів за користування кредитними коштами.

23.04.2014 відповідач - Державне підприємство "Вугілля України" звернулось до місцевого господарського суду із заявою про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2013 у справі № 910/8012/13 строком на один рік, посилаючись на те, що за результатами господарської діяльності підприємство у 2013 році понесло збитки у розмірі 9 026 млн. грн., що підтверджується консолідованим звітом про фінансові результати за 2013 рік, а також на балансі підприємства рахується значна дебіторська заборгованість, яку розстрочено на 20 (двадцять) років, (і зокрема, щодо стягнення з ПАТ "Західенерго" заборгованість більше 486 003 млн. грн.). Крім того, примусове стягнення заборгованості по рішенню суду у справі 910/8012/13 призведе до негативних наслідків - блокування роботи підприємства, при цьому Державне підприємство "Вугілля України" є оператором оптового ринку вугільної продукції України і блокування його роботи призведе до зупинки відвантаження вугілля до ТЕС, що по суті буде підривом енергетичної безпеки країни.

Відповідно до частини 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В розумінні змісту вказаної норми процесуального закону відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. При цьому приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежують господарський суд будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Однак, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому при оцінці доказів, що підтверджують зазначені обставини необхідно керуватися ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Дослідивши наявність конкретних обставин, що зумовлюють відстрочення виконання судового рішення, господарські суди з урахуванням фактичних обставин справи, дійшли обгрунтованого висновку про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2013 у справі № 910/8012/13 на 1 (один) рік.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарські суди попередніх інстанції вірно дійшли висновку, що надані боржником докази доводять той факт, що існують обставини, які роблять виконання цього судового рішення неможливим, оскільки невідкладне та одночасне виконання його призведе до негативних наслідків як для відповідача, так і для інших учасників оптового ринку вугільної промисловості України та унеможливить погашення вимог позивача взагалі, через що, в силу статті 121 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням інтересів як позивача, так і відповідача, обґрунтовано задоволено заяву відповідача про відстрочку виконання судового рішення у даній справі на один рік, з наданням боржнику можливості стягнути дебіторську заборгованість та погашення заборгованості перед позивачем.

Таким чином, судами об'єктивно враховано матеріальний стан заявника, фінансові можливості кредитора й можливі негативні наслідки при невідкладному та одночасному виконанні рішення у даній справі, а відтак обґрунтовано задоволено заяву про відстрочення виконання рішення.

З огляду на встановлені обставини та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до частини 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених ухвалі та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому ухвалу та постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 та ухвалу господарського суду міста Києва від 23.05.2014 у справі № 910/8012/13 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

А.С. Ємельянов