Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 914/595/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Владимиренко С.В., Євсікова О.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ Вуд Юкрейн"на рішеннягосподарського суду Львівської області від 17.05.2016та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 15.08.2016у справі№ 914/595/16 господарського суду Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ Вуд Юкрейн"доСтаросамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс"простягнення 894 950,23 грн.,за участю представників: від позивачаШевельова А.С.від відповідачане з'явився

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСЛ Вуд Юкрейн" (далі - ТОВ "ДСЛ Вуд Юкрейн") звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс" (далі - ЛГП "Галсільліс"), з урахуванням уточнення позовних вимог, про стягнення заборгованості за договором на перевезення лісопродукції № 22/10/14-01 від 22.10.2014 у розмірі 894 950,23 грн., з яких: 669 170,20 грн. основного боргу, 16 815,59 грн. інфляційних втрат, 8 140,04 грн. 3% річних, 133 907,38 грн. пені, 66 917,02 грн. штрафу.

У відзиві на позов ЛГП "Галсільліс" просило відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись, зокрема, на сплив позовної давності.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.05.2016 у справі № 914/595/16 (суддя Петрашко М.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 (колегія суддів у складі: Зварич О.В. - головуючий, Хабіб М.І., Юрченко Я.О.) рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2016 у справі № 914/595/16 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Львівської області від 17.05.2016 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 у справі № 914/595/16, ТОВ "ДСЛ Вуд Юкрейн" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, з урахуванням пояснень до касаційної скарги від 07.11.2016, просить суд скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Євсікова О.О. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "ДСЛ Вуд Юкрейн" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 08.11.2016 о 10 год. 35 хв.

У відзивах на касаційну скаргу ТОВ "ДСЛ Вуд Юкрейн", які надійшли до Вищого господарського суду України 04.11.2016 і 07.11.2016, ЛГП "Галсільліс" проти касаційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 22.10.2014 між ТОВ "ДСЛ Вуд Юкрейн" (Перевізник) та ЛГП "Галсільліс" (Замовник) було укладено договір на перевезення лісопродукції (багаторазовий) № 22/10/14-01 (далі - Договір), відповідно до умов якого Перевізник зобов'язався навантажувати, перевозити та розвантажувати ввірену йому Замовником лісопродукцію з місця лісосіки до проміжного складу у встановлені строки, а Замовник зобов'язався сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з п. 2.1 Договору вартість робіт по навантаженню, перевезенню та розвантаженню лісопродукції становить 60 грн./куб.м.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 Договору загальна вартість послуг складається з вартості робіт по навантаженню, перевезенню та розвантаженню лісопродукції та витрат Перевізника на паливні матеріали. Загальна вартість послуг зазначається сторонами з врахуванням ПДВ в додатку № 1 до цього Договору - в акті приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Перевізник зобов'язаний визначити кількість одиниць спеціалізованої техніки, потрібної для перевезення лісопродукції; забезпечити своєчасне подання спеціалізованої техніки до всіх пунктів навантаження в години, зазначені в узгодженому сторонами графіку; подавати під навантаження справну спеціалізовану техніку, придатну для перевезення вантажу відповідно до заявки; забезпечити збереження лісопродукції з моменту її прийняття для перевезення та до моменту видачі в пункті призначення.

Відповідно до п. 3.2 Договору Замовник зобов'язаний до прибуття техніки під навантаження підготувати вантаж для перевезення; приймати доставлену лісопродукцію на проміжному складі.

Згідно з п. 4.3 Договору замовник зобов'язаний здійснити повну оплату вартості наданих послуг на розрахунковий рахунок перевізника протягом 10 календарних днів від дня підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що за прострочку оплати наданих послуг Замовник сплачує Перевізникові суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, три відсотки річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення та штраф у розмірі 10% від суми протермінованого боргу.

Згідно з п. 7.1 Договору він діє до 22.10.2015.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг № 1 від 16.07.2015 Перевізник виконав роботи по навантаженню, перевезенню та розвантаженню лісопродукції Замовника згідно зі звітом про надані послуги, що є невід'ємною частиною цього акта, а Замовник прийняв дані роботи, вартість яких становить 669 170,20 грн., у тому числі ПДВ 111 528,37грн. Робота виконана в повному об'ємі відповідно до умов договору.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія щодо оплати вартості наданих послуг за договором № 22/10/14-01 від 22.10.2014 у розмірі 669 170,20 грн., яка залишена відповідачем без відповіді.

Несплата ЛГП "Галсільліс" суми заборгованості за вищевказаним договором стала підставою для звернення ТОВ "ДСЛ Вуд Юкрейн" до суду з даним позовом про стягнення основного боргу та штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши заявлену ТОВ "ДСЛ Вуд Юкрейн" до стягнення суму позову, яка включає в себе як основну заборгованість, так і штрафні санкції, місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку про її обґрунтованість та правомірність.

Проте, як зазначалось вище та встановлено судами попередніх інстанцій, ЛГП "Галсільліс" у відзиві на позов просило застосувати наслідки спливу позовної давності.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1, п. 6 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу).

Частиною 3 статті 925 ЦК України передбачено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Згідно з ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України (далі - ГК України) для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Отже, між нормами ч. 3 ст. 925 ЦК України та ч. 5 ст. 315 ГК України немає суперечності, оскільки вони співвідносяться як загальна та спеціальна норми: за загальним правилом, до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів), але для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Відповідно до пп. 7 п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (із змінами і доповненнями), договір про перевезення вантажів - це двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Пунктом 168 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.06.1969 № 401 позови автотранспортних підприємств і організацій вантажовідправникам, вантажоодержувачам і пасажирам, що випливають з цього Статуту, можуть бути пред'явлені відповідно до встановленої підвідомчості або підсудності в арбітраж або суд протягом 6 місяців. Вказаний шестимісячний строк обчислюється: а) по стягненню штрафу за непред'явлення вантажу, передбаченого погодженим завданням на перевезення або разовим замовленням, - з дня закінчення строку, встановленого Правилами для звірення записів в обліковому документі по виконанню плану і разового замовлення; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для пред'явлення позову.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та положення Договору, суди попередніх інстанцій, встановивши, що між сторонами виникли правовідносини з перевезення вантажу, і відповідач (Замовник) є вантажовідправником та вантажоодержувачем вантажу за вказаним Договором перевезення, дійшли обґрунтованого висновку про те, що до спірних правовідносин має застосовуватися положення ч. 5 ст. 315 ГК України.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 315 ГК України та встановивши, що позовну давність при зверненні до суду з даним позовом ТОВ "ДСЛ Вуд Юкрейн" пропущено, місцевий господарський суд, з яким підставно погодилась апеляційна інстанція, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ Вуд Юкрейн" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 та рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2016 у справі № 914/595/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

О.О. Євсіков