Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року Справа № 5002-8/3307-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. - доповідач,розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 26.11.2013р.та рішеннягосподарського суду Автономної Республіки Крим від 28.09.2011р.у справі№5002-8/3307-2011 господарського суду Автономної Республіки Кримза позовомЗаступника прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українидо1) Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, 2) Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"за участю третіх осіб: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Шипшина", 2) фізичної особи-підриємця ОСОБА_4, 3) громадянки ОСОБА_4, 4) Дочірнього підприємства "Санаторій "Україна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"провизнання недійсним рішення, визнання права власності та спонукання до повернення майна,

За участю прокурора: Баклан Н.Ю., посв. №008813 від 11.10.2012р.;

представників:

- позивача: не з'явилися;

- відповідача1: не з'явилися;

- відповідача2: Счастливенко Ю.Г., дов. №30-12/09 від 30.12.2013р.;

- третьої особи1: не з'явилися;

- третьої особи2: не з'явилися;

- третьої особи3: не з'явилися;

- третьої особи4: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідачів - виконавчого комітету Ялтинської міської ради, закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та пояснень до них, просив визнати недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №382 (19) від 12.10.2001р., на підставі якого за ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" оформлено право власності на об'єкти нерухомого майна санаторію "Україна"; визнати право власності за державою в особі Фонду державного майна України на об'єкти нерухомого майна санаторію "Україна", а саме: спальні корпуси №1 (літ. А), №2 літ Б, №3 (літ. И), морський басейн літ. В., адміністративний корпус літ. Г, медичний павільйон, що використовувався під гуртожиток літ К, медичний павільйон ЛФК літ. Ж, уборну літ. З, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; пральню літ У, що розташована за адресою: АДРЕСА_3; продовольчий та матеріальний склади літ. Б, Т, гаражі літ. В, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4, комунальну їдальню, що розташована за адресою: АДРЕСА_2; хлораторну, що розташована за адресою АДРЕСА_5; резервуари прісної та морської води, насосну станцію, волейбольну та тенісну площадки, огородження території, насосну станцію морської води, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" повернути державі в особі Фонду державного майна України вказане майно.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.09.2011р. у справі №5002-8/3307-2011 (суддя Чумаченко С.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.11.2013р. (колегія суддів у складі головуючого судді Проценко О.І., суддів Воронцової Н.В., Котлярової О.Л.), здійснено заміну відповідача ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця". Позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №382(19) від 12.10.2001р., на підставі якого за ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" оформлено право власності на об'єкти нерухомого майна санаторію "Україна". Визнано право власності за державою в особі Фонду державного майна України на об'єкти нерухомого майна санаторію "Україна", а саме: спальні корпуси №1 (літ. А), №2 літ Б, №3 (літ. И), морський басейн літ. В., адміністративний корпус літ. Г, медичний павільйон ЛФК літ. Ж, уборну літ. З, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; пральню літ У, що розташована за адресою: АДРЕСА_3; продовольчий та матеріальний склади літ. Б, Т, гаражі літ. В, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4; хлораторну, що розташована за адресою АДРЕСА_5; резервуари прісної та морської води, насосну станцію, волейбольну та тенісну площадки, огородження території, насосну станцію морської води, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано ПАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" повернути державі в особі Фонду державного майна України майно, а саме: спальні корпуси №1 (літ. А), №2 літ Б, №3 (літ. И), морський басейн літ. В, адміністративний корпус літ. Г, медичний павільйон ЛФК літ. Ж, уборну літ. З, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; пральню літ У, що розташована за адресою: АДРЕСА_3; продовольчий та матеріальний склади літ. Б, Т, гаражі літ. В, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4; хлораторну, що розташована за адресою АДРЕСА_5; резервуари прісної та морської води, насосну станцію, волейбольну та тенісну площадки, огородження території, насосну станцію морської води, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з виконавчого комітету Ялтинської міської ради до місцевого бюджету м. Сімферополя 42,5грн. державного мита. Стягнуто з виконавчого комітету Ялтинської міської ради до місцевого бюджету м.Сімферополя 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця до місцевого бюджету м. Сімферополя 42,5грн. державного мита. Стягнуто з ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до місцевого бюджету м. Сімферополя 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позовних вимог щодо визнання права власності за державою в особі Фонду державного майна України на об'єкти нерухомого майна санаторію "Україна" на медичний павільйон, що використовувався під гуртожиток літ К та комунальну їдальню, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 - відмовлено. В задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" повернути державі в особі Фонду державного майна України медичний павільйон, що використовувався під гуртожиток літ К та комунальну їдальню, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 - відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач-2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.11.2013р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.09.2011р. у справі №5002-8/3307-2011 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявлене скаржником у касаційній скарзі клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції судом касаційної інстанції не задоволено, оскільки у відповідності до ст.1211 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції.

Від фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 подано відзив на касаційну скаргу з проханням скасувати прийняті у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог, з залишенням без змін рішень судів про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив, заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представника скаржника, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 12.10.2001р. прийнято рішення №382 (19) "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна санаторія "Україна" за ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця". Вважаючи, що вказане рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради не відповідає вимогам законодавства, в тому числі чинному на час його прийняття, прокурор звернувся до господарського суду першої інстанції з позовом про визнання його недійсним, оскільки майно, передане до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", є державною власністю.

З системного аналізу приписів ст.5 Конституції УРСР від 30.01.1937р., ст.53 Цивільного кодексу УРСР 1922р. (на момент передачі майна у відання Українській республіканській Раді профспілок), Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. №1452-ХП "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави", Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного впорядкування, розташовані на території України", постанови Верховної Ради України від 10.04.1992р. №2268-ХП "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України", постанови Верховної Ради України №3943-ХП від 04.02.1994р., положень статуту професійних спілок СРСР, затвердженого постановою XVIII з'їзду профспілок СРСР від 01.01.1987р., суди попередніх інстанцій з'ясували відсутність в постанові Ради міністрів УРСР №606 від 23.04.1960р. вказівки про передачу майна у власність, та наміру власника - УРСР в особі уповноваженого органу - Ради Міністрів УРСР відчужувати санаторії, будинки відпочинку та пансіонати та передавати їх у власність Українській республіканській Раді профспілок.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990р. №506 введено мораторій на території Республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна (втратила чинність згідно з Постановою Верховної Ради України №2164-ХІІ від 04.03.1992р.).

Водночас судами попередніх інстанцій зазначено, що у постанові Верховного Суду України від 30.06.2009р. за результатами розгляду касаційної скарги ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на постанову Вищого господарського суду України від 25.03.2009р. у справі №2-24/4765-2008 за позовом ТОВ "Альянс КС" до ДП "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками та ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", про визнання права власності та стягнення 12500000грн. висловлено правову позицію, що майно, передане до статутного фонду ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", є державною власністю.

Викладене свідчить, що спірне майно, яке перебувало у віданні Української республіканської Ради профспілок та в-подальшому було передано до статутного фонду Акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", є державною власністю і повноваження щодо управління майном державної власності, в тому числі і спірним майном, з урахуванням приписів ст.1 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 р., було покладено саме на Фонд державного майна України.

Слід зазначити, що викладена правова позиція щодо необхідності та правомірності застосування при вирішенні даного спору приведених вище положень законодавства знайшла відображення у судовій практиці вищих судових інстанцій України по аналогічним спорам щодо визначення форми власності майна, переданого у відання профспілковим організаціям колишнього СРСР (постанови Вищого господарського суду України від 11.02.2009р. по справі №2-26/8897.2-08, від 07.04.2010р. по справі №20-3-30/475-05-11719, постанови судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.09.2007р. у справі №30/475-05-11719 та від 18.11.2008р. у справі №3-30/475-05-11719, в ухвалі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22.10.2008р. №6-12821св08).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суди дійшли правильного висновку, що ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" не могло набути право власності на спірне майно від Федерації незалежних профспілок України, оскільки ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" не доведено наявність саме у Федерації профспілок України права власності на спірне майно та законні підстави на розпорядження ним.

Водночас, суди обґрунтовано не прийняли до уваги при вирішенні цього спору рішення Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997р. у справі №137/7 за позовом Фонду державного майна України до Федерації незалежних профспілок України, Фонду соціального страхування та АТ "Укрпрофоздоровниця", в якості доказу правомірності розпорядження ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" переданим йому майном, оскільки предметом вказаної справи були позовні вимоги про визнання недійсними установчих документів АТ "Укрпрофоздоровниця" і питання про визнання права власності на спірне майно судом не досліджувалося і не встановлювалося.

З урахуванням вищевикладених обставин, з'ясованих на підставі аналізу матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, приписів ст.24, ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.393 Цивільного Кодексу України, відчуження державного майна шляхом внесення його Федерацією незалежних профспілок України до статутного капіталу ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" всупереч волі власника - держави України, від імені якого виступає саме Фонд майна України та з порушенням норм діючого на той час законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняття рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №382 (19) від 12.10.2001р., на підставі якого за ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" оформлено право власності на об'єкти нерухомого майна санаторію "Україна", порушує охоронюваний законом інтерес держави, суд першої інстанції, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про визнання його недійсним.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги щодо визнання права власності за державою в особі Фонду державного майна України на об'єкти нерухомого майна санаторію "Україна" , а саме: спальні корпуси №1 (літ. А), № 2 літ Б, № 3 (літ. И), морський басейн літ. В., адміністративний корпус літ. Г, медичний павільйон, що використовувався під гуртожиток літ К, медичний павільйон ЛФК літ. Ж, уборну літ. З, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; пральню літ У, що розташована за адресою: АДРЕСА_3; продовольчий та матеріальний склади літ. Б, Т, гаражі літ. В, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4, комунальну їдальню, що розташована за адресою: АДРЕСА_2; хлораторну, що розташована за адресою АДРЕСА_5; резервуари прісної та морської води, насосну станцію, волейбольну та тенісну площадки, огородження території, насосну станцію морської води, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язання ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" повернути його державі в особі Фонду державного майна України, зі здійсненого аналізу наявних матеріалів справи суди попередніх інстанцій встановили, що 29.03.2005р. між ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" (продавець) і ТОВ "Шипшина" (покупець) укладений договір купівлі-продажу, за яким продавець передав у власність покупця медпавільйон л.К (що використовується під гуртожиток) санаторія "Україна" загальною площею 158,6кв.м, за адресою АДРЕСА_1. Рішенням виконавчого комітетом Гаспринської селищної ради від 12.03.2008р. №96, вказаній нежитловій будівлі привласнено адрес АДРЕСА_1. 08.04.2008р. видано ТОВ "Шипшина" свідоцтво про право власності на нежитлової будівлі - медпавільйону загальною площею 158,6кв.м що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. 20.06.2006р. між ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" (продавець) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (покупець) укладений договір купівлі-продажу, за яким продавець передав у власність покупця будівлю комунальної їдальні загальною площею 149,9кв.м, за адресою АДРЕСА_2. 26.04.2010р. ОСОБА_4 видане свідоцтво про право власності на об'єкт розташований за адресою АДРЕСА_2. Вищенаведені договори купівлі-продажу не розірвані та не визнані недійсними у судовому порядку. Разом з цим, з листа Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Бюро технічної інвентаризації" від 22.09.2011р. суди з'ясували, що на підставі свідоцтва про право власності від 08.04.2008р. право власності на нежитлову будівлю медпавільйону загальною площею 158,6кв.м що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 зареєстроване за ТОВ "Шипшина"; за даними реєстрації поточних змін від 25.04.2010р. за адресою: АДРЕСА_2, розташовані нежитлові будівлі літ.А, загальною площею 285,1кв.м і літ. Б загальною площею 152,4кв.м, зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_4 З огляду на зазначене, врахував приписи ст.ст.321, 328, 387, 392 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції підставно погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про визнання права власності за державою в особі Фонду державного майна України та зобов'язанні ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" повернути державі в особі Фонду державного майна України наступних об'єктів нерухомого майна санаторію "Україна", а саме: спальні корпуси №1 (літ. А), №2 літ Б, №3 (літ. И), морський басейн літ. В., адміністративний корпус літ. Г, медичний павільйон ЛФК літ. Ж, уборну літ. З, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; пральню літ У, що розташована за адресою: АДРЕСА_3; продовольчий та матеріальний склади літ. Б, Т, гаражі літ. В, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4; хлораторну, що розташована за адресою АДРЕСА_5; резервуари прісної та морської води, насосну станцію, волейбольну та тенісну площадки, огородження території, насосну станцію морської води, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, відмовив у задоволенні позовних вимог щодо медичного павільйону (що використовувався під гуртожиток літ К); комунальної їдальні (що розташована за адресою: АДРЕСА_2), що не оскаржено в касаційному порядку.

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку з огляду на наявні матеріали справи про відсутність пропуску прокурором строку позовної давності за зверненням до суду з даним позовом за захистом порушених прав держави.

Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що у відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції, та не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.11.2013р. у справі №5002-8/3307-2011 - без змін.

Головуючий суддя:С. Шевчук Судді: Н. Акулова С. Владимиренко