Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 року Справа № 910/12230/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПрокопанич Г.К.,суддів :Татькова В.І. (доповідача), Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 р.за заявоюДержавного підприємства "Вугілля України"провідстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2013 р.у справі№ 910/12230/13 господарського суду міста Києваза позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (надалі - ПАТ "Альфа-Банк")доДержавного підприємства "Вугілля України" (надалі - ДП "Вугілля України")простягнення 79 529 900,12 грн.за участю представників: від позивача- Черей О.В., дов. № 1230/12 від 21.09.2012 р.від відповідача- Ремізовська Н.К., дов. № 18-08/186-Д від 18.08.2014 р.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року ПАТ "Альфа-Банк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ДП "Вугілля України" про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 79 529 900,12 грн. за договором про відкриття кредитної лінії № 81/11 від 22.07.2011 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2013 р. (суддя Мудрий С.М.) позов задоволено повністю.

У травні 2014 року ДП "Вугілля України" звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2014 р. (суддя Мудрий С.М.) задоволено заяву ДП "Вугілля України" про відстрочку виконання рішення частково, відстрочено виконання рішення від 15.10.2013 р. до 02.06.2015 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 р. (головуючий суддя Дідиченко М.А., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.) ухвалу господарського суду міста Києва від 02.06.2014 р. скасовано, відмовлено ДП "Вугілля України" у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДП "Вугілля України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності зі ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Отже, для застосування передбачених цією нормою заходів суду необхідно встановити, чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Приймаючи рішення про часткове задоволення заяви ДП "Вугілля України" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2013 р., суд виходив з того, що боржник є оператором оптового ринку вугільної продукції України та провадить дії по стягненню заборгованості із своїх боржників, а також з того, що заявником надано докази на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або унеможливлюють його виконання, враховуючи при цьому скрутне матеріальне становище боржника.

Водночас, скасовуючи ухвалу господарського суду першої інстанції, Київський апеляційний господарський суд посилався на те, що складний фінансовий стан відповідача є наслідком господарської діяльності боржника, а не об'єктивними обставинами, що унеможливлюють виконання рішень суду. Крім того, колегія суддів відзначила недоведеність відповідачем вкрай скрутного фінансового стану та загрози його підприємству банкрутством у випадку одночасного, без відстрочки, виконання рішення суду у даній справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду про недоведеність відповідачем конкретних, виключних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у даній справі або роблять неможливим таке виконання у визначений в рішенні строк, а тому й відсутні будь-які підстави для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За висновком колегії суддів, апеляційний господарський суд повно встановивши обставини даної справи та надавши їм вірну юридичну оцінку, обґрунтовано та правомірно відмовив в задоволенні заяви ДП "Вугілля України" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2013 р.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На думку колегії суддів, висновок господарського суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11113 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 р. у справі № 910/12230/13 залишити в силі.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Суддя (доповідач) В.І. Татьков

Суддя С.Р. Шевчук