Історія справи

Ухвала КГС ВП від 28.01.2018 року у справі №5011-43/12756-2012
Постанова ВГСУ від 05.04.2016 року у справі №5011-43/12756-2012
Ухвала КГС ВП від 22.05.2019 року у справі №5011-43/12756-2012
Постанова ВГСУ від 04.04.2017 року у справі №5011-43/12756-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року Справа № 5011-43/12756-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Жукової Л.В. (доповідач),суддів:Полякова Б.М. Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Олефіренка Олександра Івановича на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.12.2015у справі № 5011-43/12756-2012 господарського суду міста Києваза заявоюОСОБА_5дотовариства з обмеженою відповідальністю "Женева"про визнання банкрутом за участю представників сторін: арбітражного керуючого Глеваського В.В.; арбітражного керуючого Олефіренка О.І.; ОСОБА_5 - ОСОБА_7; ТОВ "Бета Семінал" - Коваленка В.В.

ВСТАНОВИВ :

В провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа № 5011-43/12756-2012 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Женева".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі №5011-43/12756-2012 (Суддя - Пасько М.В.) скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бета Семінал" на дії арбітражного керуючого Глеваського В.В. задоволено частково. Достроково припинено повноваження ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" арбітражного керуючого Глеваського В.В. Призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" арбітражного керуючого Олефіренка О.І. Зобов'язано арбітражного керуючого Глеваського В.В. передати ліквідатору боржника арбітражному керуючому Олефіренку О.І. всю документацію та інші матеріали, що стосуються ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю "Женева". Заяву арбітражного керуючого Кочергіної В.В. про участь у справі в якості ліквідатора боржника - залишено без задоволення. Зобов'язано ліквідатора боржника Олефіренка О.І. надати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 (головуючий суддя: Гарник Л.Л., судді: Остапенко О.М., Шипко В.В.), апеляційні скарги ОСОБА_5 та арбітражного керуючого Глеваського В.В. задоволено. Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі №5011-43/12756-2012 скасовано. Відмовлено у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Бета Семінал" на дії арбітражного керуючого Глеваського В.В.

У своїй касаційній скарзі арбітражний керуючий Олефіренко Олександр Іванович просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 та залишити в силі ухвалу господарського суду м. Києва від 10.11.2015, пославшись на порушення та невірне застосування судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні постанови, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрутом; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості тощо.

Статтею 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені права та обов'язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: 1) звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; 2) скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; 3) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом; 4) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами та інше.

При цьому, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися вимог законодавства;

2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;

3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;

4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством;

5) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства та інше.

Відповідно до ч. 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Згідно ч. 12 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Звертаючись до суду зі скаргою на дії ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" арбітражного керуючого Глеваського В.В. ТОВ "Бета Семінал" (кредитор) згідно скарги від 17.09.2015 посилається на невиконання ліквідатором покладених на нього Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язків, зокрема: не подано до суду звіт та ліквідаційний баланс, не проведено інвентаризацію та оцінку майна боржника, не сформовано ліквідаційної маси та не реалізовано майно боржника.

Приймаючи рішення щодо дострокового припинення повноважень ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" арбітражного керуючого Глеваського В.В. суд першої інстанції виходив з того, що станом на 10.11.2015 ліквідаційна маса банкрута не була сформована, що свідчить про неналежне виконання останнім покладених на нього обов'язків.

Не погодившись із наведеними висновками суду першої інстанції, Київський апеляційний господарський суд, встановив, що строк ліквідаційної процедури станом на дату винесення ухвали суду першої інстанції не закінчився, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про неналежне виконання арбітражним керуючим Глеваським В.В. обов'язків ліквідатора боржника у даній справі.

Проте, із такими висновками суду другої інстанції колегія суддів Вищого господарського суду України погодитись не може, з огляду на таке.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, дана справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою господарського суду міста Києва від 21.11.2013, строк якої продовжувався неодноразово. Востаннє повноваження ліквідатора у даній справі продовжено до 11.12.2015 ухвалою суду від 11.06.2015.

Ухвалою суду від 06.08.15 ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Глеваського В.В.

Згідно статті 46 названого Закону після завершення розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс; якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у ліквідатора можливості скласти звіт та ліквідаційний баланс, завершити проведення інвентаризації та оцінки майна боржника, формування ліквідаційної маси з огляду на те, що строк ліквідаційної процедури станом на дату винесення ухвали господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі №5011-43/12756-2012 не закінчився, спростовується тим, що у межах повноважень, визначених частиною 2 статті 41 Закону, ліквідатор, зобов'язаний провести інвентаризацію та оцінку майна банкрута, аналізувати фінансове становище банкрута; сформувати ліквідаційну масу тощо, у межах строку ліквідаційної процедури (12 місяців), передбаченого частиною 1 статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Всупереч вимогам ст. 41 Закону, арбітражний керуючий Глеваський В.В. з дня свого призначення ліквідатором у даній справі, станом на дату винесення ухвали господарського суду міста Києва від 10.11.2015 про дострокове припинення його повноважень ліквідатора ТОВ "Женева", ліквідаційної маси банкрута не сформував, що свідчить про неналежне виконання покладених на нього обов'язків, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, в порушення ст. ст. 33, 43 ГПК України, наведених висновків суду першої інстанції не спростував та обмежився лише посиланням на те, що строк ліквідаційної процедури не закінчився, хоча зважаючи на строковість ліквідаційної процедури визначеної у ч. 1 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та неодноразове продовження судом строку ліквідаційної процедури, така бездіяльність арбітражного керуючого Глеваського В.В. призводить до затягування ліквідаційної процедури та порушує права кредиторів на задоволення їх вимог у передбачені наведеним Законом строки.

З огляду на наведене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про неналежне виконання арбітражним керуючим Глеваським повноважень ліквідатора ТОВ "Женева", у зв'язку з чим правомірно припинив його повноваження ліквідатора банкрута.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов (п. 6) ст. 1119 ГПК України).

У зв'язку з встановленим та відповідно до ст. 11110 ГПК України, оскаржувана постанова господарського суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала місцевого господарського суду від 10.11.2015 - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Олефіренка Олександра Івановича задовольнити

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 у справі № 5011-43/12756-2012 скасувати.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 10.11.2015 у справі №5011-43/12756-2012 залишити в силі.

Головуючий Л.В. Жукова

Судді Б.М. Поляков

В.Я. Погребняк