Історія справи

Постанова ВГСУ від 12.04.2016 року у справі №922/4587/13
Постанова КГС ВП від 23.05.2023 року у справі №922/4587/13
Ухвала КГС ВП від 04.02.2020 року у справі №922/4587/13
Ухвала КГС ВП від 03.10.2019 року у справі №922/4587/13
Ухвала КГС ВП від 21.05.2018 року у справі №922/4587/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року Справа № 922/4587/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргуПАТ "Комерційний банк "Експобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровичана постановуХарківського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 рокуу справі Господарського суду№ 922/4587/13 Харківської областіза заявоюMramor LLP, Walesдофізичної особи-підприємця ОСОБА_5про визнання банкрутомліквідаторБеліков О.П.за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

ВСТАНОВИВ :

у провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/4587/13 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 18.11.2013 року за заявою Mramor LLP, Wales (далі - ініціюючого кредитора) за процедурою, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 102 - 104).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою про визнання боржника банкрутом від 10.12.2013 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Капустіна В.В. (том 1, а.с. 115 - 120).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.02.2014 року звільнено арбітражного керуючого Капустіна В.В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута за його клопотанням, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Белікова О.П. (том 1, а.с. 133 - 134).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2015 року задоволено заяву ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" з грошовими вимогами до банкрута на суму 17 455 594, 98 грн. та внесено їх окремо до реєстру вимог кредиторів як вимоги, забезпечені заставою майна боржника (том 1, а.с. 234 - 236).

25.11.2015 року до господарського суду надійшло клопотання ліквідатора Белікова О.П. від 24.11.2015 року про усунення перешкод у здійсненні ліквідаційної процедури згідно постанови місцевого господарського суду від 10.12.2013 року про визнання боржника банкрутом, в якій просив зобов'язати ВДВС Солом'янського РУЮ у місті Києві звільнити з-під арешту майно боржника ОСОБА_5, який накладено постановою органу державної виконавчої служби про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.01.2015 року, винесену у виконавчому провадженні №46204651 (номер обтяження 11858547 (спеціальний розділ)) (пункт 1); зобов'язати ВДВС Солом'янського РУЮ у місті Києві закрити всі виконавчі провадження з примусового виконання рішення суду щодо можливих стягнень з боржника ОСОБА_5 (код: НОМЕР_1), а виконавчі листи направити на адресу арбітражного керуючого Белікова О.П. (пункт 2); зобов'язати приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Гризунову О.В. скасувати заборону відчуження на нерухоме майно від 19.03.2007 року, накладену на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно з договором іпотеки, укладеним між ОСОБА_5 та ЗАТ "ОТП Банк", посвідченим приватним нотаріусом ПМНО Гризуновою О.В. за реєстровим №1823 від 19.03.2007 року, та провести державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна іпотекою (пункт 3); зобов'язати приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Гризунову О.В. скасувати заборону відчуження на нерухоме майно від 20.07.2006 року, накладену на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно з договором іпотеки, укладеним між ОСОБА_5 та ЗАТ "ОТП Банк", посвідченим приватним нотаріусом ПМНО Гризуновою О.В. за реєстровим №1823 від 19.03.2007 року, та провести державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна іпотекою (пункт 4); продовжити строк ліквідаційної процедури боржника (пункт 5) (том 2, а.с. 188 - 202).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2015 року (суддя Дзюба О.А.) клопотання ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 арбітражного керуючого Белікова О.П. про усунення перешкод у здійсненні ліквідаційної процедури згідно постанови Господарського суду Харківської області від 10.12.2013 року у даній справі задоволено (пункт 1 резолютивної частини ухвали); зобов'язано ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві закрити виконавче провадження з примусового виконання рішення суду щодо можливих стягнень з боржника ОСОБА_5 (код: НОМЕР_1), та винести постанову про закінчення виконавчого провадження та припинити чинність арештів, подати до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві заяву в електронній формі про припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме арешту всього нерухомого майна зареєстровану на підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 30247081 від 09.12.2011 року, винесену ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві (номер запису про обтяження 333765, вид обтяження: арешт нерухомого майна), а виконавчі листи повернути до Господарського суду Харківської області (пункт 2 резолютивної частини ухвали); зобов'язано ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві закрити виконавче провадження з примусового виконання рішення суду щодо можливих стягнень з боржника ОСОБА_5 (код: НОМЕР_1) та винести постанову про закінчення виконавчого провадження та припинити чинність арештів, подати до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві заяву в електронній формі про припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме арешту всього нерухомого майна зареєстровану на підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №46204651 від 26.01.2015 року, винесену ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві (номер запису про обтяження 11858547 спеціальний розділ), а виконавчі листи повернути до Господарського суду Харківської області (пункт 3 резолютивної частини ухвали); зобов'язано Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Полтавської області закрити виконавче провадження з примусового виконання рішення суду щодо можливих стягнень з боржника ОСОБА_5 (код: НОМЕР_1) та винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 1 статті 50, пункту 4 та пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", а виконавчий документ повернути до Господарського суду Харківської області (пункт 4 резолютивної частини ухвали); зобов'язано приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Гризунову О.В. внести запис про припинення заборони відчуження на нерухоме майно зареєстроване:

- 19.03.2007 року номер обтяження 4651943, накладену на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом ПМНО Гризуновою О.В. за реєстровим №1823 від 19.03.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 (код: НОМЕР_1) та ЗАТ "ОТП Банк" (код: 21685166),

- 20.07.2006 року номер обтяження 3487442, накладену на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом ПМНО Гризуновою О.В. за реєстровим №4295 від 20.07.2006 року, укладеного між ОСОБА_5 (код: НОМЕР_1) та ЗАТ "ОТП Банк" (код: 21685166),

та провести державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна іпотекою зареєстрованою 20.07.2006 року номер обтяження 3487567, накладену на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом ПМНО Гризуновою О.В. за реєстровим № 4295 від 20.07.2006 р., укладеного між ОСОБА_5 (код: НОМЕР_1) та ЗАТ "ОТП Банк" (код: 21685166) (пункт 5 резолютивної частини ухвали);

зобов'язано приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Гризунову О.В., внести запис про припинення заборони відчуження на нерухоме майно зареєстроване:

- 19.03.2007 року номер обтяження 4651981, накладену на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом ПМНО Гризуновою О.В. за реєстровим №1823 від 19.03.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 (код: НОМЕР_1) та ЗАТ "ОТП Банк" (код: 21685166),

- 20.07.2006 року номер обтяження 3487528, накладену на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом ПМНО Гризуновою О.В. за реєстровим №4295 від 20.07.2006 року, укладеного між ОСОБА_5 (код: НОМЕР_1) та ЗАТ "ОТП Банк" (код: 21685166) (пункт 6 резолютивної частини ухвали);

зобов'язано Першу полтавську державну нотаріальну контору або Реєстраційну службу Полтавського міського управління юстиції внести запис про припинення арешту на нерухоме майно - нежиле приміщення, адреса: АДРЕСА_2, зареєстроване 20.04.2010 року Першою полтавською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 09.04.2010 року, справа №2-3719/10, реєстраційний номер обтяження - 9747587 (пункт 7 резолютивної частини ухвали);

зобов'язано приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. внести запис про припинення заборони відчуження на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис про іпотеку №4652013), зареєстрованого 24.03.2011 року на підставі договору про відступлення права вимоги, посвідченого 18.03.2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за реєстровим №1677, зареєстровану на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 8 резолютивної частини ухвали); розгляд справи відкладено на 22.12.2015 року (пункт 9 резолютивної частини ухвали); зобов'язано ліквідатора виконати вимоги попередніх ухвал суду (пункт 10 резолютивної частини ухвали) (том 2, а.с. 206 - 210).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" (далі - скаржник), вимоги якого виникли на підставі договору кредиту №001-USD-CK від 15.05.2008 року про надання кредитних коштів для споживчих потреб громадянина України ОСОБА_5, як фізичної особи-позичальника, та забезпечені іпотекою належного йому нерухомого майна (нежитлового приміщення в житловому будинку, зазначеного в плані літ. А-2, загальною площею 262, 2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 25.11.2015 року та прийняти нове рішення про відмову у клопотанні ліквідатора банкрута Белікова О.П. про усунення перешкод у здійсненні ліквідаційної процедури, відмовити у зобов'язанні органу державної виконавчої служби закрити виконавче провадження з примусового виконання рішення суду щодо можливих стягнень з боржника ОСОБА_5, відмовити у зобов'язанні ДВС винести постанову про закінчення виконавчого провадження та припинити чинність арештів та вчиненні інших дій, пов'язаних із скасуванням обтяжень майна фізичної особи ОСОБА_5, які не пов'язані з отриманням кредитних коштів на ведення підприємницької діяльності (том 2, а.с. 213 - 236, том 3, а.с. 25 - 53).

В обґрунтування апеляційної скарги банк-іпотекодержатель зазначив про порушення місцевим господарським судом положень законодавства про банкрутство, що визначають особливості формування ліквідаційної маси фізичної особи, визнаної банкрутом за статтями 90 - 92 Закону про банкрутство.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Пуль О.А., судді: Білоусова Я.О., Лакіза В.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" задоволено частково, ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.11.2015 року скасовано та прийнято у справі нове рішення, яким клопотання ліквідатора (вх. №47365 від 25.11.2015 року) про усунення перешкод у здійсненні ліквідаційної процедури задоволено частково, зобов'язано ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві звільнити з-під арешту майно боржника ОСОБА_5, який накладено на підставі постанови ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.01.2015 року, винесену у виконавчому провадженні №46204651 (номер обтяження 11858547 (спеціальний розділ)); припинено в частині вимог, зазначених у пунктах 3, 4 клопотання, в іншій частині вимог ліквідатора, заявлених в клопотанні, відмовлено (том 3, а.с. 123 - 138).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 25.01.2015 року в частині зобов'язання ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві звільнити з-під арешту майно боржника ОСОБА_5, який накладено на підставі постанови ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.01.2015 року, винесену у виконавчому провадженні №46204651 (номер обтяження 11858547 (спеціальний розділ)), а ухвалу суду першої інстанції від 25.11.2015 року скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити у клопотанні ліквідатора банкрута Белікова О.П. про усунення перешкод у здійсненні ліквідаційної процедури, а саме: відмовити у зобов'язанні ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві звільнити з-під арешту майно боржника ОСОБА_5, який накладено на підставі постанови органу державної виконавчої служби про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.01.2016 року, винесену у виконавчому провадженні №46204651 (номер обтяження 11858547 спеціальний розділ).

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій положень статті 52 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 90, 91 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, та статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Банк-іпотекодержатель доводить, що в межах справи про банкрутство фізичної особи не може бути припинена іпотека нерухомого майна банкрута, якою забезпечено зобов'язання з повернення кредитних коштів, які надавалися боржнику, як фізичній особі, та не пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року в межах предмета касаційного оскарження, дослідивши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 статті 1 Закону про банкрутство боржника визначено як юридичну особу-суб'єкта підприємницької діяльності або фізичну особу за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку із здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможну виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджуються судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом (в редакції змін, внесених Законом України №1258-VІІ від 13.05.2014 року, чинних з 07.07.2014 року).

Відповідно до частини 8 статті 90 Закону про банкрутство, у разі визнання фізичної особи банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно фізичної особи-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Частиною 1 статті 91 Закону про банкрутство суду надано право накладення арешту на майно фізичної особи, за винятком майна, на яке згідно із законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Частиною 1, 2 статті 92 Закону про банкрутство передбачено порядок розгляду грошових вимог кредиторів та черговість їх задоволення ліквідатором боржника-фізичної особи, а зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна фізичної особи; вимоги громадян, перед якими фізична особа несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані у цьому Фонді у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, вимоги щодо стягнення аліментів; розрахунки щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), і щодо виплати авторської винагороди, а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Частиною 3 статті 92 Закону про банкрутство передбачено винятки із загального правила про звільнення суб'єкта банкрутства (фізичної особи) від виконання виконання конкурсних зобов'язань, до яких віднесено інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання фізичної особи банкрутом та можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство фізичної особи в повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Також, частинами 5 - 6 статті 92 Закону про банкрутство визначено право господарського суду не допустити за вмотивованим клопотанням будь-кого з учасників у справі про банкрутство, арбітражного керуючого або за власною ініціативою звільнення фізичної особи від зобов'язань, якщо боржник: ухилявся від виконання зобов'язань щодо погашення боргів; вчинив дії щодо приховування майна; не надавав необхідну інформацію або надавав недостовірну інформацію господарському суду, який розглядає справу про банкрутство. Про зазначене виноситься ухвала, яка підлягає негайному виконанню.

Отже, системний аналіз наведених норм загальної частини Закону про банкрутство та його особливостей провадження щодо фізичної особи-боржника дозволяє зробити висновок, що кредитори фізичної особи-боржника повинні довести у справі про банкрутство про те, що їх вимоги випливають із зобов'язань, які пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності фізичною особою, або є такими, які включаються до реєстру вимог кредиторів в силу закону (про виплату аліментів, заборгованої заробітної плати, відшкодуванню шкоди, завданої трудовим каліцтвом, та прирівняні до них вимоги згідно частини 2 статті 92 цього Закону). Тільки такі вимоги ухвалою суду включаються до реєстру вимог кредиторів фізичної особи-підприємця та задовольняються його ліквідатором в ході ліквідаційної процедури. Вимоги до фізичної особи, які виникли за її цивільними зобов'язаннями, що не пов'язані з підприємницькою діяльністю такої особи (зокрема, за споживчим кредитуванням), не є конкурсними вимогами в розумінні частини 1 статті 1 Закону про банкрутство та не можуть включатися до її реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Також, майно, яке є предметом забезпечення за зобов'язаннями, не пов'язаними з підприємницькою діяльністю фізичної особи, не включається до ліквідаційної маси боржника-приватного підприємця та за його рахунок не задовольняються вимоги, включені до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство відповідно до статей 91 - 92 Закону про банкрутство. Відтак, у ліквідатора такої фізичної особи відсутні повноваження на продаж від імені боржника у ліквідаційній процедурі майна фізичної особи, яке є предметом забезпечення зобов'язань, що не пов'язані з підприємницькою діяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Положеннями частини 2 статті 41 Закону про банкрутство передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, загальними нормами Закону про банкрутство передбачено повноваження ліквідатора щодо реалізації майна боржника для задоволення вимог, які внесені до реєстру вимог кредиторів, що виключає наявність у нього повноважень на реалізацію майна (предмета іпотеки) за зобов'язаннями, які не вносяться до реєстру вимог кредиторів за особливостями провадження щодо суб'єкта банкрутства-фізичної особи, яка є неплатоспроможною внаслідок здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, справа №922/4587/13 порушена ухвалою суду від 18.11.2013 року, а отже до неї слід застосовувати положення Закону про банкрутство в редакції, яка діє з 19.01.2013 року із застосуванням особливостей провадження у справі про банкрутство фізичної особи відповідно до статей 90 - 92 Закону про банкрутство.

Суди встановили, що постановою місцевого господарського суду від 10.12.2013 року боржника визнано банкрутом, визначено строк ліквідаційної процедури до 10.12.2014 року, в ході якої ліквідатор Капустін В.В. був замінений судом 11.02.2014 року на ліквідатора Белікова О.П. (том 1, а.с. 115 - 120, 133 - 134).

Судами встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2015 року було задоволено клопотання ліквідатора Белікова О.П. про надання згоди на продаж майна, яке перебуває в іпотеці ПАТ "КБ "Експобанк" за договором іпотеки від 15.05.2008 року, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 262,2 кв.м. в АДРЕСА_2, реєстровий номер за РПВН: 15808736 (том 2, а.с. 60 - 62).

Матеріалами справи підтверджується подання ліквідатором Беліковим О.П. скарги на дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування його Постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 07.10.2015 року у виконавчому провадженні №33669915 з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду міста Києва №2-1053/11 від 12.07.2012 року про звільнення з-під арешту майна боржника ОСОБА_5 відповідно до постанови про арешт майна від 03.08.2012 року, скасування інших заходів примусового виконання рішення суду та зобов'язання органу державної виконавчої служби закрити виконавче провадження, яке ухвалою від 27.10.2015 року прийнято до розгляду та призначено на 25.11.2015 року (том 2, а.с. 160 - 165, 180 - 181).

Судами встановлено, що 25.11.2015 року ліквідатор Беліков О.П. звернувся до суду з клопотанням про усунення перешкод в здійсненні ліквідаційної процедури згідно постанови Господарського суду Харківської області від 10.12.2013 року, яке в той же день було розглянуто та задоволено в судовому засіданні ухвалою, резолютивна частина якої наведена в описовій частині постанови.

Судами встановлено, що 15.05.2008 року ОСОБА_5 отримав кредит в АТ "КБ "Експобанк" на суму 150 000 доларів США з цільовим призначенням на споживчі потреби (пункт 1.5 Договору), в забезпечення якого передав спірне приміщення (том 2, а.с. 223-230).

Приймаючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що загальними нормами законодавства про банкрутство не передбачено обмеження прав ліквідатора боржника з реалізації всіх його активів в ході ліквідаційної процедури, прийняв до уваги встановлені обставини введення ліквідаційної процедури щодо фізичної особи ОСОБА_5 та перебування під обтяженням АТ "КБ "Експобанк" у виконавчому провадженні за рішенням суду у цивільній справі його майна - нежитлового приміщення загальною площею 262,2 кв.м. у АДРЕСА_2.

Апеляційний суд, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції від 25.11.2015 року, скасував її в цілому та прийняв нове рішення.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що провадження у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_5 здійснюється з особливостями відповідно до статей 90 - 92 Закону про банкрутство, про те, що спірне майно фізичної особи, яке обтяжене за її зобов'язаннями, не пов'язаними з підприємницькою діяльністю, не повинно включатися до складу ліквідаційної маси. Однак, апеляційний суд дійшов висновку, що таке майно повинно продаватися виключно ліквідатором фізичної особи боржника та за процедурою реалізації активів суб'єкта підприємницької діяльності (фізичної особи) у справі про банкрутство.

З огляду на таке, апеляційним судом прийнято рішення про часткове задоволення клопотання ліквідатора Белікова О.П. про усунення перешкод в здійсненні ліквідаційної процедури та зобов'язання ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві звільнити з-під арешту майно боржника ОСОБА_5, який накладено на підставі постанови ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.01.2015 року, винесену у виконавчому провадженні №46204651 (номер обтяження 11858547 (спеціальний розділ)). Також, суд апеляційної інстанції встановив обставини розгляду в іншому провадженні у справі про банкрутство клопотань ліквідатора про усунення перешкод в здійсненні ліквідаційної процедури згідно з ухвалою суду від 19.08.2015 року, внаслідок чого припинено провадження в частині вимог ліквідатора, викладених у пунктах 3, 4 клопотання, відповідно до статті 80 ГПК України та відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури, оскільки чинним законодавством про банкрутство не передбачено можливості продовження строку ліквідаційної процедури поза межами строків, визначених статтею 37 Закону про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає про невірне застосування апеляційним судом положень статті 1 Закону про банкрутство про визначення конкурсних вимог кредиторів фізичної особи-боржника та статей 90 - 92 цього Закону при визначенні повноважень ліквідатора фізичної особи-боржника щодо реалізації активів боржника, які перебувають під обтяженням за зобов'язаннями фізичної особи, що не пов'язані з її підприємницькою діяльністю, зокрема, за споживчими кредитами фізичної особи. Оскільки такі вимоги не є конкурсними, а обтяжене майно не включається до ліквідаційної маси боржника, як суб'єкта підприємництва, то ліквідатор такого суб'єкта підприємництва не вправі здійснювати дії щодо реалізації такого майна у процедурі банкрутства фізичної особи.

З огляду на таке, не підлягає задоволенню скарга ліквідатора Белікова О.П. на дії органу державної виконавчої служби, пов'язана із здійсненням виконавчого провадження з виконання рішення суду загальної юрисдикції у позовному провадженні та його клопотання про скасування арешту майна, накладеного постановою органу державної виконавчої служби на виконання судового рішення зі звернення стягнення на предмет іпотеки, яким не забезпечувалися зобов'язання в ході підприємницької діяльності фізичної особи, та клопотання ліквідатора про зобов'язання органу державної виконавчої служби скасувати відомості про обтяження майна в державному реєстрі нерухомості.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року у справі №922/4587/13 прийнята з порушенням спеціальних норм законодавства про банкрутство та процесуального права, тому її слід скасувати в частині прийняття нового рішення про задоволення клопотання ліквідатора Белікова О.П. та зобов'язання ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві звільнити з-під арешту майно ОСОБА_5, накладеного згідно постанови органу державної виконавчої служби від 26.01.2015 року у виконавчому провадження №46204651, та прийняти в цій частині нове рішення про скасування пунктів 2, 3, 7 ухвали Господарського суду Харківської області від 25.11.2015 року та відмову у задоволенні клопотання ліквідатора. В решті постанову апеляційного суду від 25.01.2016 року у справі №922/4587/13 слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" Волощука Ігоря Григоровича задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року у справі №922/4587/13 скасувати в частині задоволення клопотання ліквідатора Белікова О.П. про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві звільнити з-під арешту майно боржника ОСОБА_5, накладеного згідно постанови Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 26.01.2015 року у виконавчому провадження №46204651, прийнявши нове рішення:

"Пункти 2, 3, 7 ухвали Господарського суду Харківської області від 25.11.2015 року у справі №922/4587/13 скасувати.

У задоволенні клопотання ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 Белікова О.П. від 24.11.2015 року про усунення перешкод у здійсненні ліквідаційної процедури шляхом зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві звільнити з-під арешту майно боржника ОСОБА_5, який накладено згідно постанови Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.01.2015 року, винесеної у виконавчому провадженні №46204651 (номер обтяження 11858547 (спеціальний розділ)), та зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві закрити всі виконавчі провадження з примусового виконання рішення суду щодо можливих стягнень з боржника ОСОБА_5 (код: НОМЕР_1) та направити виконавчі листи на адресу арбітражного керуючого Белікова О.П. - відмовити".

В решті Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року у справі №922/4587/13 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

Н.Г. Ткаченко