Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 922/2632/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційні скарги 1. Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" 2. Арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовичана постановуХарківського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року у справі господарського суду№ 922/2632/14 Харківської областіза заявоюПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Нестсервіс"провизнання банкрутомарбітражний керуючийКозирицький Андрій Сергійовичв судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "ВТБ Банк" - Михайлова В.В. Арбітражний керуючий - Козирицький А.С. В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2014 (суддя Кононова О.В.) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестсервіс" (далі - ТОВ "Нестсервіс") за загальною процедурою в порядку ст.11, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2014 в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Нестсервіс" в складі: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" у розмірі 15 919 834,80 грн., з яких 14 002 707,31 грн. основного боргу (4 черга задоволення вимог кредиторів), 1 917 127,49 грн. штрафних санкцій (6 черга задоволення вимог кредиторів), 7 308,00 грн. судового збору (1 черга задоволення вимог кредиторів); фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 у розмірі 1015557,26 грн. основного боргу (4 черга задоволення вимог кредиторів) та 1218 грн. судового збору (1 черга задоволення вимог кредиторів); окремо внесено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Нестсервіс" вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" у розмірі 17 427 429,00 грн., як вимоги, забезпечені іпотекою майна боржника.

Постановою господарського суду Харківської області від 02.12.2014 припинено процедуру розпорядження майном боржника, визнано ТОВ "Нестсервіс" банкрутом, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Козирицького А.С.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2014, ТОВ "Нестсервіс" в особі директора Каднай С.В. звернулося до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 (колегія суддів: Бородіна Л.І., Лакіза В.В., Пуль О.А.) ухвалу господарського суду Харківської області від 16.07.2014 скасовано, провадження у справі припинено.

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України виходив з того, що справа про банкрутство ТОВ "Нестсервіс" порушена передчасно, оскільки вимоги ініціюючого кредитора ПАТ "ВТБ Банк" у повному обсязі забезпечені майном боржника ТОВ "Нестсервіс".

ПАТ "ВТБ Банк" та арбітражний керуючий Козирицький А.С. звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2015, ухвалу господарського суду Харківської області від 16.07.2014 залишити в силі.

В обґрунтування касаційних скарг заявники посилаються на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст.16, 41, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч.1 ст.97, ч.1 ст.81 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Заява кредитора обґрунтована наявністю безспірною заборгованістю, що підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, і постановами про відкриття виконавчого провадження, вимоги ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "Нестсервіс" сукупно становлять 19254758,58 грн., які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до ч.1 ст.16 Закону здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ч.7 ст.16 Закону суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника.

Відповідно до ч. 2 ст.11 Закону до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість боржника перед кредитором виникла внаслідок невиконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним між ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "Нестсервіс". В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між кредитором та боржником укладено іпотечний договір. Предмет іпотеки сторонами договору оцінено в 17427249,00 грн. Судовими рішеннями у справах №922/1223/13, №922/5140/13 господарського суду Харківської області стягнено з боржника за вказаним кредитним договором заборгованість на суму 19147728,46 грн., видано судові накази, постановами державної виконавчої служби відкрито виконавчі провадження. Станом на момент проведення підготовчого засідання заборгованість не погашена.

Судом першої інстанції встановлено, що вимоги ПАТ "ВТБ Банк" на загальну суму 17427249,00 грн. повністю забезпечені іпотекою майна боржника ТОВ "Нестсервіс", при цьому заборгованість в сумі 1 589 846,10 грн. є безспірною в розумінні ст.10 Закону, підлягає визнанню та є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, зазначив, що 14.09.2007 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Нестсервіс" укладено договір №1 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 06.09.2007, відповідно до якого сторони оцінили предмет іпотеки у 19 393 619,00 грн., що за курсом НБУ становить 3 840 318,81 доларів США. (т.4 а.с.13,14).

Судом зазначено, що сума заборгованості боржника перед ПАТ "ВТБ Банк" становить 19 147 728,46 грн., з яких 130 687,36 грн. пеня, розмір вимог, що забезпечені майном боржника з урахуванням вартості заставного майна, яка погоджена сторонами в договорі від 14.09.2007 №1 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 06.09.2007 складає 19 393 619,00 грн.

Посилаючись на ч.7 ст.16 Закону, суд апеляційної інстанції зазначив про наявність підстав для відмови в порушення справи про банкрутство ТОВ "Нестсервіс", оскільки вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника.

Судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови припустився порушень норм матеріального і процесуального права та необґрунтовано припинив провадження у справі посилаючись на п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Харківської області від 02.12.2014 припинено процедуру розпорядження майном боржника, визнано ТОВ "Нестсервіс" банкрутом, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Козирицького А.С.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до ч.2 ст.38 Закону припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Відповідно до ч.2, ч. 3 ст.41 Закону ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Згідно з ч.6 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.1 Закону визначено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Особа згідно ст.1 ГПК України має право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, право на апеляційне оскарження мають особи, що набули процесуального права сторони або учасника у справі про банкрутство за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційне провадження здійснено за апеляційною скаргою ТОВ "Нестсервіс" в особі директора Каднай С.В., повноваження якого станом на день подання апеляційної скарги припинено постановою господарського суду Харківської області від 02.12.2014.

За таких обставин, заявник апеляційної скарги - ТОВ "Нестсервіс" в особі директора Каднай С.В. мав процесуальне права на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом та судових рішень у справі про банкрутство до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, однак, своїм право не скористався. Після винесення постанови про визнання боржника банкрутом, повноваження директора припинено, отже, судом апеляційної інстанції перегляд ухвали суду першої інстанції за апеляційною скаргою здійснено неправомірно, оскільки ухвала підготовчого засідання не порушує законних прав та охоронюваних законом інтересів скаржника.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Таким чином, апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що були зібрані місцевим господарським судом, піддані оцінці і за результатами оцінки покладені в основу рішення цього суду або відхилені судом. Водночас, суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Однак, подання сторонами додаткових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об'єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові послався на договір №1 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 06.09.2007 укладений між боржником та кредитором та обґрунтував зазначеним доказом припинення провадження у справі.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, вказаний договір було подано заявником апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, при цьому необґрунтовано неможливість подання цього доказу суду першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції в порушення ч.1 ст.101 ГПК України дослідив новий доказ, який не був оцінений судом першої інстанції, та зробив висновки на підставі доказу, неможливість подання якого до суду першої інстанції взагалі не обґрунтовувалась.

Згідно з п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до вимог ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення господарськими судами провадження у справі про банкрутство, можливе при наявності предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору, провадження по справі підлягає припиненню.

Так, судом першої інстанції в підготовчому засіданні встановлено наявність підстав для порушення провадження у справі, а саме наявність безспірної заборгованості у ініціюючого кредитора, непогашення її боржником протягом трьох місяців після відкриття виконавчих проваджень, наявність ознак неплатоспроможності боржника.

З матеріалів справи вбачається, що в процедурі розпорядження майном проведено попереднє засідання, сума вимог, які включено до реєстру вимог кредиторів складає 34 371 347, 06 грн., створено комітет кредиторів боржника, яким запропоновано введення ліквідаційної процедури, проведена інвентаризація майна боржника, визначена загальна вартість майна боржника, яка становить 7 518 783,13 грн., проведено аналіз фінансової і інвестиційної діяльності боржника. На підставі, встановлених обставин неспроможності визнано боржника банкрутом.

Суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови в порушення ст.43, 101 ГПК України, не взяв до уваги встановлені судом першої інстанції обставини неспроможності боржника виконати грошові зобов'язання перед кредиторами та про безспірність вимог кредиторів, неплатоспроможності боржника, та необґрунтовано зробив висновок про відсутність предмету спору у справі про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури. При цьому, судом не взято до уваги, що з'ясування обґрунтованості заяви про порушення провадження у справі про банкрутство здійснюється на стадії розпорядження майном боржника в підготовчому засіданні, наслідком якого є порушення провадження у справі про банкрутство чи відмова у прийнятті заяви кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Постанова суду апеляційної інстанції винесена з порушенням норм ст.ст.16, 41, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч.1 ст.43, ч.1 ст.101 ГПК України, п.1-1ч.1 ст.80, ч.1 ст.81 ГПК України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а справа підлягає передачі на розгляд до господарського суду Харківської області.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" та арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 у справі № 922/2632/14 скасувати.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.07.2014 у справі №922/2632/14 залишити в силі.

Справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук