Історія справи
Постанова ВАСУ від 28.01.2016 року у справі №750/3405/15-а
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" січня 2016 р. м. Київ К/800/31491/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Головчук С.В.,
Черпака Ю.К.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 5 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про накладення штрафу, -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу.
Просив суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Курильця В.І. щодо винесення постанови про накладення штрафу від 23 березня 2015 року та скасувати її.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 5 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення першої інстанції - без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що з 14 липня 2014 року на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебував виконавчий лист №750/11721/13-а виданий 4 липня 2014 року Деснянським районним судом міста Чернігова про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові поновити виплату ОСОБА_2 раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах з 1 лютого 2012 року.
15 липня 2014 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження. Копії постанов про відкриття виконавчого провадження на підставі статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» направлено сторонам виконавчого провадження до відома та виконання.
24 жовтня 2014 року позивач листом від 17 жовтня 2014 року №17621/06 повідомив, що на виконання рішення суду за період з 1 лютого 2012 року по 11 серпня 2013 року нараховано різницю до пенсії ОСОБА_2 у розмірі 19271,76 грн. Дана сума включена в додаткову відомість на виплату пенсії та буде виплачена після надходження коштів від підприємства, як передбачено Порядком призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 937.
3 листопада 2014 року державний виконавець звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
4 листопада 2014 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до розгляду питання по суті та копію постанови направлено сторонам до відома.
23 лютого 2015 року на адресу відповідача надійшла ухвала Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 лютого 2015 року №750/11721/13-а, якою було відмовлено в задоволенні подання державного виконавця про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
18 березня 2015 року державним виконавцем відповідно до частини 5 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про поновлення виконавчого провадження, копію постанови направлено сторонам до відома та до виконання.
Оскільки, станом на 23 березня 2015 року рішення суду боржником не було виконано та не надано жодних підтверджуючих документів на позивача за не виконання рішення суду без поважних причин державним виконавцем відповідно до статтей 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф в сумі 680 грн.
Також боржнику направлено вимогу щодо виконання рішення суду в 5 денний строк з дня отримання вимоги.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії державного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства, постанова державного виконавця про накладення штрафу прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком виходячи з наступного.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 75 Закону України ,,Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Статтею 89 зазначеного Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до Закону.
Судами встановлено, що позивач виконав рішення суду частково нарахувавши різницю до пенсії ОСОБА_2 в розмірі 19271,76 грн. починаючи з 1 лютого 2012 року. Також позивачем було зазначено, що дана сума буде виплачена після надходження відповідних коштів.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що невиконання судового рішення позивачем за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу на боржника у такому випадку жодним чином не захищає право особи (стягувача) на отримання бюджетних коштів.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 5 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії старшого дії старшого державного виконавця Курильця В.І. щодо винесення постанови про накладення штрафу від 23 березня 2015 року ВП № 44040759.
Скасувати постанову про накладення штрафу від 23 березня 2015 року ВП № 44040759.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.В. Ліпський
Судді: С.В. Головчук
Ю.К. Черпак