Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 11.04.2017 року у справі №910/18823/16 Постанова ВГСУ від 11.04.2017 року у справі №910/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 910/18823/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Погребняка В.Я., Полякова Б.М.,розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра - 2000" та ОСОБА_5 на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 31.10.2016на постановуГосподарського суду міста Києва від 09.11.2016та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.01.2017у справі№ 910/18823/16 господарського суду міста Києваза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра - 2000"пробанкрутствоза участю представників сторін: представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра - 2000" - Чередніченко В.П.; представник ОСОБА_5 - Дроздовський Л.П.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі № 910/18823/16 (суддя Чеберяк П.П.) порушено провадження у справі № 910/18823/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра - 2000" на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі №910/18823/16 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліра - 2000" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34; ідентифікаційний код 30966313) банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000" Васильченко-Міхно Галину Миколаївну.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 та постановою Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі №910/18823/16, ОСОБА_5 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просив скасувати зазначені судові рішення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі №910/18823/16 апеляційні скарги ОСОБА_5 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 та постанову Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі №910/18823/16 залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції про порушення провадження у справі № 910/18823/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра - 2000" (далі - ТОВ "Ліра - 2000") та постановою суду апеляційної інстанції, винесеною за результатами перегляду останньої, а також, не погоджуючись з постановою суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури, ОСОБА_5 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами від 30.01.2017, просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017, а також - постанову господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі №910/18823/16, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 124 Конституції України, ст. 110 ЦК України, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Вказані касаційні скарги мотивовані тим, що ОСОБА_5 як учаснику боржника належить частка, що становить 75,2 % статутного капіталу Товариства, відповідно до ухвали господарського суду від 17.11.2015 про затвердження мирової угоди у справі № 910/15792/14, оскільки, на думку заявника, законного рішення учасників ТОВ " Ліра-2000" про його ліквідацію не існує, в зв'язку з тим, що рішення загальних зборів учасників ТОВ " Ліра - 2000" від 19.07.2016 було прийнято за відсутності кворуму та неналежним складом учасників, підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні.

Крім того, ОСОБА_5 участі в жодних загальних зборах учасників ТОВ " Ліра - 2000" не приймав, рішення про ліквідацію та про затвердження проміжного ліквідаційного балансу не підтримував.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції від 26.01.2017, ТОВ "Ліра - 2000" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 13.02.2017, просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі №910/18823/16, прийняти нове рішення, яким припинити провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі №910/18823/16 про порушення провадження у справі №910/18823/16 про банкрутство ТОВ "Ліра - 2000" та на постанову господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі №910/18823/16 про визнання боржника банкрутом, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 80, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга боржника ТОВ " Ліра - 2000" мотивована тим, що суд другої інстанції в оскаржуваної постанові в порушення вимог ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не прийняв до уваги, що заявник апеляційних скарг ОСОБА_5 не є ні учасником провадження у справі про банкрутство, ні іншою особою, яка бере участь у провадженні у справі про банкрутство, а тому, в силу ст. 1 Закону про банкрутство, ст.ст.4-1, 91 ГПК України не мав права подавати вказані апеляційні скарги.

В касаційній скарзі ТОВ " Ліра - 2000" посилається також на п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15, згідно якого юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне провадження підлягає припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2017 та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.02.2017 для розгляду скарг сформовано колегію у складі суддів: Удовиченко О.С. (головуючий), ОСОБА_9, ОСОБА_10

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.02.2017 касаційні скарги ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 та на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2016, та на постанову господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі №910/18823/16 було прийнято до провадження, розгляд скарг призначено на 01.03.2017.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.02.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра - 2000" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі №910/18823/16 було прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 01.03.2017.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.03.2017 у справі №910/18823/16 заяви суддів Удовиченко О.С. (головуючого), ОСОБА_9, ОСОБА_10 про самовідвід задоволено; справу №910/18823/16 господарського суду міста Києва передано на повторний автоматичний перерозподіл справ.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 09.03.2017 № 08.03-04/886 призначено проведення автоматичного розподілу судової справи №910/18823/16, у зв'язку з ухвалою про самовідвід суддів Удовиченка О.С., Білошкап О.В., Куровського С.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2017 та протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.03.2017 для розгляду скарг сформовано колегію у складі суддів: Панова І.Ю. (головуючий), Поляков Б.М., Погребняк В.Я.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 13.03.2017 у справі №910/18823/16 касаційні скарги ОСОБА_5 та ТОВ "Ліра-2000" прийнято до провадження, розгляд скарг призначено на 11.04.2017.

03.04.2017 до Вищого господарського суду України через канцелярію суду надійшли доповнення до касаційних скарг ОСОБА_5 від представника останнього - адвоката Дроздовського Л.П.

Заявник касаційної скарги просив ухвалу господарського суду м. Києва від 31.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі № 910/18823/16 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ " Ліра - 2000" скасувати, провадження у справі про банкрутство ТОВ " Ліра - 2000" припинити, а також просив постанову господарського суду м. Києва від 09.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі № 910/18823/16 про визнання ТОВ " Ліра - 2000" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури скасувати.

Переглянувши у касаційному порядку прийняту судом апеляційної інстанції постанову , на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в задоволенні касаційних скарг ОСОБА_5 належить відмовити, касаційну скаргу ТОВ "Ліра-2000" належить задовольнити, з огляду на таке.

Київським апеляційним господарським судом встановлено, що 19.07.2016 загальними зборами учасників ТОВ "Ліра-2000" - в складі ТОВ "ОІЛСІ" як єдиним учасником і який володіє часткою в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" що дорівнює 100% , було прийнято рішення про ліквідацію товариства як юридичної особи та призначено головою ліквідаційної комісії ОСОБА_11, вказане рішення оформлене протоколом №19-07/16 загальних зборів учасників ТОВ "Ліра-2000" від 19.07.2016.

21.07.2016 державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерського району реєстраційної служби ГУ юстиції у місті Києві було внесено запис до державного реєстру про припинення ТОВ "Ліра-2000" за рішенням засновників.

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Ліра-2000" від 07.09.2016 оформлене рішення про звільнення ОСОБА_11 та призначено ліквідатором Васильченко-Міхно Г.М.

На офіційному сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про припинення діяльності ТОВ "Ліра-2000" шляхом його ліквідації, в адресу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було направлено заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП. Зі спливом встановленого законом строку виявлення кредиторів, ліквідаційною комісією був складений проміжний ліквідаційний баланс станом на 05.10.2016, затверджений протокольним рішенням загальних зборів учасників товариства №05-10/16 від 05.10.2016.

Згідно з балансом розмір кредиторської заборгованості ТОВ "Ліра-2000" становив 206 446 875,09 грн, разом з тим, розмір активів становив 98 494,02 грн.

05.10.2016 загальними зборами учасників ТОВ " Ліра - 2000" було прийнято рішення звернутись до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство, що підтверджується відповідним протоколом №05-10/16 від 05.10.2016.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.10.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ " Ліра - 2000" № 910/18823/16 за приписами ст. 95 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду м. Києва від 09.11.2016 у справі № 910/18823/16 ТОВ " Ліра - 2000" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Розглянувши доводи апеляційних скарг і заперечень на них щодо відсутності чи то наявності права, правових наслідків самого рішення від 19.07.2016 загальних зборів учасників ТОВ "Ліра-2000", прийнятого в складі ТОВ "ОІЛСІ", про ліквідацію товариства як юридичної особи, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 26.01.2017 дійшов наступних висновків.

12.08.2016, тобто вже після прийняття вказаного рішення загальних зборів , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. було вчинено реєстраційну дію №10701070044055883 - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна місцезнаходження, зміна керівника юридичної особи, зміна відомостей про підписантів, зміна складу підписантів),

15.08.2016 - вчинено реєстраційну дію №10701320045055883 (внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи про відміну рішення щодо припинення юридичної особи); реєстраційну дію №10701050046055883 (державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи); та 16.08.2016 реєстраційну дію №10701060047055883 (підтвердження відомостей про юридичну особу, зміна інформації про утворення юридичної особи, зміна додаткової інформації).

Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначено, що за поясненнями ОСОБА_5, реєстраційні дії були вчинені на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі №910/15792/14 в ході перегляду якої ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 було прийнято відмову ОСОБА_5 від апеляційної скарги на неї, яка набула законної сили, якою затверджено мирову угоду між ОСОБА_5, ОСОБА_13, Компанією "Bradwin Trading Limited", ТОВ "Ліра-2000" та ТОВ "ОІЛСІ" в редакції, поданої сторонами.

Згідно п. 1 угоди сторони з метою мирного врегулювання спору дійшли згоди перевести на ОСОБА_5 права і обов'язки покупця за договором купівлі-продажу частки, укладеним 30.07.2013 ОСОБА_13 та Компанією "Bradwin Trading Limited" ("Бредвін Трейдінг Лімітед"), відповідно до умов якого ОСОБА_13 продав, а Компанія "Bradwin Trading Limited" ("Бредвін Трейдінг Лімітед") купила частку у статутному капіталі ТОВ "ЛІРА-2000", що становить 75,2701% статутного капіталу.

У відповідності до п. 2 мирової угоди Компанія "Бредвін Трейдінг Лімітед" ("Bradwin Trading Limited") і ОСОБА_13 підтверджують, що у відповідності до договору купівлі-продажу частки від 30.07.2013 з урахуванням додаткової угоди №2 від 02.07.2014 та угоди про розірвання вказаної додаткової угоди №2, вартість частки у статутному капіталі ТОВ "ЛІРА-2000", що становить 75,2701 % статутного капіталу, складає 22`581`025 грн.

Компанія "Bradwin Trading Limited" ("Бредвін Трейдінг Лімітед") і ОСОБА_13 не мають жодних претензій до ОСОБА_5 стосовно предмету спору, в т.ч., але не обмежуючись щодо вартості частки у статутному капіталі ТОВ "Ліра - 2000", що становить 75,2701 % статутного капіталу, та її оплати ОСОБА_5 на користь Компанії "Bradwin Trading Limited" ("Бредвін Трейдінг Лімітед").

За умовами п. 3, 4 мирової угоди, на момент її затвердження ОСОБА_5 внесено на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва грошові кошти в сумі 22`581`025 грн в забезпечення оплати останнім, як покупцем, частки за договором купівлі-продажу від 30.07.2013, укладеним між Компанією "Бредвін Трейдінг Лімітед" ("Bradwin Trading Limited") і ОСОБА_13 Вказані кошти після затвердження судом мирової угоди підлягають перерахуванню на користь Компанії "Бредвін Трейдінг Лімітед" ("Bradwin Trading Limited").

Крім того, вказаною ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі № 910/15792/14 задоволено клопотання б/н від 17.11.2015 Компанії "Bradwin Trading Limited" про перерахування з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва №37314005000062, МФО 820019, код ЄДРПОУ 05379487 на рахунок №26008455013743 Компанії "Bradwin Trading Limited" ("Бредвін Трейдінг Лімітед"), відкритий в публічному акціонерному товаристві "ОТП Банк", МФО 300528, грошових коштів в сумі 22`581`025 грн.

Київським апеляційним господарським судом встановлено, що 19.08.2016 - тобто після прийняття загальними зборами учасників ТОВ "Ліра-2000" рішення від 19.07.2016, прийнятого в складі єдиного учасника - ТОВ "ОІЛСІ", нотаріусом вчинено реєстраційні дії за №10709980048055883, 10709980049055883, 10709980050055883, 10709980051055883, якими скасовані попередні реєстраційні дії від 12.08.2016 за №10701070044055883 та від 15.08.2016 за №10701050045055883, 10701050046055883, 10701050047055883.

Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановлено, що зазначена вище апеляційна скарга ОСОБА_5 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі №910/15792/14, в ході розгляду якої, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 було прийнято відмову ОСОБА_5 від поданої скарги, була подана 23.09.2016.

Тобто, як на момент прийняття загальними зборами учасників ТОВ "Ліра-2000" рішення про припинення (ліквідацію) товариства, так і вчинення нотаріусом реєстраційних дій щодо розподілу корпоративних прав, ухвала суду була чинною.

Разом з тим, судом другої інстанції з наявних матеріалів справи встановлено, що на момент прийняття загальними зборами учасників ТОВ "Ліра-2000" рішення про припинення (ліквідацію) товариства, прийнятого в складі єдиного учасника - ТОВ "ОІЛСІ", в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містився запис про зареєстрованих учасників ТОВ "Ліра-2000", до складу яких входило саме ТОВ "ОІЛСІ" і як єдиний учасник, який володіє часткою в статутному капіталі що дорівнює 100%.

ТОВ "ОІЛСІ" було зареєстровано учасником ТОВ "Ліра-2000" на підставі іншого договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "ОІЛСІ" та ОСОБА_5, від 06.11.2014, згідно з умовами якого ОСОБА_5 за відплатним договором відчужив на користь ТОВ "ОІЛСІ" 100% частки у статутному капіталі.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що зі змісту мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2016 у справі №910/17372/16 вбачається, що при розгляді справи судом було встановлено, що в період до 30.07.2013 часткою у 75,2% статутного капіталу ТОВ "Ліра - 2000" володів ОСОБА_13, а ОСОБА_5 - 24,8%, 30.07.2013 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_13 продав свою частку у розмірі 75,2% Компанії "Bradwin Trading Limited", частка статутного капіталу ТОВ "Ліра - 2000", якою володів ОСОБА_5 у цей період часу залишилась незмінною і становила 24,8%.

Оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі № 910/18823/16 мотивована тим, що 06.11.2014 було укладено договір, за яким ОСОБА_5 неправомірно продав ТОВ "ОІЛСІ" частку у статному капіталі ТОВ "Ліра - 2000" у розмірі 100%, якою фактично не володів, враховуючи те, що станом на дату укладення вказаного договору ОСОБА_5 володів часткою у статутному капіталі у розмірі лише 24,8%, то до ТОВ "Оілсі" перейшло право власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Ліра - 2000".

Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначено, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2016 у справі №910/17372/16 до теперішнього часу законної сили не набрало. В даній же справі учасниками провадження не подано і серед зібраних у справі документів не міститься доказів наявності вказаних обставин, а також і зокрема визнання в установленому порядку договору купівлі-продажу від 06.11.2014 недійсним, не містить посилань на такі докази і саме рішення суду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 26.01.2017 дійшов висновку, що доводи, наведені в апеляційних скаргах не можна вважати спроможними і такими, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, які є підставою зміни або скасування оскаржених рішень.

Таким чином, постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі №910/18823/16 апеляційні скарги ОСОБА_5 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 та постанову Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі №910/18823/16 залишено без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду 26.01.2017 у справі №910/18823/16 прийнята з порушенням норм процесуального права та Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в зв'язку з чим, підлягає скасуванню , а апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_5 підлягає припиненню, враховуючи таке.

В силу вимог Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - суб'єкта підприємницької діяльності , або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури,повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

В провадженні у справі про банкрутство господарський суд не вирішує спори між власниками корпоративних прав.

Відповідно до вимог ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання ( підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України " Про господарські товариства" товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного ( складеного ) капіталу, продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор( ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Враховуючи викладене, а також вимоги ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа зобов'язана здійснити всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом, тобто закон пов'язує необхідність звернення товариства до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону саме з існуванням ознак неоплатності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19.07.2016 загальними зборами учасників ТОВ "Ліра-2000" - в складі ТОВ "ОІЛСІ" як єдиним учасником і який володіє часткою в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" що дорівнює 100% , було прийнято рішення про ліквідацію товариства як юридичної особи та призначено головою ліквідаційної комісії ОСОБА_11, вказане рішення оформлене протоколом №19-07/16 загальних зборів учасників ТОВ "Ліра-2000" від 19.07.2016.

21.07.2016 державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерського району реєстраційної служби ГУ юстиції у місті Києві було внесено запис до державного реєстру про припинення ТОВ "Ліра-2000" за рішенням засновників.

Суд другої інстанції встановив, що на момент прийняття загальними зборами учасників ТОВ "Ліра-2000" рішення про припинення (ліквідацію) товариства, прийнятого в складі єдиного учасника - ТОВ "ОІЛСІ", в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містився запис про зареєстрованих учасників ТОВ "Ліра-2000", до складу яких входило саме ТОВ "ОІЛСІ" і як єдиний учасник, який володіє часткою в статутному капіталі що дорівнює 100%.

ТОВ "ОІЛСІ" було зареєстровано учасником ТОВ "Ліра-2000" на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "ОІЛСІ" та ОСОБА_5, від 06.11.2014, згідно з умовами якого ОСОБА_5 за відплатним договором відчужив на користь ТОВ "ОІЛСІ" 100% частки у статутному капіталі.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори(представник комітету кредиторів) та боржник ( банкрут), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Учасник товариства в розумінні Закону України " Про господарські товариства" може бути лише власником частки корпоративних прав, а не власником майна боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що учасники господарського товариства, в силу вимог ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", можуть бути учасниками справи про банкрутство, якщо вони матимуть статус будь-якої з зазначених в ст. 1 Закону осіб.

Відповідно до вимог п. 12 Постанови пленуму Верховного Суду України № 15 " Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі ст. 91 та 107 ГПК, як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

Таким чином, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, ОСОБА_5 не має відношення до жодної з перелічених у ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" категорій осіб, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, а відтак, Київський апеляційний господарський суд порушив і здійснив провадження у цій справі за апеляційними скаргами особи, яка не мала права їх подавати у справу про банкрутство, в зв'язку з чим, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково порушене апеляційне провадження - припиненню, як таке, що не підлягає вирішенню в господарських судах.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 91, 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра - 2000" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі №910/18823/16 скасувати.

Апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2016 та постанову Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі №910/18823/16 - припинити.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.Я. Погребняк

Б.М. Поляков

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст