Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року Справа № 922/3662/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О.,суддівДанилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філіїна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.01.2017у справі№ 922/3662/15 Господарського суду Луганської областіза позовомДержавного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філіїдоТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит"за участюВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українипростягнення коштів

за участю представників сторін від:

відповідача: Мернік О.В. (дов. від 19.12.2016)

Представники позивача та ВДВС в судове засідання не з'явились, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" про стягнення 120 098 785,39 грн. заборгованості за активну електроенергію, 2,78 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 21 985 198,91 грн. пені, 1 318 905,58 грн. 3% річних та 36 515 477,33 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 27.01.2016 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 348 785,39 грн. боргу за активну електроенергію, 2,78 грн. боргу за реактивну електроенергію, 21 456 175,18 грн. пені, 36 515 477,33 грн. інфляційних втрат, 1 318 905,58 грн. 3% річних. Провадження у справі, в частині вимог про стягнення 119 750 000 грн. заборгованості за активну електроенергію припинено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016 рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 21 456 175,18 грн. та прийнято нове рішення, яким у позові в цій частинні відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На виконання вказаного рішення судом першої інстанції 23.06.2016 видано відповідний наказ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" звернулось до суду першої інстанції із заявою про визнання наказу Господарського суду Луганської області від 23.06.2016 таким, що частково не підлягає виконанню в частині стягнення 514 555,78 грн. Обґрунтовуючи вказану заяву, відповідач посилався на те, що позивач має перед ним заборгованість на вказану суму за договором про спільне використання технологічних мереж від 09.11.2012 №37/12-2776/13-12 та за договором оренди майна від 12.12.2003 № 80/1-03а. Відповідач зазначив про те, що заявою від 28.10.2016 № 1610/28 звертався до позивача та повідомив останнього про зарахування зустрічних однорідних вимог (зобов'язань позивача на суму 514 555,78 грн. за вищевказаними двома договорами, та своїх зобов'язань на таку ж суму за рішенням Господарського суду Луганської області від 27.01.2016 у справі № 922/3362/15). З огляду на що, на думку відповідача, в силу приписів статті 601 Цивільного кодексу України його зобов'язання за судовим рішенням від 27.01.2016 у справі № 922/3362/15 припинились на суму 514 555,78 грн.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.11.2016, винесеною колегією суддів у складі: Корнієнко В.В. - головуючий, Рябцева О.В., Смола С.В., відмовлено у задоволенні заяви про визнання наказу від 23.06.2016 таким, що частково не підлягає виконанню. Вмотивовуючи ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що на момент розгляду у суді вказаної заяви, відносно позивача було порушено справу про банкрутство № 911/4610/15 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Суд дійшов висновку про те, що пред'явлення та задоволення зустрічних вимог до позивача на суму 514 555,78 грн. може відбуватися лише в межах провадження у справі про банкрутство. При цьому суд керувався приписами статей 601, 602 Цивільного кодексу України, статей 15, 16, 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Донецький апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Скакун О.А. - головуючий, Чернота Л.Ф., Татенко В.М., постановою від 18.01.2017 перевірену ухвалу місцевого господарського суду скасував, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" про визнання наказу Господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 514 555,78 грн., задовольнив. Вмотивовуючи постанову суд апеляційної інстанції виходив з того, що зарахування зустрічних однорідних вимог є можливим за наявності умов, встановлених статтею 601 Цивільного кодексу України, та відсутності обставин, передбачених статтею 602 Цивільного кодексу України, за яких зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається. Суд дійшов висновку про те, що зарахування зустрічних однорідних вимог є дійсним в силу презумпції правомірності правочину, з огляду на відсутність у матеріалах справи рішень суду про визнання недійсним як правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, так і правочинів, на підставі яких таке зарахування було здійснено.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції того, що порядок погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство регламентується виключно Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Скаржник зазначає про те, що в процедурі банкрутства, погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог можливо провести лише за згодою кредитора (кредиторів) у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів. При цьому скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 11, 204, 509, 601 Цивільного кодексу України, статей 173, 174 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 27.03.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Данилової М.В., Сибіги О.М., касаційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.04.2017.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Вищий господарський суд України, заслухавши суддю Швеця В.О., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Луганської області від 27.01.2016, яке частково скасовано постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016, з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" стягнуто на користь Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії 348 785,39 грн. боргу за активну електроенергію, 2,78 грн. боргу за реактивну електроенергію, 36 515 477,33 грн. інфляційних втрат, 1 318 905,58 грн. 3% річних. На виконання рішення та постанови судом першої інстанції 23.06.2016 видано відповідний наказ. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" звернулось до суду першої інстанції із заявою про визнання наказу Господарського суду Луганської області 23.06.2016 таким, що частково не підлягає виконанню в частині стягнення 514 555,78 грн., посилаючись на зарахування зустрічних однорідних вимог за цю суму. Відповідно до статті 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. При цьому підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, визначені частиною 4 зазначеної норми. Так, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково у разі, якщо наказ було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання наказу від 23.06.2016 таким, що частково не підлягає виконанню, місцевий господарський суд, зокрема, виходив з того, що ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2015 відносно позивача порушено справу про банкрутство № 911/4610/15 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що виключає можливість зарахування вказаних відповідачем зустрічних вимог до позивача на суму 514 555,78 грн. у даній справі. Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи наступного. За змістом положень статей 202, 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Так, згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено приписами статті 602 вказаного Кодексу, відповідно до вимог якої не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом. Як установлено судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" пред'явлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог щодо зобов'язань особи - Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії, стосовно якої порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до частини 15 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з моменту порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство. Отже, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Так, із винесенням ухвали про порушення провадження в справі про банкрутство пов'язані певні правові наслідки, зокрема вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; розгляд вимог конкурсних, забезпечених і поточних кредиторів та вирішення майнових спорів здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом. Також слід зазначити, що питання погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог врегульовано статтею 45 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою визначено черговість задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі. Так, відповідно до частини 8 цієї статті погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів) у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів. Аналіз наведених норм Закону дає підстави для висновку про те, що припинення грошових зобов'язань боржника шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а також індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора не допускається, якщо при цьому порушуються інтереси інших кредиторів або черговість задоволення їх вимог, установлена законом. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами на підставі заяви від 28.10.2016 № 1610/28, як одностороннього правочину не відбулось. З огляду на що, відмова суду першої інстанції у задоволенні заяви про визнання наказу від 23.06.2016 таким, що частково не підлягає виконанню, визнається колегією суддів правомірною. Апеляційний господарський суд наведеного не врахував та не спростував установленого господарським судом першої інстанції, що призвело до безпідставного скасування законної ухвали у справі. За таких обставин, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2017 підлягає скасуванню, а ухвала Господарського суду Луганської області від 30.11.2016 - залишенню в силі. Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження. Витрати зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги покладаються на відповідача за первісним позовом.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2017 у справі №922/3662/15 Господарського суду Луганської області скасувати.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.11.2016 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" на користь Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії 1 600 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Луганської області.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: М. Данилова

О. Сибіга