Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року Справа № 910/9297/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіВовка І.В.,суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників:від позивача 1Дяк Ю.М.від позивача 2Святецького О.В.від відповідачаФеліва О.О.від прокуратуриСавицької О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуЗаступника прокурора міста Києванарішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 рокуу справі№ 910/9297/15 Господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України, Державного підприємства для постачання медичних установ "Укрмедпостач" Міністерства охорони здоров'я УкраїнидоVAMED Engineering GmbHпростягнення 4973590,55 євро, що еквівалентно 125483689,58 грнВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Заступник прокурора міста Києва (надалі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України (надалі - МОЗ України, позивач 1) та Державного підприємства для постачання медичних установ "Укрмедпостач" Міністерства охорони здоров'я України (надалі - ДП "Укрмедпостач", позивач 2) до VAMED Engineering GmbH & CO KG, правонаступником якого є VAMED Engineering GmbH (надалі - відповідач), про стягнення сплаченої за товар грошової суми 4973590,55 євро, що еквівалентно 125483689,58 грн, відповідно до ст. 678 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 14.09.2009 року, який укладений між VAMED Engineering GmbH & CO KG та ДП "Укрмедпостач", щодо поставки товару (інкубаторів транспортних), якість якого не відповідає умовам договору, та неусунення виявлених недоліків товару.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на:

- пропуск прокурором строків позовної давності;

- прокурор заявив позов не в інтересах держави, а в інтересах ДП "Укрмедпостач";

- відповідач поставив товар, який за якістю та описанням відповідає умовам договору;

- додаткове обладнання було встановлене на транспортних інкубаторах за заявою ДП "Укрмедпостач", яке прийняло доукомплектовані інкубатори без жодних зауважень;

- у вересні 2011 року транспортні інкубатори пройшли сертифікацію відповідності наявним державним стандартам у системі УкрСЕПРО, що підтверджується сертифікатом № UA 1/003/0124069-11 від 09.09.2011 року, який ніколи не ставився під сумнів ні прокурором, ні позивачами (а.с. 128 т. 3);

- відповідно до висновку технічної експертизи № 155/1 від 18.05.2011 року ДП "Український медичний центр сертифікації" транспортні інкубатори відповідають вимогам директиви 93/42/ЄЕС, стандартів, а їх виробництво - вимогам стандарту ISO 13485, та за технічними характеристиками та конструкції, за умови додержання інструкції виробника щодо медичного застосування, мають відповідний рівень надійсності та безпеки (а.с. 119-127 т. 3);

- у звіті від 07.10.2015 року компанії TUV Austria Gmb, який є приватним органом з оцінки відповідності, зазначено, що система для транспортування немовлят (виріб № 13) відповідає стандартам і вимогам безпеки, що діють у Європейському Союзі щодо цього типу медичного обладання (а.с. 189-200 т. 4);

- відповідно до протоколів ДП "Укрметртестстандарт" № 1613-2-2015 від 24.12.2015 року, № 1641-2-2015 від 24.12.2015 року, № 1642-2-2015 від 24.12.2015 року, № 1614-5-2015 від 29.12.2015 року, № 0011-5-2016 від 19.01.2016 року транспортний інкубатор відповідає усім технічним вимогам (а.с. 201-339 т. 4);

- відповідно до умов договору та терміну Інкотермс DDU обов'язок із забезпечення державної реєстрації медичного обладнання покладений на ДП "Укрмедпостач", який несе всі ризики, що пов'язані з цим;

- якість і можливість використання спірних медичних виробів за призначенням підтверджено звітом Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини від 01.09.2016 року про проведення клінічного дослідження "Оцінка медичного виробу "Інкубатор транспортний ІТ-158-ТS", та підтверджено ДП "Укметртестстандарт", яке 30.09.2016 року видало Сертифікат перевірки типу на Інкубатор транспортний (клас ІІб) та Сертифікат відповідності, який зареєстровано у державному реєстрі за №UA1/001/012043-16;

- висновок судової товарознавчо-технічної експертизи № 5473/5474/12-54 від 16.07.2012 року у кримінальному провадженні, закритому через відсутність складу злочину, не може бути доказом у господарській справі;

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 року у справі № 910/9297/15 (суддя Ващенко Т.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 року (колегія суддів: головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення судами норм ст.ст. 42, 35, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та ст. 626, ч. 2 ст. 678 ЦК України, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач у відзиві та у доповненнях до відзиву на касаційну скаргу, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно з ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання договору поставки 14.09.2009 року VAMED Engineering GmbH & CO KG, правонаступником якого є відповідач, поставило ДП "Укрмедпостач" інкубатори транспортні модель ІТ-158-TS у кількості 85 одиниць загальною вартістю 4 973 590,55 євро, що підтверджується актами № 262/09.10 від 24.09.2010 року, № 261/09.10 від 24.09.2010 року, № 260/09.10 від 24.09.2010 року, № 209/04.10 від 08.04.2010 року, № 208./04.10 від 08.04.2010 року приймання-передачі обладнання. Позивач 2 сплатив відповідачу вартість цих транспортних інкубаторів у розмірі 4973590,55 євро, що підтверджується довідкою від 18.02.2011 року Bank Austria, в якій відображено перерахування грошових коштів на рахунок відповідача за договором від 14.09.2009 року.

У договорі сторони погодили, що при виникненні претензій по некомплектності, кількості чи якості обладнання під час передачі-приймання відповідною комісією у складі представників покупця та постачальника складається акт рекламації, а при виявленні недоліків обладнання протягом гарантійного строку, акт рекламації складається відповідним закладом охорони здоров'я та направляється постачальнику через покупця; недоліки, зазначені в акті рекламації, постачальник зобов'язаний усунути протягом не більше, ніж 90 календарних днів з дня його підписання (при передачі-прийманні) або отримання від покупця (при виявленні недоліків протягом гарантійного строку (п. 5.2.); якщо постачальник у встановлений строк не доукомплектує обладнання або не приведе його якість у відповідність до вимог п. 6.1. договору, покупець має право відмовитись від обладнання та вимагати повернення сплачених постачальнику сум (п. 5.2.1.); за винятком недоліків якості обладнання (п. 6), до всіх недоліків, які не могли бути виявлені при його передачі-прийманні, застосовуються відповідні положення чинного законодавства України; якщо недоліки обладнання виявлені покупцем після спливу гарантійного строку, постачальник несе відповідальність, якщо покупець не доведе, що недоліки обладнання виникли до передання йому обладнання або з причин, які існували до цього моменту.

14.02.2011 року сторони підписали рекламацію № 1, в якій встановлено, що комплектуючи пристрої до інкубатора ІТ-158-TS, а саме: "апарат штучної вентиляції легенів Leoni" виробництва Heinen+Lowenstein, D-56130 Dad Ems, Німеччина та "вакуумний відсмоктувач Laerdal Compact Suction Unit 3" виробництва DeVilbiss Healthcare, Somerset, PA, США не зареєстровані в Україні та не дозволені для використання в медичній практиці.

У зв'язку із складанням цієї рекламації сторони уклали додаткову угоду № 11 від 17.02.2011 року, в якій погодили провести окрему реєстрацію виробу "Інкубатор транспортний" модель ІТ-158-TS, складовими якого визначити зазначені в специфікації комплектуючі. При цьому, відповідач гарантував не пізніше ніж через 30 календарних днів надати ДП "Укрмедпостач" всі, передбачені вимогами постанови Кабінету Міністрів України № 1497 від 09.11.2004 року, документи необхідні для проведення державної реєстрації спірного медичного обладнання, а у разі їх ненадання - гарантував заміну вказаного медичного обладнання на обладнання, яке буде відповідати вимогам специфікації, в частині виробника медичного обладнання, в термін, передбачений законодавством України, а також зобов'язувався сплатити нараховані штрафні санкції у розмірі 246506,46 євро протягом 30 календарних днів.

Київським міським пологовим будинком № 7 за зверненням ТОВ "Технолоджі групп" та направленням Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України було проведено клінічні випробування зразку інкубатора ІТ-158-TS, за результатами яких 16.06.2011 року були складені протокол № 2 та звіт № 2 про відповідність цього обладнання своєму медичному призначенню.

На підставі цих протоколу та звіту 05.08.2011 року Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів МОЗ України видала свідоцтво № 10711/2011 про державну реєстрацію інкубатора транспортного, медичного виробу класу ІІб, внесено медичний виріб до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України і дозволено для застосування в медичній практиці. Дію цього свідоцтва було припинено наказом Державної служби України з лікарських засобів № 215 від 27.03.2012 року, який був прийнятий на підставі акту робочої групи від 19.03.2012 року.

ДП "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" було проведено випробування інкубатору транспортного (клас ІІб), за результатами якого було складено протоколи № 1613-2-2015 від 24.12.2015 року, № 1641-2-2015 від 24.12.2015 року, № 1642-2-2015 від 24.12.2015 року, № 1214-5-2015 року від 24.12.2015 року та № 0011-5-2016 від 19.01.2016 року, в яких встановлено відповідність обладнання національним стандартам, нормам якості та безпеки.

30.09.2016 ДП "Укметртестстандарт" було видано сертифікат перевірки типу на інкубатор транспортний (клас ІІб), відповідно до якого, встановлено відповідність медичного обладнання Технічному регламенту щодо медичних виробів та національним стандартам: ДСТУ EN 60601-2-20:2015, ДСТУ EN 60601-1-:2015.

Також, було видано сертифікат відповідності від 30.09.2016 року на зазначене медичне обладнання, який зареєстровано у державному реєстрі за №/001/012043-16.

Крім того, у звіті Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини про проведення клінічного дослідження "Оцінка медичного виробу "Інкубатор транспортний ІТ 158 ТS" на відповідність його медичному призначенню, на можливість та доцільність використання в медичній практиці" від 01.09.2016 року зазначено, що досліджуваний медичний виріб повністю відповідає медичним критеріям, визначеним виробником, виріб може використовуватись для транспортування новонароджених в межах медичного закладу охорони здоров'я, перманентно використовуватись у реанімобілях, тощо.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент поставки відповідачем медичних виробів свідоцтво № 10711/2011 від 05.08.2011 року засвідчувало якість медичного обладнання та його відповідність стандартам, технічним умовам, директивам, настановам, іншим нормативно-технічнім документам на продукцію, а відповідальність за виробництво, безпеку, якість та ефективність медичних виробів відповідно п. 21 чинного на той момент Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2004 року N 1497, несе заявник, яким є ТОВ "Технолоджи групп", а не відповідач. Суди зазначили, що на теперішній час медичні вироби підлягають оцінці відповідності та введенню в обіг як медичні вироби відповідно до вимог Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року N 753. Оскільки 30.09.2016 року ДП "Укметртестстандарт" було видано сертифікат перевірки типу на інкубатор транспортний (клас ІІб), сертифікат відповідності від 30.09.2016 року, який зареєстровано у державному реєстрі за №UA1/001/012043-1, а також Київським міським центром репродуктивної та перинатальної медицини складений звіт від 01.09.2016 року про проведення клінічного дослідження "Оцінка медичного виробу "Інкубатор транспортний ІТ 158 ТS" на відповідність його медичному призначенню, на можливість та доцільність використання в медичній практиці", суди обох інстанцій дійшли висновку, що цими доказами підтверджується відповідність товару вимогам чинних стандартів щодо якості та безпеки медичного обладнання, а відповідно прокурором не доведено істотне порушення вимог щодо якості товару.

Вищий господарський суд з висновками судів попередніх інстанцій не погоджується і вважає їх передчасними з таких підстав.

Суди обох інстанцій, зазначаючи про те, що відповідно до п.п. 12, 21 Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення "станом на момент виникнення спірних правовідносин свідоцтво про державну реєстрацію медичних виробів № 10711/2011 від 05.08.2011 року засвідчувало якість медичного обладнання та його відповідність стандартам, технічним умовам, директивам, настановам, іншим нормативно-технічнім документами на продукцію, а також нормам, правилам, нормативам, що визначали критерії якості і безпеки медичних виробів та умови їх виробництва і застосування", безпідставно не врахували, що у договорі відсутні умови щодо звільнення продавця від відповідальності за якість товару після його передачі, навпаки, у розд. 6 договору продавцем надані гарантії щодо якості товару, а згідно з п. 19 цього Порядку у разі встановлення або отримання повідомлення про невідомі раніше негативні властивості медичних виробів, виявлені у процесі виробництва та/або застосування, невідповідності в маркуванні, виникнення загрози здоров'ю або життю людини, про відсутність або недостатню якість та ефективність їх дії порівняно із задекларованою Держлікслужбою за рекомендацією дорадчого органу приймає рішення про припинення дії свідоцтва на певний строк, що має наслідком заборону (тимчасову заборону) застосування виробів медичних.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Всупереч зазначених вимог, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки встановленим обставинам у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.08.2015 року, у справі за позовом VAMED Engineering GmbH & CO KG до Державної служби України з лікарських засобів, треті особи: ДП "Укрмедпостач", ТОВ "Технолоджі груп" та МОЗ України, за участі прокуратури м. Києва, про визнання незаконним та скасування наказу Державної служби України з лікарських засобів від 27.03.2012 року N 215 "Про припинення дії свідоцтва про державну реєстрацію медичного виробу", зокрема, щодо підстав прийняття Державною служби України з лікарських засобів рішення про припинення свідоцтва про державну реєстрацію медичного виробів.

Посилання суду першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, на те, що припинення свідоцтва про державну реєстрацію медичного виробів не є "беззаперечним та виключним свідченням поставки відповідачем позивачу 2 товару з істотними недоліками, що у відповідності до ст. 678 ЦК України було б підставою для виникнення у покупця права вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми", оскільки на цей момент медичні вироби відповідають вимогам Технічного регламенту, що підтверджують сертифікат перевірки типу на інкубатор транспортний (клас ІІб) від 30.09.2016 року та сертифікат відповідності від 30.09.2016 року, є передчасними.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Для нанесення знаку відповідності технічним регламентам на медичні вироби, що відносяться до класу IIб (крім медичних виробів, виготовлених на замовлення або призначених для клінічних досліджень), виробник повинен провести, зокрема, процедуру, наведену в додатку 4, в поєднанні з процедурою, наведеною в додатку 5, або процедурою, наведеною в додатку 6, або процедурою, наведеною в додатку 7. Додатком 4 Технічного регламенту передбачено здійснення перевірки типу, а саме оцінки відповідності типового зразка медичного виробу вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, за результатами якої заявникові, у разі встановлення його відповідності Технічному регламенту, видається сертифікат перевірки типу. Згідно з додатком 5 Технічного регламенту проводиться перевірка продукції - оцінка відповідності, за допомогою якої виробник або його уповноважений представник забезпечує та декларує, що медичні вироби, до яких застосовується процедура, визначена в п. 4 цього додатка, відповідають типовому зразку, описаному в сертифікаті перевірки типу, і вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів.

Відповідно до п. 4 додатку 5 Технічного регламенту орган з оцінки відповідності зобов'язаний проводити дослідження і випробування з метою підтвердження відповідності медичних виробів вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів за рішенням виробника шляхом дослідження і випробування кожного медичного виробу згідно з вимогами розділу "Перевірка шляхом дослідження і випробування кожного медичного виробу" цього додатка або шляхом дослідження і випробування медичних виробів із застосуванням статистичних методів (дослідження партії медичних виробів) згідно з вимогами розділу "Статистична перевірка медичних виробів" цього додатка. При цьому, при дослідженні і випробуванні кожного медичного виробу, у разі відповідності - на кожен такий виріб має бути нанесений ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності і виданий сертифікат відповідності (п.п. 5, 6 додатку 5 Технічного регламенту), а при статистичній перевірці після перевірки випадкового зразка медичного виробу, який відбирається із партії медичних виробів - ідентифікаційний код органу з оцінки відповідності наноситься на кожен виріб з такої партії і видається сертифікат відповідності (п. 7, 8, 10 додатку 5 Технічного регламенту).

Отже, обставини відповідності медичних виробів типовому зразку, описаному в сертифікаті перевірки типу, і вимогам Технічного регламенту має засвідчувати сертифікат відповідності кожного медичного виробу, або сертифікат відповідності, виданий на партію медичних виробів.

Суди в порушення вимог ст. ст. 34, 43 ГПК України не надали належної оцінки сертифікату відповідності від 30.09.2016 року та не перевірили, чи виданий цей сертифікат відповідності на один медичний виріб чи на партію медичних виробів, хоча зазначені обставини мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, оскільки, предметом спору у справі є партія медичних виробів у кількості 85 штук.

Крім того, розглядаючи справу, суди повинні були перш за все керуватися тим, що між сторонами склалися договірні відносини та сторони повинні діяти відповідно до обов'язкових для обох сторін умов договору.

Зокрема, у додатковій угоді № 11 від 17.02.2011 року сторони погодили, що відповідач зобов'язується надати ДП "Укрмедпостач" всі необхідні документи для проведення державної реєстрації поставлених інкубаторів. Отже, для правильного вирішення спору судам слід було з'ясувати, які саме документи мали бути подані відповідачем, чи виконане ним це зобов'язання та чи можливо було на момент укладення додаткової угоди № 11 від 17.02.2011 року провести державну реєстрацію поставлених інкубаторів без цих документів.

При цьому, оскільки згідно з вимогами ч. 2 ст. 678 ЦК України покупець має право відмовитися від договору та вимагати повернення сплаченої за товар грошової сум лише у випадку наявності у товарі одного із наступних недоліків: 1) недоліків, які не можна усунути (невиправні недоліки); 2) недоліки, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу (недоліки, усувати які економічно невигідно); 3) недоліки, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення (повторювані недоліки), необхідно також встановити: 1) чи мають такі недоліки всі поставлені інкубатори чи лише їх частина; 2) які з поставлених інкубаторів на цей час мають нанесений ідентифікаційний номер та сертифікати відповідності; 3) з яких причин та з чиєї вини (виробника, продавця чи покупця) інші інкубатори не мають такі сертифікати, і в залежності від встановленого, зробити висновок про те, які (яка кількість) з поставлених інкубаторів не можуть використовуватися відповідно до їх цільового призначення, за що відповідає відповідач. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

У п. 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 року роз'яснено, що господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної.

У матеріалах міститься висновок №5473/5474/12-54 від 06.07.2012 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз комплексної судової товарознавчо-технічної експертизи у кримінальній справі №49-3345. Суди висновки цієї експертизи не брали до уваги при вирішенні спору у цій справі, оскільки ця експертиза була проведена відповідно до постанови від 16.05.2012 року старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Демяненка А.В., а отже не є судовою експертизою. Такі висновки судів суперечать визначенню судової експертизи, наведеному у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", яка визначає, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Відтак, експертиза, проведена у кримінальному провадженні за постановою слідчого, також є судовою, і її висновки оцінюється господарським судом у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог ст. 43 ГПК України. При цьому, згідно із ст. 41 ГПК України за необхідності дослідження нових об'єктів або з'ясування інших обставин справи, що потребують спеціальних знань, суд має право призначити нову експертизу або повторну, якщо висновок експерта №5473/5474/12-54 від 06.07.2012 року господарським судом визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності. Посилання суду першої інстанції на те, що "клопотань про призначення судової експертизи в межах розглядуваного спору жодним з учасників судового процесу не заявлялось", є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а згідно з ст. 41 ГПК України судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу.

З наведених підстав оскаржувані судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими. Оскільки суди допустили порушення норм процесуального права (ст.ст. 43, 32-34, 35, 41- 43 ГПК України) і не встановили фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, ухвалені у справі судові рішення судів апеляційної та першої інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 11110, п. 3 ст. 1119 ГПК України.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін і, в залежності від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють їх спірні правовідносини, та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України розподіл судових витрат, пов'язаний з розглядом справи, здійснюється судом першої інстанції за результатами нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.

Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 року у справі № 910/9297/15.

Справу № 910/9297/15 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондратова І.Д. СуддяВовк І.В.СуддяСтратієнко Л.В.