Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" січня 2014 р. м. Київ К/800/31499/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «Промторг» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Севастополі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2013 року приватне підприємство «Промторг» (далі - ПП «Промторг») пред'явило позов до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Інспекція ДАБК в м. Севастополі) в м. Севастополі про визнання протиправною відмову в реєстрації декларації від 11 грудня 2012 року про готовність об'єкту по вул. В.Морська, 31 в м. Севастополі до експлуатації та покладення на відповідача обов'язку зареєструвати декларацію про готовність об'єкту до експлуатації.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною відмову Інспекції ДАБК в м. Севастополі від 11 грудня 2012 року в реєстрації декларації ПП «Промторг» про готовність об'єкту «Устрій входу у підвальні нежитлові приміщення за адресою: м. Севастополь, вул. В.Морська, 31» до експлуатації, зобов'язано Інспекцію ДАБК в м. Севастополі зареєструвати декларацію ПП «Промторг» від 03 грудня 2012 року про готовність об'єкту «Устрій входу у підвальні нежитлові приміщення на адресою: м.Севастополь, вул. В.Морська, 31» до експлуатації.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Інспекція ДАБК в м. Севастополі, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Касаційна скарга підлягає задоволенню із огляду на наступне.

Судами встановлено, що позивачем у встановленому порядку був замовлений та проектною організацією СФ ДНД і ПВІ «НДІ Проектреконтрукція» виготовлений робочий проект «Влаштування центрального входу в підвальне нежитлове приміщення по вул. В.Морська, 31 в м. Севастополі», яке належить позивачу на праві власності.

05 вересня 2012 року Інспекцією ДАБК у м. Севастополі зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Після закінчення будівельних робіт 19 листопада 2012 року позивачем було надано відповідачу для реєстрації декларацію про готовність об'єкту до експлуатації.

Відповідач листом від 28 листопада 2012 року відмовив в її реєстрації з вказівкою на конкретні недоліки, а саме:

- у пункті 8 не вказані серія і номер сертифікату головного архітектора проекту;

- у пункті 9 є розбіжності по даті і номеру наказу.

Позивач 03 грудня 2012 року повторно направив до Інспекції ДАБК у м. Севастополі декларацію про готовність об'єкту до експлуатації.

Відповідач листом від 11 грудня 2012 року повідомив ПП «Промторг», що оскільки житловий будинок по вул. В.Морська, 31 у м. Севастополі внесений до Переліку пам'ятників містобудування та архітектури місцевого значення, питання щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації буде розглянуто Інспекцією ДАБК в м. Севастополі після надання письмового дозволу місцевого органу охорони культурної спадщини, отриманого на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ПП «Промторг» виходив з того, що при влаштуванні входу до підвалу, який належить позивачеві на праві власності, не були порушені вимоги законодавства, будівельні норми та правила, тому відмова відповідача в реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації є протиправною.

Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та зазначив, що представником відповідача не надано суду жодних доказів, які б підтверджували, що об'єкт реконструкції підвального приміщення повинен бути віднесений саме до ІV категорії складності, а саме, що будівельні роботи по влаштуванню центрального входу в підвальне приміщення можуть призвести до втрати об'єкту культурної спадщини місцевого значення.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що будинок 31 по вул. В.Морській м. Севастополя внесений у встановленому законом порядку до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що Інспекції ДАБК в м. Севастополі, вимагаючи від ПП «Промторг» надання письмового дозволу місцевого органу охорони культурної спадщини, отриманого на підставі погодженої з ними науково-проектної документації та підтвердження віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності відповідною експертною організацією, діяла необґрунтовано, упереджено, непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовувалась відмова у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується із огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що проектною організацією СФ ДНД і ПВІ «НДІ Проектреконтрукція» та замовником будівництва об'єкт містобудування віднесений до ІІІ категорії складності.

Відповідно до пункту 5 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 5575 до IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.

Згідно частини 1 статті 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

З наведеного слідує, що питання щодо реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації не може бути розглянуто без письмового дозволу місцевого органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Пунктом 3 розділу X Закону України «Про охорону культурної спадщини» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

У додатку № 2 Рішення виконкому Севастопольської міської Ради № 11/915 від 17 липня 1990 року «Про затвердження переліку пам'ятників архітектури та містобудування місцевого значення станом на 1 липня 1990 року та внесення доповнень у рішення виконкому міськради № 14/144 від 19 лютого 1980 року» визначено, що жилий будинок по вул. Велика Морська, 31 (охоронний № 6/27-Св) віднесено до переліку пам'ятників і архітектури та містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця м. Севастополя.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», до вирішення питання про їх включення (не включення) до Реєстру вважаються пам'ятками відповідно національного чи місцевого значення.

Оскільки житловий будинок по вул. Велика Морська, 31 у м. Севастополі внесений до Переліку пам'ятників містобудування та архітектури місцевого значення (охоронний № 6/27-Св) та є пам'яткою відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», суди першої та апеляційної інстанції прийшли до невірних висновків, що Інспекція ДАБК у м. Севастополі неправомірно вимагала надання дозволу місцевого органу культурної спадщини для здійснення реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи, однак при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при задоволенні позовних вимог, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Севастополі задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову приватного підприємства «Промторг» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Севастополі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: