Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2014 р. м. Київ К/800/1389/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі за позовом ТОВ «Аскоп-Україна» до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про скасування постанови, -

в с т а н о в и л а:

В липні 2012 року ТОВ «Аскоп-Україна» звернулось до суду із позовом до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання нечинною картки відмови Київської регіональної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 24.01.2012 №100190000/2/00166, визнання нечинним рішення Київської регіональної митниці 24.01.2012 №100000003/2012/0102047/2, стягнення надмірно сплаченої суми мита та стягнення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у сумі 101 391,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмовляючи в митному оформленні товару та визначаючи його митну вартість за 6 (резервним) методом, митний орган не навів підстав, які згідно ст.. 267 Митного Кодексу України унеможливлюють визначення митної вартості товару за ціною договору, так само як і не визначив обставин, які відповідно до частини 3 ст.. 265 цього Кодексу перешкоджають цьому. Посилаючись на те, що митниця при ухваленні карти відмови та рішення про визначення митної вартості товару за 6 (резервним) методом діала з порушенням діючого чинного митного законодавства, позивач просить їх визнати протиправними та скасувати.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Аскоп-Україна» згідно вантажно-митної декларації від 23.01.2012 року № 100190000/2012/307806 пред'явило до митного оформлення товар («риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з головою»), виробництва Норвегії в кількості 16 265 кг за кодом УКТЗЕД 0302120000. Митна вартіть товару була задекларована позивачем із застосуванням 1 методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору), в розмірі 74 313,82 доларів США, що становило 593 752,54 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 23.01.2012, що складається з вартості товару та вартості перевезення товару.

На підтвердження митної вартості товару, ТОВ «Аскоп-Україна» надало:

- зовнішньоекономічний контракт від 10.06.2010 №10/06-2010 NOR, укладений безпосередньо з виробником товару компанією Marine Harvest Norway (Норвегія);

- інвойс від 17.01.2012 № 21050121;

- прайс-лист виробника товару;

- договір перевезення,

- міжнародну товаротранспортну накладну (CMR) з відбитками штампів органів державного ветеринарного, санітарно-епідеміологічного та інших видів контролю, транспортну довідку перевізника про вартість перевезення;

- вантажну митну декларацію країни відправлення (Норвегія);

- ветеринарне свідоцтво (Форма №2),

- сертифікат відповідності, сертифікат походження, попередня декларація та інші документи, що надаються митному органу в оригіналах та залишаються в нього після проведення митного оформлення товару.

Митним органом відмовлено позивачу в митному оформлені товару та оформлено картку відмови від 24.01.2012 року №100190000/2/00166. Підставою для відмови було рішення про визначення митної вартості товарів від 24.01.2012 №100000003/2012/0102047/2, яким було скориговано митну вартість товару «риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з головою»за кодом УКРЗЕД 0302120000 виробництва Норвегії з 74 313,82 доларів США до 137 764,55 доларів США, тобто з 4,57 доларів США за один кг товару до 8,47 доларів США за один кг товару.

У зв'язку з цим позивач оформив вантажну митну декларацію від 24.01.2012 №100190000/2012/307969, виходячи з митної вартості товару, визначеної Київською регіональною митницею. На вказану дату проведено митне оформлення товару за скоригованою ціною у розмірі 8,47 доларів США за один кг товару - «риби охолодженої лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з головою» за кодом УКРЗЕД 0302120000, виробництва Норвегії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що позивачем були надані всі необхідні документи для визначення митної вартості ввезеного товару за першим (основним) методом, а відповідачем в свою чергу було прийнято рішення з порушенням передбаченого порядку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Статтею 261 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України і прийняті митним органом, використовуються для нарахування податків і зборів, ведення митної статистики, а також у випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Частиною 2 статті 262 Митного кодексу України встановлено, що порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки (ч. ч. 1, 3 ст. 264 Митного кодексу України).

Згідно із ст. 265 Митного кодексу України, митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Стаття 266 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності за розсудом декларанта.

Згідно матеріалів справи, заявлена ТОВ «Аскоп-Україна» митна вартість товару «риба лосось охолоджений» становила 4,5689 доларів США за кг. Водночас, відповідно до бази даних ЄАІС ДМСУ за останні 90 днів, що передували митному оформленню за кодом згідно з УКТЗЕД 0302120000 було здійснено митне оформлення товару «риба лосось охолоджений» за митною вартістю 8,47 доларів США за кг.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованим сумнів митного органу щодо достовірності задекларованої митної вартості товару та можливості її визначення з використанням першого методу

Виходячи з цього, пропозиція Митниці надати додаткові відомості для підтвердження задекларованої митної вартості є доречною та такою, що ґрунтується на вимогах законодавства.

За правилами пункту 11 Порядку № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу". Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

В подальшому, митницею запропонував декларанту ТОВ «Аскоп-Україна» надати додаткові документи для підтвердження митної вартості згідно з вимогами пункту 11 Порядку, зокрема: калькуляцію собівартості (продажної ціни) товару на території України; розгорнуту калькуляцію транспортних витрат; заявку на транспортування та акт виконаних робіт; цінову інформацію в країні експорту; доказ проплати з відміткою банку за попередні поставки товару.

24.01.2012 декларант ТОВ «Аскоп Україна» ознайомився із записом про надання додаткових документів, поставив свій підпис та дату із зазначенням: „Додатково подано довідку Укрпромзовнішекспертизи №244 від 23.01.2012 та платіжне доручення про попередні проплати товару № 15590726 від 27.11.2011.»

Отже, оскільки позивачем не надано всіх додаткових документів, запитуваних митним органом, колегія суддів вважає, що відповідач дійшов правильного висновку про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості за ціною контракту, та обґрунтовано застосував резервний метод.

Виходячи з викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли до помилкового висновку про необов'язковість подання позивачем всіх додаткових документів на вимогу митниці, і, відповідно, про незаконність самостійного визначення митницею його вартості.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлено повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову ТОВ «Аскоп-Україна» до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправною та скасування картки відмови і рішення про визначення митної вартості товару, стягнення надмірно сплаченої суми мита та стягнення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

з оригіналом згідно

помічник судді А.О. Кулеша