Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року Справа № 62/256-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Ємельянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації"на ухвалу та постановугосподарського суду Харківської області від 10.11.2014 Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014у справі № 62/256-10 господарського суду Харківської областіза позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській областідоПублічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Земельний банк"прозвернення стягнення на предмет іпотеки,за скаргоюПублічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації"надії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України,за участю представників: від позивачане з'явивсявід відповідачаБойко А.В.від третьої особине з'явивсявід Державної виконавчої служби України Юхименко О.С.

ВСТАНОВИВ:

10.09.2014 Публічне акціонерне товариство "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" (далі - ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації") звернулося до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - Відділ примусового виконання рішень ДВС України), в якій просило суд:

- визнати незаконними дії ДВС України щодо визначення вартості та оцінки нежитлової будівлі (будівлі водно-кисневої станції) літ. "Е-2", загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлової будівлі літ. "В-1", зальною площею 257,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10, складеного 14.02.2014 суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Маркон" (далі - ТОВ "Консалтинговий центр "Маркон") в особі Польовничого Р.С. при примусовому виконанні постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі № 62/256-10 та наказу господарського суду Харківської області № 62/256-10 від 16.12.2011 у виконавчому провадженні № 30740048;

- зобов'язати ДВС України повторно провести оцінку нежитлової будівлі (будівлі водно-кисневої станції) літ. "Е-2", загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлової будівлі літ. "В-1", зальною площею 257,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10, при примусовому виконанні постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі № 62/256-10 та наказу господарського суду Харківської області № 62/256-10 від 16.12.2011 у виконавчому провадженні № 30740048;

- зупинити реалізацію нежитлової будівлі (будівлі водно-кисневої станції) літ. "Е-2", загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлової будівлі літ. "В-1", зальною площею 257,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10, в ході примусового виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі № 62/256-10 та наказу господарського суду Харківської області № 62/256-10 від 16.12.2011 у виконавчому провадженні № 30740048 до проведення ДВС України повторної оцінки нежитлової будівлі (будівлі водно-кисневої станції) літ. "Е-2", загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлової будівлі літ. "В-1", зальною площею 257,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.2014 у справі № 62/256-10 (суддя Буракова А.М.) у задоволенні скарги ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 (колегія суддів у складі: Могилєвкін Ю.О. - головуючий, Пушай В.І., Плужник О.В.) ухвалу господарського суду Харківської області від 10.11.2014 у справі № 62/256-10 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.2014 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 у справі № 62/256-10, ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати вказані судові акти і прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", згідно зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України, у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що ухвала та постанова судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.01.2014 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Ємельянова А.С. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 10.02.2015 о 10 год. 50 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.

Заслухавши представників відповідача та ДВС України, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.05.2011 у справі № 62/256-10 позовні вимоги Національного банку України (далі - НБУ) в особі Управління НБУ в Харківській області задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2011, рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2011 у справі № 62/256-10 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено; з метою задоволення вимог НБУ в особі Управління НБУ в Харківській області за кредитним договором № 5 від 18.06.2008 у розмірі 50 000 000,00 грн. за основним боргом та 8 973 287,65 грн. за простроченими відсотками звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 5/4 від 06.07.2009, а саме нежитлову будівлю (будівлю водно-кисневої станції) літ. "Е-2", яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10, загальною площею 473,3 кв.м., та нежитлову будівлю літ. "В-1", яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10, загальною площею 257,2 кв.м., шляхом продажу його на прилюдних торгах з початковою вартістю 1 429 700,00 грн., у межах процедури виконавчого провадження.

На виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі № 62/256-10 господарським судом Харківської області видано відповідний наказ від 01.08.2011 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.12.2011 виправлено помилку в наказі господарського суду Харківської області від 01.08.2011 у справі № 62/256-10 та зазначено, що стягувачем за вказаним наказом є НБУ в особі Управління НБУ в Харківській області (61057, м. Харків, пл. Театральна, 1, код ЄДРПОУ 09351445), а боржником - АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" (61166, м. Харків, вул. Коломенська, 3, код ЄДРПОУ 24473039).

16.12.2011 господарським судом Харківської області видано наказ у справі № 62/256-10 з урахуванням внесених змін.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 13.01.2012 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України винесено постанову № 30740048 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області від 16.12.2011 у справі № 62/256-10.

04.04.2013 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області складено акт опису та арешту майна, згідно з яким проведено опис нежитлової будівлі (будівлі водно-кисневої станції) літ. "Е-2", загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлової будівлі літ. "В-1", зальною площею 257,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10, та накладено арешт на описане майно.

06.11.2013 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Вказаною постановою призначено ТОВ "Консалтинговий центр "Маркон" в особі Польовничого Руслана Сергійовича (далі - Польовничий Р.С.) експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області № 62/256-10 від 16.12.2011. Постановлено експерту, суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання ТОВ "Консалтинговий центр "Маркон" в особі Польовничого Р.С. надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна згідно з актом опису й арешту майна від 04.04.2013.

За результатами проведеної оцінки майна боржника ТОВ "Консалтинговий центр "Маркон" було складено звіт про оцінку нежитлової будівлі (будівлі водно-кисневої станції) літ. "Е-2", загальною площею 473,3 кв.м., та нежитлової будівлі літ. "В-1", зальною площею 257,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10.

Відповідно до вказаного звіту ринкова вартість об'єкта оцінки, без ПДВ, станом на 30.01.2014 складає 1 244 000,00 грн., у тому числі: вартість нежитлової будівлі (будівлі водно-кисневої станції) літ."Е-2", загальною площею 473,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10, складає 806 000,00 грн.; вартість нежитлової будівлі літ. "В-1", зальною площею 257,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10, складає 438 000,00 грн.

У зв'язку із запереченнями проти результатів вказаної оцінки, 26.03.2014 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, згідно з якою призначено Жирова Андрія Костянтиновича (далі - Жиров А.К.) експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 62/256-10 від 16.12.2011 для проведення рецензування вказаного звіту про оцінку майна.

Згідно з висновком рецензента, викладеним у рецензії, звіт про оцінку нежитлової будівлі (будівлі водно-кисневої станції) літ. "Е-2", загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлової будівлі ліг. "В-1", зальною площею 257,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10, відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Звертаючись до місцевого господарського суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України, ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" послалося на те, що до нього не звертався оцінювач ТОВ "Консалтинговий центр "Маркон" Польовничий Р.С. із проханням надати доступ до спірних нежитлових будівель для їх обстеження з метою складання звіту про оцінку майна, що, в свою чергу, свідчить про факт необстеження оцінювачем нежитлових приміщень при їх оцінці. Отже, при складанні звіту про оцінку майна оцінювач не мав повної та достовірної інформації щодо нежитлових приміщень, що ставить під сумнів об'єктивність проведеної оцінки та суперечить вимогам Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" та Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна".

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи повністю у задоволенні скарги ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України, виходив з того, що державним виконавцем було дотримано процедури щодо оцінки майна та рецензування звіту, визначені Законом України "Про виконавче провадження", і твердження скаржника про порушення суб'єктом оціночної діяльності Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" щодо не обстеження нежитлової будівлі (будівлі водно-кисневої станції) літ. Е-2, загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлової будівлі літ. В-1, зальною площею 257,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10, не є достатнім обґрунтуванням недійсності рецензії, оскільки при оцінці майна рецензентом було використано як вихідні дані фотографії об'єкта оцінки та його складових, які достатні для ідентифікації об'єкта оцінки, а також використовувалася інша інформація, використана у звіті про оцінку майна (п. 10 рецензії "Склад вихідних даних" рецензії на звіт).

Проте, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення скарги ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України є передчасними, з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 1212 ГПК України. У розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження" (п. 9.10 п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Відповідно до ст. 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Згідно з приписами п. 50 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір оцінювачем методичного підходу оцінки майна (витратний, дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної оцінки майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій, згідно з розділом "Обмежуючі умови і допущення" висновку про вартість майна, що міститься в звіті про оцінку майна, та пунктами 8 і 10 рецензії на звіт про оцінку майна, технічний стан приміщень визначався на підставі технічних паспортів на будівлю і приміщення з фотографій об'єкта оцінки та його складових, іншої інформації.

Водночас, суди не з'ясували належним чином питання, чи проводилось оцінювачем обстеження приміщень на дату оцінки, тоді як отримання оцінювачем необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки шляхом фактичного ознайомлення з цим майном (що можливо при доступі оцінювача до цього майна) може вплинути на визначення ринкової вартості цього майна. Натомість здійснення оцінювачем оцінки нерухомого майна без доступу до цього майна, на підставі, зокрема, фотографій об'єкта оцінки та його складових, ставитиме під сумнів об'єктивність проведеної оцінки.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи містяться не всі аркуші звіту про оцінку спірних нежитлових будівель, що свідчить про неповне з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, оскаржувані ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду не можна визнати законними, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню з передачею справи до господарського суду Харківської області для розгляду скарги ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" вих. № 535 від 09.09.2014 на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 та ухвалу господарського суду Харківської області від 10.11.2014 у справі № 62/256-10 скасувати.

Справу № 62/256-10 передати до господарського суду Харківської області для розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" вих. № 535 від 09.09.2014 на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

А.С. Ємельянов