Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2015 р. м. Київ К/800/8381/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду Чернівецької області від 29 червня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року у справі за позовом Заставнівського районного відділу УМВС України в Чернівецькій області до Міжрайонного контрольно-ревізійного відділу у Кіцманському та Заставнівському районах Чернівецької області, Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування вимог та визнання протиправним розпорядження органу державної влади, -ВСТАНОВИЛА:Заставнівський районний відділ УМВС України в Чернівецькій області звернувся в суд з позовом до Міжрайонного контрольно-ревізійного відділу у Кіцманському та Заставнівському районах Чернівецької області Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування наступних вимог МКРВ про усунення виявлених в ході ревізії та відображених в Акті ревізії від 05.05.2010 року № 24-26-13/296 недоліків та порушень:

- не допускати порушень норм витрат палива та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 року № 43;

- стягнути з винних осіб збитки від понаднормативного списання палива в сумі 2752,80 грн. відповідно до вимог Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116, з яких в порядку, визначеному вказаною постановою, перерахувати в дохід Державного бюджету кошти в сумі 1376,40грн.;

- провести донарахування та виплатити особам рядового і начальницького складу індексацію грошових доходів громадян за 2007-2008 роки в сумі 18502,91 грн.;

- провести донарахування та виплатити особам рядового і начальницького складу одноразову грошову винагороду в сумі 700 грн.;

- перерахувати до Державного бюджету незаконно отримані кошти від надання платних послуг, що не передбачені Переліком платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 04.06.2007 року № 795, в сумі 16615,15 грн. та розірвати угоди, укладені з порушенням законодавства;

- розглянути матеріали ревізії на нараді з колективом Відділу та прийняти відповідне рішення, копію якого надати МКРВ в Кіцманському та Заставнівському районах до 18.05.2010 року.

Також позивач просив суд визнати протиправним розпорядження КРУ № 45 від 2 квітня 2010 року про зупинення операцій на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду Чернівецької області від 29 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуальною права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з грудня 2009 року по лютий 2010 року МКРВ провів ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності РВ УМВС України. За наслідками проведеної ревізії складено Акт від 05.03.2010 року № 58.

Проведеною ревізією встановлено ряд фінансових порушень.

Не погоджуючись із окремими висновками акту ревізії, Позивач 18.03.2010р. направив на адресу Відповідача-1 письмові заперечення за вих. № 2081. За результатами розгляду вказаних заперечень КРУ 01.04.2010 року направив позивачу листа № 24-08-14-17/2063 та висновки на заперечення до акту ревізії, в яких лише частково прийняв до уваги заперечення Позивача.

На підставі висновків акту ревізії 05.05.2010 року Відповідач-1 направив на адресу Позивача лист за № 24-26-13/296 про усунення виявлених ревізією недоліків та порушень, в тому числі з такими вимогами:

- не допускати порушень норм витрат палива та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 року № 43. Стягнути з винних осіб збитки від понаднормативного списання палива в сумі 2752,80 грн. відповідно до вимог Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116, з яких в порядку, визначеному вказаною постановою, перерахувати в дохід Державного бюджету кошти в сумі 1376, 40 грн.;

- провести донарахування та виплатити особам рядового і начальницького складу індексацію грошових доходів громадян за 2007-2008 роки в сумі 18502,91 грн.;

- провести донарахування та виплатити особам рядового і начальницького складу одноразову грошову винагороду в сумі 700 грн.;

- перерахувати до Державного бюджету незаконно отримані кошти від надання платних послуг, що не передбачені Переліком платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 04.06.2007 року № 795 в сумі 16615,15 грн., та розірвати угоди, укладені з порушенням законодавства;

- розглянути матеріали ревізії на нараді з колективом Відділу та прийняти відповідне рішення, копію якого надати МКРВ до 18.05.2010 року.

Крім того, КРУ винесено розпорядження від 2 квітня 2010 року № 45 про зупинення операцій з бюджетними коштами за реєстраційним рахунком КПКВ 1001050 «Забезпечення захисту прав і свобод громадян, суспільства і держави від протиправних посягань, охорона громадського порядку та проведення досліджень (експертиз) експертною службою МВС України» на строк до 1 травня 2010 року.

Не погодившись із вищезазначеними вимогами, Заставнівський районний відділ УМВС України в Чернівецькій області звернувся звернувся в суд з позовом до Міжрайонного контрольно-ревізійного відділу у Кіцманському та Заставнівському районах Чернівецької області, Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування вимог та визнання протиправним розпорядження органу державної влади.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, їх функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-ХІІ (далі Закон № 2939), в редакції, чинній на час спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону, головним завданням державної Контрольно-ревізійної служби України є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів та майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах, у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконання місцевих бюджетів, розробленням пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Статтею 8 Закону № 2939 на Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі покладено функції з проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Права державної контрольно-ревізійної служби визначено ст. 10 цього Закону. Так, відповідно до п. 7 ст. 10 Закону № 2939 органам контрольно-ревізійної служби надано право, в т.ч. пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналізуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини у справі, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем - Державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області винесено розпорядження та пред'явлено вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Відповідно до цього колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства про контрольно-ревізійну службу, суд прийшов до висновку, що органу контрольно-ревізійної служби надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти вимоги щодо усунення таких правопорушень. Дана вимога спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган контрольно-ревізійної служби має право зазначити про їх наявність у вимозі, а також стягнути дані кошти в дохід держави дані кошти шляхом звернення до суду.

Проте, такі збитки не можуть бути примусово стягнуті з підконтрольної установи шляхом вимоги, вони відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу контрольно-ревізійної служби і правильність їх обчислення, як і наявність підстав для відшкодування, перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання протиправною вимоги про відшкодування збитків, яка не породжує безпосередньо права чи обов'язки для цієї установи, оскільки обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Відповідно, вимоги органів контрольно-ревізійної служби, пов'язані з відшкодування збитків, не породжують прав та обов'язків для підконтрольної установи, а тому не підлягають скасуванню.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову підконтрольної установи щодо неправомірності висновків та скасування вимоги органу державного фінансового контролю, адже така вимога не породжує безпосередньо прав та обов'язків для даних суб'єктів.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Зважаючи на те, що судами при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішення допущені порушення норм матеріального права, які призвели до помилки при постановленні судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про доцільність скасування постановлених у справі рішень та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області - задовольнити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду Чернівецької області від 29 червня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Заставнівського районного відділу УМВС України в Чернівецькій області до Міжрайонного контрольно-ревізійного відділу у Кіцманському та Заставнівському районах Чернівецької області, Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування вимог та визнання протиправним розпорядження органу державної влади - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: