Історія справи

Постанова ВАСУ від 25.02.2026 року у справі №640/4396/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року

м. Київ

справа №640/4396/22

адміністративне провадження № К/990/52235/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Коваленко Н.В., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/4396/22

за позовом Об`єднання підприємств «Укрметалургпром»

до Міністерства інфраструктури України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Міністерства розвитку громад та територій України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 (головуючий суддя: Терлецька О.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 (колегія у складі: головуючого судді Беспалова О.О., суддів: Грибан І.О., Парінова А.Б.),

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ВСТУП

У справі, яка розглядається, ключовим є питання порядку оприлюднення проекту регуляторного акта, його погодження та прийняття відповідно до норм Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2021 року Об`єднання підприємств «Укрметалургпром» (далі - позивач, ОП «Укрметалургпром») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства інфраструктури України (далі - відповідач, Мінінфраструктури), в якому просило:

- визнати протиправним та нечинним наказ Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 № 647 «Про затвердження Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів»;

- на виконання приписів ч. 5 ст. 265 КАС України зобов`язати Міністерство інфраструктури України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно- правовий акт.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що оспорюваний наказ Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 № 647 прийнято з порушенням Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Також, на думку позивача, оскаржуваний наказ порушує права та законні інтереси підприємств гірничо-металургійного комплексу, позивача та необмежного кола осіб.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та нечинним наказ Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 № 647 «Про затвердження Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів».

На виконання приписів ч. 5 ст. 265 КАС України зобов`язано Міністерство інфраструктури України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно- правовий акт.

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при прийнятті Наказу № 647 відповідачем порушено принцип прозорості та врахування громадської думки у відповідності до вимог Закону України від 11.09.2003 № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Як підсумок, суди виснували про те, що Міністерством інфраструктури України не дотримано вимоги Закону № 1160-ІV щодо строку для подання пропозицій та зауважень до проекту Наказу № 647, оскільки його прийнято до закінчення встановленого строку громадського обговорення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 12.12.2025 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Міністерства розвитку громад та територій України, в якій скаржник просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.12.2025 визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів Коваленко Н.В., Тацій Л.В.

8. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства розвитку громад та територій України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025.

9. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2025 відмовлено у задоволенні заяви Міністерства розвитку громад та територій України про зупинення дії рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі № 640/4396/22.

10. Позивач у поданому до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню.

11. Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 08.10.2021 о 13-00 год. Міністерством інфраструктури України на офіційному веб-сайті розміщено повідомлення про оприлюднення проекту наказу Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Порядку доведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів» (далі - проект оспорюваного Наказу) для отримання зауважень та пропозицій.

13. Зі змісту розміщеного на офіційному веб-сайті Міністерства інфраструктури України повідомлення про оприлюднення проекту оспорюваного Наказу вбачається, що відповідачем окрім проекту спірного Наказу було оприлюднено наступні документи:

1. Порядок проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником.

2. Строки продовження експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств).

3. Додаток.

4. Пояснювальна записка.

5. Аналіз регуляторного впливу.

14. Після доопрацювання проекту оспорюваного Наказу, відповідачем 22.11.2021 о 15-12 год. на офіційному веб-сайті - https://mtu.gov.ua/news/33246.html оприлюднено доопрацьовані проекти наступних документів, які стосувались прийняття Наказу № 647:

1. Проект наказу «Про затвердження Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів».

2. Порядок проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником.

3. Додаток до Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником.

4. Строки продовження експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств.

5. Аналіз регуляторного впливу до проекту Наказу.

15. 30.11.2021 Міністерством інфраструктури України прийнято наказ № 647 «Про затвердження Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів» (далі - Наказ № 647, оспорюваний Наказ).

16. Відповідно до оспорюваного Наказу Міністерством інфраструктури України наказано:

« 1. Затвердити Порядок проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, що додається.

2. Затвердити Строки продовження експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), що додаються.

3. Департаменту дорожніх перевезень та безпеки на транспорті (О. Задорожний) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Сектору зовнішніх комунікацій забезпечити розміщення цього наказу на офіційному веб-сайті Міністерства інфраструктури України.

5. Цей наказ набирає чинності з 01.01.2022, але не раніше ніж через один місяць з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Найєма М.».

17. Наказ № 647 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.2021 за № 1677/37.

18. Вважаючи зазначений Наказ таким, що прийнятий з порушенням Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» позивач звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

20. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

22. Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

23. Повноваження Міністерства інфраструктури України (правонаступник майна, прав та обов`язків - Міністерство розвитку громад та територій України) у спірних правовідносинах регулюються, зокрема Положенням про Міністерство інфраструктури України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 460 від 30.06.2015 (далі - Положення № 460 в редакції на час виникнення спірних правовідносин), Законом України від 11.09.2003 № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Законом України від 04.07.1996 № 273/96-ВР «Про залізничний транспорт».

24. Пунктом 1 Положення № 460 Міністерство інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового зв`язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).

25. Відповідно до пункту 2 Положення № 460 Мінінфраструктури у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

26. Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керується конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

27. Згідно положень статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (далі - Закон № 794 -VII в редакції на час виникнення спірних правовідносин) діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності.

28. Відповідно до статті 4 вказаного Закону № 794 -VII Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

29. Приписами статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

30. Частиною 1 статті 49 Закону № 794-VІІ визначено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

31. Відповідно до статті 10 Закону України № 232/94-ВР «Про транспорт» (далі - Закон № 232/94-ВР в редакції на час виникнення спірних правовідносин) транспортні засоби повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, мати відповідний сертифікат.

32. Згідно статей 21, 22 Закону № 232/94-ВР єдину транспортну систему України становлять, зокрема, транспорт загального користування (залізничний), промисловий залізничний транспорт.

До складу залізничного транспорту входять підприємства залізничного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, рухомий склад залізничного транспорту, залізничні шляхи сполучення, а також промислові, будівельні, торговельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, технічні школи, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров`я, фізичної культури та спорту, культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації, підприємства промислового залізничного транспорту та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують його діяльність і розвиток.

33. Частиною 1 статті 2 Закону України від 15.01.2015 № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (далі -Закон № 124-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що відносини, які виникають у зв`язку з розробленням та прийняттям технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, їх застосуванням стосовно продукції, яка вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а у випадках, визначених частиною другою статті 11 цього Закону, - перебуває в експлуатації в Україні, а також здійсненням добровільної оцінки відповідності.

34. Відповідно до частин 1, 4 статті 9 Закону № 124-VIII цілями прийняття технічних регламентів є захист життя та здоров`я людей, тварин і рослин, охорона довкілля та природних ресурсів, забезпечення енергоефективності, захист майна, забезпечення національної безпеки та запобігання підприємницькій практиці, що вводить споживача (користувача) в оману.

Технічні регламенти затверджуються законами, актами Кабінету Міністрів України відповідних державних органів та міністерств, визначених частиною третьою статті 8 цього Закону.

35. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1194 «Про затвердження Технічного регламенту безпеки рухомого складу залізничного транспорту» (далі - Постанова № 1194 в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначені основні вимоги до рухомого складу залізничного транспорту, що виготовляється та модернізується, а також до його складових і запасних частин під час проектування, виробництва, монтажу, налагодження, введення в експлуатацію, експлуатації, ремонту, що використовуються на залізничних коліях загального та незагального користування з шириною колії 1520 міліметрів із швидкістю руху до 200 кілометрів на годину включно.

36. Відповідно до абзацу 4 пунктом 19 Постанови № 1194 безпека рухомого складу залізничного транспорту з урахуванням ступеня ризику повинна забезпечуватися шляхом установлення строків експлуатації та/або гарантійних строків використання рухомого складу залізничного транспорту, а також визначення періодичності проведення його технічного обслуговування та ремонту.

37. Статтею 4 Закону України від 04.07.1996 № 273/96-ВР «Про залізничний транспорт» (далі - Закон № 273/96-ВР в редакції на час виникнення спірних правовідносин) з метою забезпечення державних і суспільних інтересів, свободи підприємництва і формування ринку транспортних послуг, безпеки перевезень, захисту навколишнього природного середовища Кабінет Міністрів України визначає умови і порядок організації діяльності залізничного транспорту загального користування, сприяє його пріоритетному розвитку, надає підтримку в задоволенні потреб залізничного транспорту у рухомому складі, матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсах.

38. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.08.2021 № 841 «Деякі питання визначення умов і порядку організації діяльності залізничного транспорту загального користування» (далі - Постанова № 841 в редакції на час виникнення спірних правовідносин), якою вирішено:

1. Установити, що після закінчення строку експлуатації вантажних вагонів, установленого виробником, допускається продовження строку їх експлуатації на залізничному транспорті загального користування.

2. Міністерству інфраструктури у тримісячний строк розробити та затвердити Порядок проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, та визначити строк продовження експлуатації таких вагонів.

39. Відповідно до пункту 8 Положення № 460 Мінінфраструктури у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Накази Мінінфраструктури, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Нормативно-правові акти Мінінфраструктури підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази Мінінфраструктури, видані в межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

40. Зі змісту наведених правових норм убачається, що Мінінфраструктури є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики з питань безпеки на залізничному транспорті та з питань державного нагляду (контролю) за безпекою на залізничному транспорті.

41. Одним із повноважень Мінінфраструктури є визначення пріоритетів та здійснення заходів щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері залізничного транспорту, затвердження і виконання прогнозованих та програмних документів з питань розвитку залізничного транспорту.

42. На реалізацію зазначених повноважень Мінінфраструктури приймає, зокрема, регуляторні акти у відповідній сфері, керуючись при цьому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

43. Закон України від 11.09.2003 № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 1160-IV в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

44. Статтею 1 Закону № 1160-ІV визначено, що регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

45. Таким чином, регуляторний акт характеризується наступним: 1) приймається уповноваженим регуляторним органом; 2) спрямований на регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторним органом та суб`єктом господарської діяльності; 3) має ознаки нормативно-правового акта, тобто розрахований на довгострокове та неодноразове застосування, прийнятий щодо невизначеного кола суб`єктів.

46. Верховний Суд звертає увагу на те, що оскаржуваний Наказ за своїм характером та змістом є регуляторним актом, який регламентує механізм проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником.

47. Статтею 4 Закону № 1160-IV визначені принципи державної регуляторної політики, до яких відносяться: доцільність - обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми; адекватність - відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив; ефективність - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб`єктів господарювання, громадян та держави; збалансованість - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб`єктів господарювання, громадян та держави; передбачуваність - послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності; прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

48. На виконання пункту 2 Постанови № 841, статті 117 Конституції України, статті 10 Закону № 232/94-ВР, статті 4 Закону № 273/96-ВР, пункту 19 Постанови № 1194 та пункту 1 Положення № 460 та з метою подальшого запровадження державного регулювання експлуатації вантажних вагонів Мінінфраструктури прийнято Наказ 647.

49. Верховний Суд, здійснивши у рамках розгляду цієї справи системне тлумачення норм права, які врегульовують питання порядку оприлюднення проекту регуляторного акта, його погодження та прийняття відповідно до норм Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», дійшов таких висновків.

50. Застосування статей 9, 13, 21 Законів України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», «Про залізничний транспорт», «Про транспорт», постанови КМУ від 30.12.2015 № 1194, постанови КМУ від 11.08.2021 № 841, під час процедури прийняття регуляторного акта у зв`язку із не врахуванням зауважень та пропозицій наданих зацікавленими сторонами, Суд акцентує увагу на тій обставині, що, зазначені нормативно - правові акти не передбачають опублікування доопрацьованого проекту із встановленням повторних строків надання зауважень та пропозиції, а лише надають право органу виконавчої влади, який розробляє регуляторний акт у певних випадках, встановлених Законом № 1160-IV, здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

51. Колегія суддів звертає увагу на те, що на сайті Міністерства інфраструктури України 22.11.2021 опубліковано доопрацьований проект наказу, пункти якого суттєво не відрізняються від проекту наказу опублікованого 08.10.2021, який в подальшому було погоджено, прийнято та опубліковано.

52. Згідно зі статтею 6 Закону № 1160-IV громадяни, суб`єкти господарювання, їх об`єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, мають право: подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду; у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів; подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів; самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду; одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.

53. Відповідно до частин 1 - 3 статті 8 Закону № 1160-IV стосовно кожного проєкту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проєкту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Розробник проєкту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен: визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується розв`язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінити важливість цієї проблеми; обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв`язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання; обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв`язана за допомогою діючих регуляторних актів, та розглянути можливість внесення змін до них; визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб`єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта; визначити цілі державного регулювання; визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин; аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей; описати механізми і заходи, які забезпечать розв`язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта; обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта; обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб`єктів господарювання, громадян та держави; обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені; оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги; цінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта; обґрунтувати запропонований строк чинності регуляторного акта; визначити показники результативності регуляторного акта; визначити заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття.

54. Згідно зі статтею 9 Закону № 1160-IV кожен проєкт регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проєкту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, установлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів із дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проєкту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проєкту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проєкту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проєкт регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

55. Частинами 1 - 6 статті 21 Закону № 1160-IV передбачено, що проекти регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, підлягають погодженню із уповноваженим органом.

Для погодження до уповноваженого органу разом із проектом регуляторного акта подаються аналіз регуляторного впливу цього проекту та копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту з метою одержання зауважень і пропозицій.

Тривалість погодження проекту регуляторного акта не може перевищувати одного місяця з дня одержання проекту уповноваженим органом.

Уповноважений орган розглядає проект регуляторного акта та документи, що додаються до нього, і приймає рішення про погодження цього проекту або рішення про відмову в його погодженні. Це рішення не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття подається до органу, який розробив проект регуляторного акта.

Рішення про відмову в погодженні проекту регуляторного акта повинно містити обґрунтовані зауваження та пропозиції щодо цього проєкту та/або щодо відповідного аналізу регуляторного впливу.

Після доопрацювання проекту регуляторного акта та/або відповідного аналізу регуляторного впливу з урахуванням наданих зауважень та пропозицій цей проект подається у встановленому цим Законом порядку на повторне погодження до уповноваженого органу.

56. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що оприлюднення проекту регуляторного акта здійснюється з метою одержання зауважень і пропозицій. При цьому, оприлюдненню підлягають як проект регуляторного акта, так і відповідний аналіз регуляторного впливу - документ, який містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акта, аналіз впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб`єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.09.2018 року у справі № 428/7176/14-а, від 27.11.2018 у справі № 826/2507/18, від 20.02.2019 у справі № 812/1177/18, від 13.12.2019 у справі № 461/1824/15-а, від 20.05.2020 у справі № 310/6300/16-а (№ 2-а/310/12/17), від 31.05.2021 у справі № 640/8656/19.

57. Беручи до уваги наведені правові норми убачається, що проект регуляторного акта підлягає обов`язковому погодженню з уповноваженим органом у встановленому порядку.

58. Відповідно до підпункту 6 пункту 4 Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 № 724 «Деякі питання Державної регуляторної служби України» (далі - Положення № 724 в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Державна регуляторна служба України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, проводить у порядку, встановленому Законом № 1160-IV, аналіз проектів регуляторних актів, що подаються на погодження, та відповідний аналіз регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону № 1160 та приймає рішення про погодження таких проектів або про відмову в їх погодженні.

59. Як встановлено матеріалами справи, рішенням Державної регуляторної служби України від 30.11.2021 № 587 погоджено проект Наказу № 647 Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів».

Зазначене рішення прийнято за результатами проведеного аналізу проекту Наказу № 647 та аналізу його регуляторного впливу, доопрацьованого в робочому порядку, на відповідність вимогам статей 4, 5, 8, і 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», керуючись частиною 4 статті 21 цього Закону.

60. Також, матеріалами справи встановлено, що Наказ № 647 погоджено з Державною регуляторною службою України, Державною службою України з безпеки на транспорті, Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством економіки України, Антимонопольним комітетом України, Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України.

61. Суд звертає увагу на те, що оскаржуваний Наказ Міністерства інфраструктури України зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.2021 за № 1677/37299 та опубліковано 31.12.2021 у виданні «Офіційний вісник України». При цьому оприлюднення проекту цього наказу та його регуляторного впливу для обговорення позивачем не заперечується.

62. Щодо посилання позивача на неврахування зауважень та пропозицій, наданих суб`єктами господарювання на проект оскаржуваного Наказу, а саме листів Федерації роботодавців транспорту України від 30.11.2021 № 133-11/2021, від 02.12.2021 №135-12/2021, листа АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» від 03.12.2021 № 52-40/1362, листа ПАТ «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» від 07.12.2021 № 30/7809, листа ПАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИИ КОМБІНАТ» від 07.12.2021 № 4394/63, листа ПАТ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» від 08.12.2021 № 5074/43; листа СПО об`єднань профспілок від 21.12.2021 №0112/1065-спо, колегія суддів зазначає наступне.

63. Суд звертає увагу на те, що як встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 08.10.2021 Мінінфраструктури на своєму офіційному сайті розмістило проект оскаржуваного Наказу за посиланням - https://mindev.gov.ua/news/33130-povidomlennia-pro-opriliudnenniaprojektu- nakazu-ministerstva-infrastrukturi-ukrayini.

64. Відповідно до статті 9 Закону № 1160-IV, зауваження та пропозиції до проекту оскаржуваного Наказу приймалися протягом місяця з дня оприлюднення, а саме з 08.10.2021 по 08.11.2021.

65. Також, матеріалами справи встановлено та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції, що Мінінфраструктури враховано надані зауваження та пропозицій, усіма зацікавленими сторонами з урахуванням наявної спроможності підприємств вітчизняної вагонобудівної промисловості, фінансових можливостей операторів рухомого складу, в тому числі АТ «Укрзалізниця», а також потреб підприємств України в забезпеченні залізничних перевезень необхідною кількістю вагонів, які було надано у зазначений вище період.

66. Усі пропозиції та зауваження до проекту регуляторного акту заінтересованих осіб, які одержано протягом встановленого строку - до 08.11.2021, відповідачем розглянуто та повідомлено про результати їх розгляду.

67. Суд акцентує увагу на тому, що позивачем у справі не ставиться під сумнів те, що Мінінфраструктури не здійснено розгляд пропозицій та зауважень до проекту регуляторного акту заінтересованих осіб, які надійшли до нього в період з 08.10.2021 по 08.11.2021.

68. Відповідно до пункту 2 Постанови № 841 Міністерством інфраструктури України доопрацьовано проект оскаржуваного Наказу та оприлюднено його на своєму офіційному сайті - 22.11.2021.

69. Норми Закону № 1160-ІV не покладають на Мінінфраструктури обов`язок оприлюднення доопрацьованого проекту оскаржуваного Наказу з метою одержання повторних зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, та їх об`єднань.

70. Таким чином твердження щодо порушення Мінінфраструктури вимог статей 9, 13 Закону № 1160-ІV є безпідставними.

71. Суд акцентує вагу на те, що пропозиції та зауваження до проекту регуляторного акту заінтересованих осіб, які надійшли в період з 08.10.2021 по 08.11.2021 відповідачем враховано.

72. Звернення, що надійшли після закінчення місячного строку для обговорення, встановленого статтею 9 Закону № 1160-ІV та в силу приписів зазначеної норми не підлягають обов`язковому розгляду.

73. Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, підтверджених належними та допустимими доказами, колегія суддів приходить до висновку про те, що розробці проекту оскаржуваного Наказу передувала оцінка та аналіз його регуляторного впливу. Необхідність прийняття цього Наказу була зумовлена метою масштабного оновлення парку вантажних вагонів України, а саме: встановлення граничних строків експлуатації (запровадження чітких часових обмежень для використання старих вагонів, після яких їхня експлуатація у навантаженому стані має припинятися), регламентація продовження терміну служби (затвердження порядку проведення діагностики, ремонтів та реєстрації для вагонів, строк служби яких ще можна офіційно подовжити), стимулювання вагонобудування (будівництво нових вагонів для заміни списаного рухомого складу), підтримка сталості перевезень (забезпечення стабільної роботи залізниці).

74. Аналіз регуляторного впливу та проект Наказу було оприлюднено у встановленому порядку, що не заперечується сторонами.

75. Окрім зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що Мінінфраструктури звернулось із листом від 13.10.2021 № 3889/27/14-21 щодо погодження проекту Наказу № 647 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства економіки України, Антимонопольного комітету України, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України.

76. Відповідно до листів від 21.10.2021 № 6923/3.3/15-21 Державної служби України з безпеки на транспорті, від 23.10.2021 № 1/04-2-11808 Міністерства цифрової трансформації України, від 19.11.2021 № 38114-07/54841-03 Міністерства економіки України, від 22.10.2021 № 126-06/02-15119 Антимонопольного комітету України, від 02.11.2021 №14389/27/10-21 Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України - проект Наказу №647 погоджено.

77. Також рішенням Державної регуляторної служби України від 30.11.2021 № 587 погоджено проект Наказу №647.

78. 30.11.2021 Міністерством інфраструктури України прийнято Наказ № 647 «Про затвердження Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів» .

79. Наказ № 647 Міністерства інфраструктури України зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.2021 за № 1677/37299 та опубліковано 31.12.2021 у виданні «Офіційний вісник України».

80. На підставі зазначеного Суд констатує, що вимоги статей 9 та 13 Закону № 1160-IV відповідачем дотримано, а саме: 08.10.2021 розміщено на своєму офіційному сайті проект Наказу № 647 та 22.11.2021 допрацьований проект Наказу № 647, твердження щодо порушення відповідачем цих вимог є безпідставними та необгрунтованими.

81. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем дотримано процедуру прийняття регуляторного акта, у тому числі з наданням можливості зацікавленим суб`єктам, включаючи позивача, приймати участь в обговоренні проекту цього акта, ознайомлення з його регуляторним впливом та здійснення інших прав, визначених статте 6 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», у зв`язку позов задоволенню не підлягає.

82. Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, між іншим, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому у зазначеному Висновку також акцентовано увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

83. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

84. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права при ухваленні судових рішень щодо задоволення позовних вимог.

85. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

86. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

87. Оскільки рішення суду ухвалюється на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства розвитку громад та територій України задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Об`єднання підприємств «Укрметалургпром» до Міністерства інфраструктури України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити у повному обсязі.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Судді С.Г. Стеценко

Н.В. Коваленко

Л.В. Тацій