Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2015 р. м.Київ К/800/50898/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Калашнікова О.В.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Дніпропетровської митниці Міндоходів про скасування фінансової вимоги від 04 вересня 2012 року №17-15-3/7723, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, у якому просив скасувати фінансову вимогу Дніпропетровської митниці від 04 вересня 2013 року вих.№ 17-15-3/7723 керівнику «ПП ОСОБА_2» ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) і направити справу на новий розгляд.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про незаконність оскаржуваної вимоги відповідача, пред'явленою без повного з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані неправомірністю пред'явлення відповідачем фінансової вимоги, оскільки митницею не було враховано в повному обсязі всіх обставин порушення позивачем процедури міжнародного дорожнього перевезення, вантаж було втрачено внаслідок дій непереборної сили, незалежних від водія обставин, уникнути або відвернути які не було можливим.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Дніпропетровська митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

У касаційній скарзі митниця зазначає про невідповідність висновків судів принципам гарантування доставки товарів та сплати податків і зборів щодо товарів, які надходять на митну територію України, ненадання судами належної факту порушення позивачем вимог п.«а» ст.1 та ст.21 Конвенції МДП в частині незабезпечення доставки вантажу до митниці призначення.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 07 грудня 2011 року в зону діяльності Львівської митниці з Польщі вантажним автомобілем, державний номерний знак НОМЕР_2, відповідно до контракту від 03 березня 2010 року №03-03/2010, укладеного між «Goldinvest Limsted» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Металургійне забезпечення України», згідно з інвойсом від 25 листопада 2011 року №5F9-11110071, CMR №05121102 від 05 грудня 2011 року, пакувальним листом б/н від 19 травня 2011 року, специфікацією від 19 травня 2011 року №169-54 СARNET ТІR ХQ068933478 надійшов товар «Електронні книги планшетного типу E-book Pocket Воок», загальною вагою 1686 кг, кількістю 4200 одиниць, вартістю 613432,56 грн. (76766 дол.США).

Вантаж переміщувався за ПП 110000000/2011/860013 на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року із застосуванням книжки МДП.

09 грудня 2011 року автомобіль державний номерний знак НОМЕР_2 прибув в зону діяльності Дніпропетровської митниці. В результаті проведення митного огляду було встановлено відсутність частини товару вагою брутто 1086 кг загальною кількістю 2700 одиниць, загальною вартістю 49356 дол. США.

Внаслідок втрати вантажу до Держбюджету України не було сплачено обов'язкові платежі (ПДВ) на загальну суму 78869,90 грн.

На підставі п.7 ст.8 Конвенції МДП та п.13.1 Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, затвердженого наказом Державної митної служби України від 21 листопада 2001 року 755 (в редакції наказу Державної митної служби України від 5 березня 2004 року № 172, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2001 року за № 1036/6227 (далі Порядку №755), 04 вересня 2012 року Дніпропетровська митниця виставила фінансову вимогу №17-15-3/7723 на суму 78869,90 грн. не сплачених обов'язкових платежів, які були б сплачені при митному оформлені вантажу у вільний обіг, по факту порушення процедури МДП під час перевезення вантажу територією України з використанням книжки МДП №ХQ68933478 водієм ОСОБА_3, який є представником перевізника - «ПП ОСОБА_2».

З висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог, визнання протиправною та скасування вказаної фінансової вимоги погодитись не можна.

Відповідно до ч.1 ст.8 Конвенції МДП 1975 року гарантійне об'єднання бере на себе зобов'язання сплачувати належні ввізні або вивізні мито і збори, а також будь-які відсотки за прострочення, які можуть належати відповідно до митних законів і правил країни, в якій виявлено порушення у зв'язку з операцією МДП. Гарантійне об'єднання зобов'язується сплачувати згадані вище суми в порядку солідарної відповідальності разом з особами, з яких належать ці суми.

Згідно ч.7 ст.8 Конвенції МДП 1975 року коли настає строк платежу сум, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті, компетентні органи повинні, в міру можливості, вимагати сплати цих сум у особи або осіб, з яких безпосередньо належать ці суми, до того як пред'явити позов гарантійному об'єднанню.

Відповідно до п.11 Порядку № 755 при отриманні митницею відправлення з ЄАІС Держмитслужби України та митниці призначення інформації про ненадходження товарів в митницю призначення митниця відправлення надсилає держателю книжки МДП та гарантійному об'єднанню Повідомлення про порушення умов перевезення товарів при виконанні операції МДП (далі - Повідомлення про порушення) завірену відповідно до вимог законодавства копію відривного листка №1 книжки МДП, який зберігається в митниці відправлення, та копію протоколу про порушення митних правил, складеного митним органом, що виявив недоставку товару в митницю призначення.

Як передбачено п.13.1 Порядку № 755, якщо держатель книжки МДП або гарантійне об'єднання протягом трьох місяців з дня отримання ними Повідомлення про порушення не нададуть переконливих доказів належного виконання держателем книжки МДП операції МДП або такі докази будуть спростовані митним органом шляхом проведення експертиз та інших заходів, то митний орган відповідно до п.7 ст.8 Конвенції МДП виставляє держателю книжки МДП претензію щодо сплати передбачених законодавством сум податків та зборів (обов'язкових платежів) за недоставку товару при проведенні операції МДП, до якої додаються матеріали про порушення, виявлені при виконанні ним операції МДП.

Позивачем у вказаний тримісячний термін з дня отримання Повідомлення про порушення переконливих доказів належного виконання операції МДП не надав, у зв'язку з чим митницею правомірно вставлено фінансову вимогу щодо сплати належних сум митних платежів.

Відповідно до статті 41 Конвенції МДП 1975 року якщо митні органи визнають достатніми докази того, що вантаж, зазначений у маніфесті книжки МДП, загинув або безповоротно втрачений в результаті дорожньо-транспортної пригоди або при обставинах, викликаних нездоланною силою, або що недостача є результатом причин, властивих вантажу, то вони звільняють від сплати звичайно належних мита і зборів.

Згідно п.17 Порядку №755 гарантійне об'єднання звільняється від сплати передбачених законодавством податків та зборів (обов'язкових платежів) за недоставку українським чи іноземним держателем книжки МДП товару при виконанні операції МДП, якщо митні органи визнають достатніми докази того, що: товар, зазначений у вантажному маніфесті книжки МДП, загинув чи його неможливо надалі використовувати внаслідок пошкодження під час ДТП, пожежі чи за надзвичайних або невідворотних обставин чи подій; недостача товару була наслідком притаманних йому технічних властивостей та якостей; товар і товаротранспортні документи не були доставлені в митницю призначення через їх виїмку чи арешт правоохоронними органами за умови, що така виїмка чи арешт правоохоронними органами відбулась на шляху його прямування або в митниці призначення і їй не передувало порушення перевізником правил перевезення на умовах Конвенції МДП.

При цьому, відповідно до наданого п.1 Порядку № 755 визначення надзвичайні або невідворотні обставини чи події - стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема таке, як замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який пролягає шлях транспортного засобу, що перевозить товар; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти перевізника, транспортного засобу чи товару, що перевозиться цим транспортним засобом; пригода за участю транспортного засобу, що перевозить вантаж, яка спричинила повне чи часткове пошкодження транспортного засобу або повну чи часткову втрату вантажу; неможливість подальшого руху транспортного засобу, коли зсув, пошкодження або розпакування вантажу створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю громадян або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.

Посилання судів попередніх інстанцій на скасування постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 12 серпня 2013 року постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил від 03 лютого 2012 року №0392/110010000/11 відносно ОСОБА_3 за ст.331 Митного кодексу України та порушення за заявою водія ОСОБА_3 про крадіжку майна кримінальної справи №43121064 за ознаками ч.5 ст.185 Кримінального кодексу України, з відповідними висновками про те, що вантаж було втрачено внаслідок непереборної сили, незалежних від ОСОБА_3 обставин, уникнути або відвернути наслідки яких було неможливим, колегія суддів визнає невірними та необґрунтованими, оскільки вищевказані обставини не можуть вважатися достатніми доказами вчинення злочинних дій третіми особами, втрати вантажу за незалежними від перевізника або його водія подій, наявності обставин непереборної сили тощо, та бути підставою для звільнення від виконання зобов'язань, які настали у зв'язку з порушенням операцій МДП та недоставлянням вантажу до митниці призначення.

Дніпропетровська митниця при направленні оскаржуваної фінансової вимоги діяла у межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, підстав для скасування вимоги митниці за наведеними позивачем обставинами не вбачається.

Суди першої та апеляційної інстанції прийшли до помилкових висновків про задоволення позову у вказаній частині, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин в заявленому позові необхідно відмовити з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судових рішень порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді