Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2015 р. м. Київ К/800/33358/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів при секретарі судових засідань: за участю представника Харківської митниці Міндоходів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., Руденко Н.В., Піддубняка А.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Новий стиль» до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Новий стиль» (далі - ПрАТ «Новий стиль») пред'явило позов до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 80700000/2013/001917/2 від 29 вересня 2013 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01252 від 27 вересня 2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року, позовні вимоги задоволено.

Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 80700000/2013/001917/2 від 29 вересня 2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01252 від 27 вересня 2013 року.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Харківська митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 13 травня 2013 року між ПрАТ «Новий стиль» (Покупець) та Hangzhou Zhongtai Indastrial Group Co., LTD (Резидент Китаю) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу механізмів гойдання крісел.

Відповідно до п 5.2. Контракту № 130513-ZHONG від 13 травня 2013 року оплата товару повинна бути здійсненна Покупцем шляхом 100 % оплати протягом 21 календарного дня з дати, вказаної в коносаменті.

Пред'явивши товар до митного оформлення декларантом було надано митному органу митну декларацію ІМ 40 807100000/2013/047045 від 24 вересня 2013 року.

Митна вартість товару була визначена за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) на рівні 369078,31 грн..

В підтвердження заявленою митної вартості товару декларантом було подано наступні документи:

- Контракт № 130513-ZHONG від 13 травня 2013 року;

- Специфікацію № 3 від 26 липня 2013 року до Контракту;

- інвойс № NY13009 від 26 липня 2013 року;

- коносамент 4351-0177-306.036 від 04 серпня 2013 року,

- міжнародну товарно-транспортну накладну CMR 074633 від 19 вересня 2013 року, книжку МДП YX 72894578 від 19 вересня 2013 року;

- договір на здійснення транспортно-експедиторських послуг з міжнародного перевезення вантажів в змішаному сполученні № 122826 від 20 грудня 2012 року;

- калькуляцію транспортних витрат;

- довідку про вартість міжнародних транспортно-експедиційних перевезень від 19 вересня 2013 pоку.

Оскільки надані декларантом документи не містили всіх відомостей, що підтверджували б числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, митним органом в результаті проведених консультацій було запропоновано декларанту надати додаткові документи в підтвердження заявленої ним митної вартості товару, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювались за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контрактом);

- виписку з бухгалтерської документації (в разі здійсненої оплати за товар, в тому числі, частково);

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом було надано додаткові документи:

- сертифікат походження товару від 27 липня 2013 року;

- пакувальний лист б/н від 26 липня 2013 pоку;

- лист про відсутність взаємозалежності між позивачем та постачальником;

- лист про не проведення страхування;

- прайс-лист виробника товарів, завірений торгово-промисловою палатою Китаю № 133301А0/23406 від 06 серпня 2013 pоку;

- експертний висновок щодо товару № 30/11/2012/01 від 30 листопада 2012 року.

Оскільки декларантом не надано всіх необхідних документів, що витребовувались митним органом, а надані декларантом документи не підтверджували в повній мірі заявлену ним митну вартість товару, Харківська митниця Міндоходів прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № 80700000/2013/001917/2 від 29 вересня 2013 року та визначила митну вартість товару за резервним методом визначення митної вартості товарів.

Харківська митниця Міндоходів також склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01252 від 27 вересня 2013 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що позивачем були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості, які давали можливість встановити дійсну вартість товару за ціною угоди, а тому рішення митниці № 80700000/2013/001917/2 від 29 вересня 2013 та картка відмови в прийнятті митної декларації № 807100000/2013/01252 від 27 вересня 2013 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції погодився та залишив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Як вбачається із матеріалів справи митним органом під час здійснення контролю були виявленні неточності, зокрема відповідно до п 5.2. Контракту № 130513-ZHONG від 13 травня 2013 року оплата товару повинна бути здійсненна Покупцем шляхом 100 % оплати протягом 21 календарного дня з дати, вказаної в коносаменті. Так як дата коносаменту 04 серпня 2013 року, то відповідно до умов контракту оплата рахунку мала бути здійснена ПрАТ «Новий Стиль» до 25 серпня 2013 року.

Таким чином декларант серед інших документів в підтвердження заявленої ним митної вартості товару повинен був надати банківські та інші бухгалтерські документи, що підтверджували його вартість та 100 % оплату. Однак таких документів декларантом при пред'явлені товару до митного оформлення посадовим особам митного органу надано не було.

Оскільки надані декларантом документи не містили всіх відомостей, що підтверджували б числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, митним органом в результаті проведених консультацій було запропоновано декларанту надати додаткові документи в підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

На вимогу митного органу про надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару позивачем повністю всіх витребуваних митницею документів не надано.

Оскільки позивач на вимогу митного органу про надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів всіх документів, зокрема виписку з бухгалтерської документації, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанції прийшли до помилкового висновку про протиправність рішення митниці № 80700000/2013/001917/2 від 29 вересня 2013 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01252 від 27 вересня 2013 року.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи однак при ухваленні рішень про задоволення позовних вимог було допущено порушення норм матеріального права, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 221, 229, 230, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Новий стиль» до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочиснвта України.

Судді: