Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.02.2019 року у справі №816/4834/14
Постанова ВАСУ від 22.03.2016 року у справі №816/4834/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" березня 2016 р. м. Київ К/800/32409/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання: Ігнатенко О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Техвагонмаш"

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2015 р.

та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 р.

по справі № 816/4834/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Техвагонмаш"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" звернувся до суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2014 року №0000401555/2500 у частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 526267,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2015 р. у даній справі позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 18 листопада 2014 року №0000401555/2500 у частині зменшення від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 2690,00грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у частині відмови у позові та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" до Кременчуцької ОДПІ 19 вересня 2014 року подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року, у якій визначено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду /рядок 19/ у розмірі 563200,00 грн., залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду /рядок 22/ - 2424568,00 грн., суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку /рядок 23.1/ - 65929,00 грн., залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду /рядок 24/ - 2358639,00 грн.

У період з 21.10.2014 року по 27.10.2014 року Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 03 листопада 2014 року №2556/16-03-15-02-08/32686844, у якому зафіксовано порушення вимог статті 257 Цивільного кодексу України, абзацу "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено значення рядка 24 декларації з ПДВ за серпень 2014 року на суму 527041,00 грн.

При цьому, контролюючий орган виходив з того, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Дніпропетровський завод спеціального обладнання", ТОВ "Укрметавтоматика", ТОВ "ВП "Дебора Електро" на суму ПДВ загалом у розмірі 3464,00 грн.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачем, при розрахунку залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, неправомірно враховано суму у розмірі 523577,00 грн., що становить добуток залишку сум від'ємного значення, задекларованого ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" у жовтні 2010 року (159 323 грн.), листопаді 2010 року (237 876 грн.), січні 2011 року (48 990 грн.), квітні 2011 року (72 843 грн.), липні 2011 року (4545,00 грн.).

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2014 року №0000401555/2500, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 527041,00 грн.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням у частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 526267,00 грн. та оскаржив його до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди виходили з того, що позивач правомірно врахував при розрахунку від'ємного значення за серпень 2014 року суму ПДВ загалом у розмірі 2690 грн. по господарським операціям з ТОВ "Дніпропетровський завод спеціального обладнання", ТОВ "Укрметавтоматика", ТОВ "ВП "Дебора Електро". У той же час, відмовляючи у задоволенні вимог у іншій частині, суди зазначили, що при розрахунку залишку від'ємного значення (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року) позивач безпідставно врахував суму податку загалом у розмірі 523577,00 грн., оскільки при розрахунку такого залишку платник податку, на думку судів, має право врахувати лише ті суми, відносно яких не закінчився законодавчо визначений строк для їх відшкодування з бюджету (п.102.5 ст. 102 Податкового кодексу України) тобто, протягом 1095 календарних днів. Відтак, за висновками судів, контролюючий орган правомірно зменшив значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" за серпень 2014 року на вказану суму.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні позову колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Вирішуючи спір по суті, судами не враховано, що наведені норми податкового законодавства не обмежують у часі право платника на перенесення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не дають підстави для висновку про існування відповідних обмежень і положення пункту 102.5 статті 102 ПК України, який встановлює, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

При цьому, слід дійти висновку, що вказана норма може бути застосована лише до правовідносин, які складаються з приводу бюджетного відшкодування ПДВ. Тобто, зазначеною нормою встановлено граничний строк для подання заяви про повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або про їх відшкодування.

Однак, у даному випадку, спірні правовідносини склались з приводу формування суми від'ємного значення з ПДВ, а не бюджетного відшкодування, що за змістом Податкового кодексу України та за своєю правовою природою не є тотожними.

У свою чергу, підстави для поширення цього строку на порядок перенесення платником залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відсутні.

Також колегія суддів зазначає, що за нормами Податкового кодексу України подання заяви про бюджетне відшкодування ПДВ, як надмірно сплаченої до бюджету суми ПДВ, є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого у пункті 102.5 статті 102 Податкового кодексу України періоду, а не його обов'язком.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що контролюючим органом не заперечується правомірність формування ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" податкового кредиту з ПДВ у досліджуваних періодах, колегія суддів дійшла висновків про безпідставність висновків відповідача, з якими погодились суди попередніх інстанцій, щодо протиправного завищення Товариством значення рядка 24 декларації з ПДВ за серпень 2014 року на суму 523577,00грн. Таке декларування залишку від'ємного значення, з урахуванням зазначеної суми, позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.

Суди попередніх інстанцій, однак, не звернули увагу на такий зміст правового регулювання у межах спірних правовідносин та зробили помилковий висновок про відсутність підстав для задоволення позову, ототожнивши від'ємне значення суми податку на додану вартість із бюджетним відшкодуванням податку на додану вартість.

З огляду на зазначене, враховуючи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для часткового скасування цих рішень з прийняттям у відповідній частині нового рішення, зокрема про задоволення позовних вимог з наведених вище мотивів.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Техвагонмаш" задовольнити.

Скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2015 р. та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 р. по справі № 816/4834/14 у частині відмови у задоволенні позовних вимог та постановити у цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2014 року №0000401555/2500 у частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 523577,00 грн.

В іншій частині рішення судів залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписСірош М.В. підписЮрченко В.П.

Постанова складена у повному обсязі 25.03.2016р.