Історія справи
Постанова ВГСУ від 03.02.2016 року у справі №910/23809/15
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2016 року Справа № 910/23809/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Гольцової Л.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Цукор"на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 02.12.2015у справі Господарського суду№ 910/23809/15 міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної Марини АнатоліївнидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Цукор"простягнення заборгованостіу судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Демченко О.В.;- відповідача Чугунов М.В.;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2015 у справі № 910/23809/15 (суддя Чебикіна С.О.) позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної Марини Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Цукор" про стягнення заборгованості залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі № 910/23809/15 (колегія суддів у складі: Смірнова Л.Г. - головуючий суддя, судді Кропивна Л.В., Чорна Л.В.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2015 у справі № 910/23809/15 скасовано; матеріали справи № 910/23809/15 повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Цукор", не погоджуючись із постановою господарського суду апеляційної інстанції, подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати з підстав порушення судом норм процесуального права, та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції (з урахуванням усних пояснень представника скаржника наданих у судовому засіданні суду касаційної інстанції).
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 порушено провадження у справі № 910/23809/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної Марини Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Цукор" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 16-2014 від 09.01.2014; розгляд справи призначено на 18.09.2015; зобов'язано позивача надати суду докази надання кредиту та оригінали доданих до позовної заяви документів.
В судовому засіданні 18.09.2015 Господарським судом міста Києва оголошувалась перерва до 28.09.2015 на підставі ст. 77 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 у справі № 910/23809/15 розгляд справи відкладено на 28.10.2015; повторно зобов'язано позивача надати суду оригінали доданих до позовної заяви документів (для огляду), а саме: кредитного договору з усіма додатками, докази надання кредиту, або докази про неможливість їх подання.
Господарський суд міста Києва залишаючи ухвалою від 28.10.2015 даний позов без розгляду, виходив з того, що позивач не надав витребуваних ухвалами від 07.09.2015 та від 28.09.2015 документів, а справу за наявними в ній документами неможливо розглянути.
Разом з тим, відповідно до п. п. 2, 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 42 та 43 ГПК України, згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: - додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; - витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; - позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК України) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність (п. 4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Однак, суд першої інстанції залишаючи позов без розгляду не обґрунтував причини, чому спір не може бути ним вирішений за наявними в матеріалах справи копіями кредитного договору з додатками, копіями доказів надання кредиту. В той час як відповідач не навів будь-яких причин відсутності у нього оригіналу кредитного договору № 16-2014 від 09.01.2014, та не надав на спростування доводів позивача будь-які заперечення щодо факту одержання кредиту та розміру заявленої заборгованості.
В свою чергу, переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не врахував наведене.
Водночас, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, апеляційний господарський суд виходив з того, що Господарський суду міста Києва безпідставно посилався на те, що позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, а також оригіналу кредитного договору № 16-2014 від 09.01.2014 та додаткових угод до нього, оскільки належним чином засвідчені копії зазначених документів долучені до позовної заяви та містяться в матеріалах справи.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.
Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові суду апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").
Суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові зазначив, що в судовому засіданні 28.09.2015 представником позивача для огляду суду було надано оригінал листа № 51/12-061/02 від 17.11.2014 Головного Управління Служби безпеки України, на підставі якого матеріали кредитної справи за кредитним договором № 16-2014 від 09.01.2014 передані позивачем до Слідчого відділу ГУ СБУ України у міста Києві та Київській області та відповідь банку № 06-843/1БТ від 17.11.2014 на зазначений лист.
Водночас, як у письмових заперечення на апеляційну скаргу, так і в письмових поясненнях щодо неможливості розгляду справи на підставі наявних доказів (а. с. 118-125), відповідач звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що згідно із листом Слідчого відділу ГУ СБУ України у міста Києві та Київській області № 51/12-9584 від 22.10.2015 (а. с. 77, 126) кредитні договори передані банком відповідно до листа № 06-843/1БТ від 17.11.2014 повернуті банку 15.12.2014 супровідним листом № 51/12-061/3.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. ст. 47, 43, 105 ГПК України, не спростував та не відхилив посилання відповідача на зазначений лист.
Виходячи з наведеного, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції у даній справі з підстав порушення норм процесуального права, що полягло у вищевикладеному та передати справу на розгляд до господарського суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Цукор" задовольнити частково.
Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі № 910/23809/15.
Справу № 910/23809/15 направити на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
Л.А. ГОЛЬЦОВА