Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 14/70 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Г. Мачульського Л. Рогач

за участю представників: позивача Чорномаз Я.Д. - керівник відповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) третіх осіб не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства Чорномаза Ярослава Даниловича на постановувід 13.06.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами у справі Фермерського господарства Чорномаза Ярослава Даниловича рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2010 р. №14/70 господарського суду Кіровоградської області за позовомФермерського господарства Чорномаза Ярослава Даниловича

до Новоархангельської районної ради треті особи - Новоархангельської районної державної адміністрації - Фермерського господарства ОСОБА_5провизнання недійсним рішення ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2010 р., яке набрало законної сили, у позові Фермерського господарства Чорномаза Я.Д. до Новоархангельської районної ради про визнання недійсним рішення Новоархангельської районної ради №84 від 27.04.2000 р. у частині передачі земельної ділянки площею 50,7 га на території Скалівсько-Хутірської сільської ради ОСОБА_5 було відмовлено.

02.03.2016 р. Фермерське господарство Чорномаза Я.Д. подало до господарського суду Кіровоградської області заяву про перегляд рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2010 р. за нововиявленими обставинами, в якій просило скасувати вказане рішення господарського суду.

В якості нововиявлених обставин ФГ Чорномаза Я.Д. посилалося на те, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2016 р. у справі №912/4983/15, що набрало законної сили, було визнано незаконним та скасовано пункт рішення Новоархангельської районної ради Кіровоградської області від 17.11.1998 р. №33 в частині зарахування вилучених у Фермерського господарства Чорномаза Я.Д. земельних ділянок, площею 50,7 га (Скалхутірська сільська рада) та площею 6,1 га (Вільшанська сільська рада) до складу земель запасу відповідних сільських рад.

На думку заявника, незаконне вилучення спірної земельної ділянки та зарахування її до земель запасу і надання ФГ ОСОБА_5, є нововиявленими обставинами у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 04.03.2016 р. (суддя Змеул О.А.) прийнято та призначено до розгляду заяву ФГ Чорномаза Я.Д. про перегляд рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2010 р. у справі №14/70 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 04.04.2016 р. (суддя Змеул О.А.) відмовлено у задоволенні заяви ФГ Чорномаза Я.Д. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2010 р. у цій справі.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заявник звернувся з завою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2010 р. у даній справі після закінчення трирічного строку з дня набрання цим судовим рішенням законної сили, що відповідно до приписів статей 112, 113 Господарського процесуального кодексу України виключає можливість його перегляду за нововиявленими обставинами.

За апеляційною скаргою Фермерського господарства Чорномаза Я.Д. Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Подобєд І.М., Величко Н.Л., Іванов О.Г.), переглянувши ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 04.04.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 13.06.2016 р. скасував її, а провадження за заявою ФГ Чорномаза Я.Д. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2010 р. у справі №14/70 припинив.

Апеляційний господарський суд виходив з того, що оскільки заява про перегляд судового рішення у цій справі була подана з порушенням присічного строку, який не підлягає відновленню, то місцевий господарський суд повинен був припинити провадження за такою заявою, як помилково порушене, чого ним зроблено не було.

ФГ Чорномаза Я.Д. подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 р. та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 04.04.2016 р., а справу направити на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанцій, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 104, 106, 113 Господарського процесуального кодексу України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За приписами статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. При цьому, підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, серед іншого, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини 2 цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Водночас другим реченням частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Заява, подана після закінчення трирічного строку з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили, підлягає поверненню заявникові незалежно від причин пропуску цього строку, а подання відповідної заяви повторно не допускається.

Отже, за своєю правовою природою встановлений даною нормою строк (три роки) є присічним, тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що одним з загальновизнаних принципів побудови системи перевірки судових рішень, в тому числі в господарському судочинстві, є принцип правової визначеності, реалізація якого має на меті досягнення стабільності правового регулювання та існуючих правовідносин, необхідної для того, щоб кожен з учасників цих правовідносин міг у розумних межах бути впевненим у незмінності свого досягнутого правового статусу, набутих прав та обов'язків.

Судове рішення, яке набуло ознак чинного та остаточного за наслідками його апеляційного та касаційного перегляду, може бути переглянуто в подальшому, однак виключно у законодавчо встановлених межах, які покликані забезпечити принцип правової визначеності, в тому числі, шляхом встановлення законодавством чітких обмежень строку, протягом якого у сторони існує право на перегляд остаточного судового рішення.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011, де можливість втручання в рішення, яке набуло ознак остаточного, обумовлено обставинами суттєвого та неспростовного характеру, а застосування такої процедури повинно відбуватися у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції; відповідальною за тривалість судової процедури є держава; подібні висновки містяться також в рішенні ЄСПЛ "Праведна проти Російської Федерації" від 18.11.2004 р.

Тобто, інша сторона у справі, яка переглядається у зв'язку з нововиявленими обставинами, не може нести негативні наслідки у зв'язку з тривалістю судової процедури, яка від неї не залежить.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ФГ Чорномаза Я.Д. у березні 2016 року подало заяву про перегляд за нововиявленими обставинами на рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2010 р. (повний текст складено 05.11.2010 р.), яке, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, набрало законної сили 16.11.2010 р.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій, з'ясувавши дату набрання чинності рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2010 року, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подано заяву, дійшли вірного висновку про пропуск заявником присічного трирічного строку, встановленого статтею 113 Господарського процесуального кодексу України для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що у разі коли заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, подана після закінчення трирічного строку з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили, то незалежно від причин пропуску цього строку така заява до розгляду не приймається та підлягає поверненню заявникові (частина 6 статті 113 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, з огляду на наведені приписи, судом апеляційної інстанції правильно припинено провадження за заявою ФГ Чорномаза Я.Д. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2010 р. у цій справі, як помилково порушене, та скасовано ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 04.04.2016 р.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Беручи до уваги викладене, судова колегія вважає постанову апеляційного господарського суду такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника визнаються неспроможними та не спростовують викладеного.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 р. у справі № 14/70 господарського суду Кіровоградської області залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Г. Мачульський

Л. Рогач