Історія справи

Постанова ВГСУ від 01.12.2015 року у справі №8/40-б
Постанова ВГСУ від 05.04.2016 року у справі №8/40-б
Постанова ВГСУ від 25.08.2016 року у справі №8/40-б
Постанова КГС ВП від 04.06.2019 року у справі №8/40-б
Постанова ВГСУ від 20.12.2016 року у справі №8/40-б
Постанова ВГСУ від 20.12.2016 року у справі №8/40-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року Справа № 8/40-Б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоЖукової Л.В. (доповідач)Суддів:Панової І.Ю., Погребняка В.Я.,розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2016у справі № 8/40-Б господарського суду Волинської областіза заявоюфізичної особи-підприємця ОСОБА_5про визнання банкрутом за участю представників сторін: ПАТ "Банк Форум" - Гуртового В.В.; ОСОБА_4 - Буртового М.В.; ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Оборського Я.В.; ПАТ "Банк Національний кредит" - Предчук Т.В.

ВСТАНОВИВ :

В провадженні господарського суду Волинської області перебуває справа №8/40-Б про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, порушена в порядку статей 6, 7, 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013).

Ухвалою господарського суду Волинської області (суддя Кравчук А.М.) від 08.10.2015 року у справі №8/40-Б виправлено описки в абзацах 3, 24 мотивувальної частини, пункті 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Волинської області від 19.08.2015 року, виправивши реєстраційні номери " 1046" на " 1044", " 1043" на " 1041", " 1033" на " 1030", " 1029" на " 1027". Крім того, доповнено абзаци 3, 24 мотивувальної частини, пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Волинської області від 19.08.2015 року після слів "договір купівлі-продажу житлово-відпочинкового будинку, заг.площею 81,70 кв.м., що розташований АДРЕСА_4 - 193950,00 грн. (ціна продажу)" словами та цифрами - "реєстраційний номер 1038".

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ОСОБА_4 звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу господарського суду Волинської області від 08.10.2015 року у справі №8/40-Б про виправлення описки скасувати повністю.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б за заявою підприємця ОСОБА_5 про банкрутство було задоволено заяву ОСОБА_13 від 12.10.2015 року про заміну кредитора у справі про банкрутство. Замінено кредитора у справі №8/40-Б про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (01033, м.Київ, вул.Жилянська, 43, ідент.код 21685166) на ОСОБА_13 (АДРЕСА_2, ідент.код. НОМЕР_1).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, боржник - фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 30.01.2015 року у справі №8/40-Б про заміну кредитора у зобов'язанні та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_13 про заміну кредитора у зобов'язанні.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б задоволено клопотання ліквідатора підприємця ОСОБА_5 ОСОБА_14 про зняття обтяжень, накладених на нерухоме майно №330 від 23.12.2015 року. Знято обтяження, накладені на майно: нежитлове приміщення, заг.площею 813,5 кв.м., РПВН 2300452, що заходиться за адресою АДРЕСА_3; житловий будинок заг. площею 314,00 кв.м. з будівлями та спорудами, РПВН НОМЕР_4, що розташований за адресою АДРЕСА_4; житлово-відпочинковий будинок, заг. площею 81,70 кв.м., РПВН НОМЕР_5, що розташований АДРЕСА_4; житлово-відпочинковий будинок, заг. площею 101,80 кв.м., РПВН НОМЕР_6, що розташований за адресою АДРЕСА_4; земельну ділянку, площею 0, 1312га. кадастровий № НОМЕР_3, яка розташована за адресою АДРЕСА_4, Яремчанської міської ради; земельну ділянку, площею 0, 1000 га, кадастровий № НОМЕР_7, яка розташована за адресою АДРЕСА_4, Яремчанської міської ради. Було зобов'язано Перший відділ Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а) вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (державної реєстрації обтяжень), Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідні записи.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_4 звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просила скасувати повністю ухвалу господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б, якою знято обтяження, накладені на майно ОСОБА_4 та зобов'язано перший відділ Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, Державного реєстратора реєстраційної служби Яремчанського міського управління юстиції Івано-Франківської області та Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області вчинити дії.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 року у справі №8/40-Б розгляд апеляційних скарг фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на ухвали господарського суду Волинської області від 30.12.2015 року у справі №8/40-Б прийнято до спільного розгляду з раніше прийнятою до провадження апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Волинської області від 08.10.2015 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 (головуючий суддя: Мамченко Ю.А., судді: Коломис В.В., Дужич С.П.), апеляційні скарги ОСОБА_4 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задоволено частково. Провадження у справі №8/40-Б про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) припинено. Постанову направлено учасникам справи про банкрутство, державному реєстратору, органу ДВС та органу з питань банкрутства.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що заборгованість ОСОБА_5 не пов'язана із здійсненням підприємницької діяльності, отже відсутні визначені законом підстави для порушення провадження у даній справі про банкрутство на підставі статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, що діяла до 19.01.2013).

У своїй касаційній скарзі ПАТ "Банк Форум" просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2016, якою припинено провадження у даній справі, пославшись на порушення та невірне застосування судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заявник касаційної скарги вважає, що суд апеляційної інстанції припиняючи провадження у справі №8/40-Б, вийшов за межі своїх повноважень, з огляду на те, що предметом апеляційного розгляду були ухвали про виправлення описки від 08.10.2015, про заміну кредитора у справі про банкрутство від 30.12.2015 року та про зняття обтяжень, накладених на нерухоме майно 30.12.2015 року у даній справі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні постанови, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній з 19.01.2013 року) встановлено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

При розгляді даної справи застосовується редакція закону, що діяла до 19.01.2013 року.

У відповідності до частин 1, 3 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Згідно з пунктом 3 статті 209 Господарського кодексу України суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Розділом VІ Закону та статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

До окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності законодавець виділив громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність (статті 47, 48, 49 Закону).

Стаття 47 спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом" (далі Закон) має назву: "Загальні положення про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина".

Відповідно до частин 1, 2 статті 47 Закону правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Статтею 48 Закону передбачено, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення. За клопотанням громадянина-підприємця господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання громадянина-підприємця третіми особами. За заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь громадянина-підприємця господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення питання щодо спадщини у встановленому законом порядку. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Відповідно до статті 1 Закону банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, а ліквідація - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця за його заявою пов'язано з доказуванням таким підприємцем обставин неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані ним вимоги кредиторів, які пов'язані з підприємницькою діяльністю боржника, що має наслідком визнання його банкрутом та введення ліквідаційної процедури, внаслідок чого підприємницька діяльність такого боржника припиняється.

Як встановлено апеляційним господарським судом, боржник здійснював підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, серія НОМЕР_8 від 29.07.1992 року.

Звертаючись до господарського суду Волинської області із заявою про порушення справи про банкрутство, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 зазначив, що станом на 06 квітня 2009 року загальна заборгованість, яка не оспорюється становить 30475863,09 грн., що на 20995542,44 грн. більше сумарної вартості належного майна та інших активів.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 17.04.2009 року порушено провадження у справі №8/40-Б про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, відповідно до статей 6, 7, 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Волинської області від 03.06.2009 року фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року у справі №8/40-Б ліквідатором ФОП ОСОБА_5 призначено арбітражного керуючого ОСОБА_15.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.07.2015 року у даній справі припинено повноваження ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - арбітражного керуючого ОСОБА_15, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_14.

Крім того, як зазначив у оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції, до заяви про порушення справи про банкрутство ФОП ОСОБА_5 було додано: в підтвердження вимог перед ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" копію додаткового кредитного договору №010/08-11/2066-3 до Генеральної кредитної угоди №010/08-11/2066 від 14.01.2008 року, копію договору застави автотрансопртного засобу №PCL-F00/031/2006 від 10 жовтня 2006 року, копію кредитного договору №CL-A00/031/2006; в підтвердження вимог перед Акціонерним комерційним банком "Форум" копію кредитного договору №0527/08/22-ZNv від 11 липня 2008 року; в підтвердження вимог перед Відкритим акціонерним товариством КБ "Надра" копію договору кредитної лінії №6М/2007/840- МКЛ/455 від 02 квітня 2007 року; в підтвердження вимог перед Акціонерним комерційним банком "Національний кредит" копію іпотечного договору від 20 березня 2008 року, копію іпотечного договору від 20 грудня 2007 року; в підтвердження вимог перед АКБ "Укрсоцбанк" копію договору №0070/009125-PR про відкриття банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки Gold.

Кредиторська заборгованість виникла на підставі того, що між ОСОБА_5, та ВАТ КБ "Надра", АКБ "Форум", АКБ "Укрсоцбанк", АКБ "Національний кредит" було укладено кредитні договори про надання кредитних коштів і сторони, в тому числі і ОСОБА_5, самостійно визначили свій правовий статус за вищевказаними договорами.

Припиняючи провадження у даній справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5, на підставі ч. 7 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки заборгованість ОСОБА_5 не пов'язана із здійсненням підприємницької діяльності, то відсутні визначені законом підстави для порушення справи про банкрутство на підставі статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Проте, з такими висновками суду другої інстанції колегія суддів Вищого господарського суду України погодитись не може, з огляду на таке.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.12 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12).

Постанова Рівненського апеляційного господарського суду, що оскаржується у даному касаційному провадженні наведеним вимогам не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 у справі №8/40-Б, питання щодо припинення провадження у даній справі через те, що заборгованість ОСОБА_5 не пов'язана із здійсненням підприємницької діяльності порушувалось ПАТ "Банк Національний кредит" під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції від 06.09.2011 у даній справі при розгляді скарги на дії ліквідатора боржника.

У наведеній постанові суд апеляційної інстанції встановив, що у доповненнях до апеляційної скарги ПАТ "Банк Національний кредит" просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови господарського суду Волинської області від 03.06.2009 про визнання боржника банкрутом, скасувати вказану постанову та ухвалу від 06.09.2009 та повернути заяву ФОП ОСОБА_5 про порушення справи про банкрутство без розгляду.

Апеляційний господарський суд Рівненської області у постанові від 10.11.2011 констатував факт набуття постановою господарського суду Волинської області від 03.06.2009 про визнання боржника банкрутом законної сили та дійшов до висновку про те, що ПАТ "Банк Національний кредит" вказаним доповненням фактично змінив вимоги за поданою апеляційною скаргою.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Проте, ознайомившись із доводами ПАТ "Банк Національний кредит" про безпідставність порушення у даній справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 через те, що заборгованість останнього не пов'язана із здійсненням підприємницької діяльності, суд другої інстанції у постанові від 10.11.2011 року не знайшов підстав, будучи наділений правом, передбаченим у ст. 101 ГПК України, аби припинити провадження у даній справі, як безпідставно порушене.

Крім того, слід відзначити, що дана справа була предметом перегляду у судах апеляційної та касаційної інстанцій неодноразово.

Слід також звернути увагу на те, що процедура банкрутства ФОП ОСОБА_5 триває вже 7 років.

За цей період у справі з'явились кредитори, які сформували комітет кредиторів, відчужувалось майно, ліквідатором проводилась ліквідаційна процедура, тощо.

Враховуючи наведене, висновок апеляційного господарського суду, щодо необхідності припинення провадження у даній справі на підставі п. 1 -1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, положення якої підлягають застосуванню з урахуванням вимог ст. 4-1 цього Кодексу, тобто особливостей процедури банкрутства, є безпідставним, необгрунтованим та таким, що протирічить всій банкрутній процедурі, що проведена у даній справі та всім рішенням другої та касаційної інстанцій, що прийняті в межах провадження у справі №8/40-Б.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, Рівненський апеляційний господарський суд у постанові від 02.02.2016 припиняючи провадження у даній справі, вийшов за межі свої повноважень та невірно застосував п. 1 -1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, п. 7 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та передачі справи №8/40-Б на новий апеляційний розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду апеляційних скарг ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 у справі № 8/40-Б скасувати.

Справу №8/40-Б передати на новий апеляційний розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Головуючий Л.В. Жукова

Судді І.Ю. Панова

В.Я. Погребняк