Історія справи
Постанова ВГСУ від 08.07.2014 року у справі №910/22079/13
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2014 року Справа № 910/22079/13 Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Вовк І.В.
розглянув касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", м.Київ в інтересах приватного підприємства "СВІТОВА МУЗИКА", м.Київ
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014
зі справи № 910/22079/13
за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", м.Київ (далі - Організація) в інтересах приватного підприємства "СВІТОВА МУЗИКА", м.Київ (далі - Підприємство)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Сабвей сервіс", м.Київ (далі - Товариство)
про стягнення компенсації за порушення авторського права.
Судове засідання проведено за участю представників:
Організації - Молчанов П.В.,
Підприємства - не з'явився,
відповідача - Клименко В.Є., Молчанов А.Г.
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2013 року Організація в інтересах Підприємства звернулася із позовом, згідно з яким, уточнивши свої вимоги, просила стягнути компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 36 540,00грн. за незаконне публічне виконання іноземними мовами музичних творів: "Baby I'm yours" (авторами якого є: Thibaut Berland/Christopher Irfane Khan Action), "A piece of my mind" (автором якого є: Tracey Thorn), майнові авторські права відносно яких належать позивачу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2014 у справі № 910/22079/13 (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 (колегія суддів у складі: суддя Гарник Л.Л. - головуючий, судді Верховець А.А., Остапенко О.М.), у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України позивач просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України знаходить підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.
Як встановлено судами, позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що 22.04.2013 у приміщенні ресторану "La Cosmopolite", який знаходиться по вул.Володимирській, 47 у м.Києві, де підприємницьку діяльність здійснює відповідач, було незаконно здійснено публічне виконання музичних творів "Baby I'm yours", "A piece of my mind" шляхом використання музичної апаратури, яка складається з програвача і колонок. У цьому зв'язку представником Організації та приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" в особі Молчанова П.В. був складений відповідний акт за № 06/04/13, в якому зафіксований факт неправомірного використання об'єктів інтелектуальної власності. На підтвердження знаходження наведеного представника у зазначений час у приміщенні ресторану "La Cosmopolite", розташованому за вказаною адресою, та здійснення в ньому використання вказаних музичних творів позивач подав акт фіксації від 22.04.2013 № 06/04/13, фіскальний чек та відеозапис.
Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивач не довів факту протиправного використання об'єкта інтелектуальної власності, оскільки подані ним у справі докази, а саме акт фіксації публічного виконання твору від 22.04.2013, відеозапис та касовий чек, не дають можливості дійти висновку про дійсну наявність тих обставин, з якими він пов'язує свої вимоги, а зокрема не дозволяють визначити час здійснення відеозапису, особу, яка його здійснювала та її повноваження.
З такими висновками попередніх судових інстанцій погодитись не можна з огляду на таке.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач, наполягаючи на задоволенні своїх вимог, посилався на договір від 01.01.2011 № 1706/09, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Олл Мьюзик Паблишинг", як ліцензіар, передало Підприємству, як ліцензіату, виключне право на управління майновими авторськими правами, зокрема, відносно згаданих творів. У цьому ж зв'язку позивач обґрунтовував свої вимоги також посиланням на договір від 01.01.2013 № 01/01-13 про передачу в управління майнових авторських прав та на договір від 01.07.2012 № АС-01/07 про здійснення збору винагороди, які були укладені Організацією та Підприємством.
Наведених пояснень позивача суди, як це вбачається із змісту оскаржуваних рішень, не перевірили, наданих ним у цьому ж зв'язку доказів не дослідили і взагалі не дійшли до будь-яких висновків щодо обсягу тих прав, які, можливо, існують у нього за спірними правовідносинами.
З тих же матеріалів справи випливає, що на підтвердження своїх пояснень позивач вказував на такі обставини, згідно з якими 22.04.2013 громадянином Молчановим П.В., який є представником Організації, що діє в інтересах Підприємства, за участю громадянина ОСОБА_6 - представника громадськості, був виявлений факт неправомірного використання відповідачем музичних творів "Baby I'm yours", "A piece of my mind". З цього приводу зазначеними особами був тоді ж складений акт про використання об'єктів інтелектуальної власності, а сам факт цього використання був зафіксований у відеозапису.
З інших документів, що є наявними у справі, випливає, що позивач окрім відомостей які мали підтвердити наявність у нього відповідних прав відносно зазначених творів, були надані: копія акта від 22.04.2013, складеного Молчановим П.В. за участю ОСОБА_6, згідно з яким 22.04.2013 у денний період часу був виявлений факт використання Товариством в процесі його господарської діяльності, що відбувається в приміщенні кафе "La Cosmopolite", що знаходиться за адресою: вул.Володимирська, 47, м.Київ, музичних творів "Baby I'm yours", "A piece of my mind" за допомогою музичної апаратури; диск для лазерних систем зчитування, на якому, за поясненнями позивача, зафіксований відеозапис на підтвердження факту використання музичних творів; касовий чек з відображенням відповідного замовлення напоїв у ресторані "La Cosmopolite".
Наданим по справі доказам суди дали поверхню та розрізнену оцінку, що не дає можливості дійти висновку про те, що постановлені ними рішення ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають закону.
Так, твердження судів про неможливість з огляду на подані позивачем докази встановити фактичні обставини справи щодо часу та місця виявленого порушення, а також особу, яка мала відношення до його фіксації, не можна визнати такими, що відповідають дійсності. Відповідно до ст. 43 ГПК України подані у справі докази суди мали оцінювати на підставі закону та за таким своїм внутрішнім переконанням, яке повинно було ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. У цьому зв'язку із загального змісту тих фактичних даних, які були подані у справі позивачем, вбачається, що у своїй сукупності вони містять в собі певну інформацію стосовно зазначених питань, тобто дають можливість визначитись як щодо часу та місця вчиненого порушення, про існування якого стверджує позивач, так і щодо особи, причетної до його фіксації.
Поверхньо дослідивши ці дані, суди, як це вбачається з матеріалів справи, всупереч вимогам ст.ст. 47, 43 ГПК України, не вжили ніяких заходів для їх перевірки на предмет достовірності відображеної в них інформації. Однак в той же час, не виявивши в поданих доказах будь-яких суперечностей із тими поясненнями, які в ході розгляду справи давав позивач, обидві судові інстанції, пославшись на підстави формального змісту, відхилили їх, зазначивши про те, що вони не мають доказового значення.
Так, відхиляючи поданий позивачем акт фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності як недостовірний доказ по справі, суди не вжили заходів для його перевірки, не притягнули до участі у справі коло всіх тих осіб, які мали відношення до його складання, зокрема ОСОБА_6, та не отримали від них пояснень з цього приводу. В той же час, у відповідності із вимогами ст. 30, частини другої ст. 32 ГПК України, суди мали процесуальну можливість для здійснення такої перевірки.
Відхиляючи причетність відповідача до вчинення дій, пов'язаних із несанкціонованим публічним виконанням творів, суди послались на те, що подані позивачем докази не дозволяють достовірно встановити, що таке виконання відбувалось з використанням саме музичної апаратури, яка є частиною обладнання кафе. Разом з тим, суди не вжили ніяких заходів для з'ясування відповідних питань про те, чи існує взагалі в цьому приміщенні відповідні технічні засоби, які дозволяють публічно виконувати музичні твори і, якщо існують, то чи є наявними у відповідача ті музичні твори, про незаконне використання яких стверджував позивач за обставинами цієї справи.
Залишивши поза увагою, що пояснення представників сторін відповідно до статті 32 ГПК України є одним із засобів доказування, попередні судові інстанції, що також вбачається із змісту прийнятих ними рішень, обмежились лише посиланням на те, що відповідач заперечував проти позову. При цьому суди не з'ясували на чому саме ґрунтуються ці заперечення та, відповідно, не дали поясненням відповідача ніякої оцінки.
За наведених обставин Вищий господарський суд дійшов висновку про те, що подані за справою докази, а отже і обставини самої справи, були досліджені попередніми судовими інстанціями односторонньо і неповно, а тобто з порушенням вищенаведених вимог процесуального законодавства. Це дає підстави для скасування оскаржуваних судових рішень з передачею справи на новий розгляд.
У ході такого розгляду суду належить врахувати наведене, з'ясувати дійсність тих обставин, на які посилається кожна з сторін у своїх поясненнях по справі та дослідити подані за справою докази. На підставі поданих, а за необхідності і додатково витребуваних доказів встановити фактичні обставини справи і в залежності від встановленого прийняти таке рішення, яке знаходилося б у повній відповідності з нормами матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1.Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах приватного підприємства "СВІТОВА МУЗИКА" задовольнити.
2.Рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 у справі № 910/22079/13 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Суддя В.Харченко Суддя І.Бенедисюк Суддя І.Вовк