ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 917/1399/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:прокурораТомчук М.О. - прокурор відділу Генеральної прокуратури позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Полтавської міської радина постановувід 30.01.2017 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 917/1399/15 господарського суду Полтавської області за позовомПрокурора Ленінського району міста Полтави в інтересах держави в особі Полтавської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5прозобов'язання звільнити земельну ділянку та стягнення грошових коштів

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.02.2016 р. позовні вимоги прокурора Ленінського району міста Полтави в інтересах держави в особі Полтавської міської ради задоволено, зобов'язано ФОП ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 828,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно побудованої будівлі - сауни та приведення у придатний для використання стан, а також стягнуто з ФОП ОСОБА_5 на користь держави в особі Полтавської міської ради 16 778,60 грн. заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1.

07.04.2016 року на виконання вказаного рішення господарським судом Полтавської області видано відповідні накази.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 р. рішення господарського суду Полтавської області від 22.02.2016 р. залишено без змін.

15.08.2016 р. до господарського суду Полтавської області надійшла заява Полтавської міської ради про виправлення помилки у судовому наказі, в якій міська рада просила внести виправлення в наказ господарського суду Полтавської області, виданий 07.04.2016 р. у справі № 917/1399/15 щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 828,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 шляхом його доповнення наступним: "Стягувач: Полтавська міська рада (36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36), код ЄДРПОУ 24388285. Рішення набрало законної сили 18.07.2016 р. Наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 19.07.2017 р.".

Заява Полтавської міської ради, з посиланням на статті 115-117 Господарського процесуального кодексу України та статтю 18 Закону України "Про виконавче провадження", обґрунтована необхідністю внесення виправлень до наказу господарського суду в частині найменування та місцезнаходження стягувача у зв'язку із прийняттям заступником начальника Ленінського ВДВС по м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області від 10.06.2016 р. про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження оскільки у виконавчому документі не зазначено стягувача та його фактичне місцезнаходження.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.11.2016 р. (суддя Кульбако М.М.) у задоволенні заяви Полтавської міської ради відмовлено.

Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції зазначав про відповідність змісту наказу господарського суду Полтавської області від 07.04.2016 р. у даній справі змісту резолютивної часини рішення господарського суду Полтавської області від 22.02.2016 р., яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 р. та відсутність підстав для задоволення заяви позивача.

За апеляційною скаргою Полтавської міської ради Харківський апеляційний господарський суд (судді: Істоміна О.А., Пушай В.І., Могилєвкін Ю.О.), переглянувши ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.11.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 30.01.2017 р. залишив її без змін.

Полтавська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить ухвалу та постанову судів першої та апеляційної інстанції у даній справі скасувати, заяву позивача про внесення виправлень до наказу господарського суду задовольнити, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги залишенням судами поза увагою, зокрема, встановлення нормами чинного на момент видачі спірного наказу суду законодавства імперативного припису для суду щодо необхідності зазначення у наказі стягувача і боржника та їх ідентифікаційні дані, проте, наказ господарського суду, виданий 07.04.2016 р. у даній справі не містить необхідних даних.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.

Частинами 2-5 статті 117 вказаного Кодексу визначено підстави подання та загальний порядок розгляду господарським судом заяв стягувачів або боржників про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом.

Виправлення до наказу мають вноситися з урахуванням вимог частини першої статті 89 Господарського процесуального кодексу України, тобто ці виправлення не можуть зачіпати суті судового рішення, на виконання якого видано наказ.

За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому: резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються:

- найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення;

- розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу);

- найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна);

- найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа про стягнення коштів у безспірному порядку (у спорі про визнання цього документа як такого, що не підлягає виконанню), а також сума, що не підлягає списанню.

Здійснюючим судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що наказ господарського суду Полтавської області від 07.04.2016 року по справі № 917/1399/15 повністю відповідає резолютивній частині рішення господарського суду Полтавської області по справі № 917/1399/15 від 22.02.2016 р. та містить достатньо ідентифікуючих даних, зокрема, містить дані боржника (його місцезнаходження та код ЕДРПОУ), а також визначає місцезнаходження земельної ділянки площею 828,8 кв. м. за адресою АДРЕСА_1, яка була самовільно зайнята фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та щодо якої вирішено спір у справі.

При цьому, резолютивна частина рішення господарського суду Полтавської області від 22.02.2016 по справі №917/1399/16 щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 828,8 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно побудованої будівлі-сауни та приведення у придатний для використання стан, повністю відповідає змісту позовних вимог, викладених в позовній заяві, і наказ від 07.04.2016 року, виданий на виконання прийнятого рішення, містить резолютивну частину рішення без допущення помилок та описок.

Разом з тим, як встановлено апеляційним судом, заявник - Полтавська міська рада, в заяві про виправлення помилки просить суд фактично змінити резолютивну частину рішення та викласти її в новій редакції, що є неможливим відповідно до наведених вище норм чинного законодавства України

Крім того, як встановлено апеляційним судом, наказ господарського суду Полтавської області від 07.04.2016 року по справі № 917/1399/15 було видано у строк, передбачений статтею 93 Господарського процесуального кодексу України, зміна кінцевої дати дійсності для пред'явлення наказу державному виконавцю (замість 12.03.2017 р. заявник просить визначити 19.07.2017) є не законною, адже стягувач в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України не звертався із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції у даній справі такими, що прийняті виходячи з приписів чинного законодавства та встановлених обставин справи, а також такими, що відповідають нормам процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими та такими, що зводяться до непогодження із судовими рішенням.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 р. та рішення господарського суду Полтавської області від 22.02.2016 р., на виконання якого був виданий спірний наказ суду, постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2017 р. скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 р. у справі № 917/1399/15 та ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.11.2016 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач