Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року м. Київ К/800/57411/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - Інспекція)

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.09.2013

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013

у справі № 812/5917/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінвест" (далі - Товариство)

до Інспекції

та головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - Управління)

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Товариство звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність Інспекції щодо неподання до Управління висновку про відшкодування позивачеві ПДВ у загальній сумі 846 947 грн. (у тому числі за податковою декларацією за січень 2011 року в сумі 274 400 грн. та за лютий 2011 року - в сумі 572 547 грн.); зобов'язати відповідача подати до Управління висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства, у загальному розмірі 846 947 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь платника зазначену суму бюджетної заборгованості.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.09.2013, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013, позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Інспекції щодо неподання Управлінню висновку про необхідність відшкодування позивачеві з бюджету ПДВ у сумі 846 947 грн.; зазначену суму стягнуто на користь Товариства з Державного бюджету України; в решті позову відмовлено.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові. Основним доводом касаційної скарги зазначено невідповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права вимогам чинного законодавства.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги Інспекції з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що у поданих до контролюючого органу податкових деклараціях з ПДВ за січень та лютий 2011 року Товариством було задекларовано суми від'ємного значення ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірах 274 400 грн. та 572 547 грн., відповідно.

За наслідками проведення Інспекцією позапланової виїзної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вказані звітні періоди, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.12.2010 по 31.01.2011, оформленої актом від 19.04.2011 № 135/2301/34933894, податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.04.2011 № 0001522301, згідно з яким Товариству було визначено суму завишення бюджетного відшкодування з ПДВ за січень, лютий 2011 року в загальному розмірі 846 947 грн. із застосуванням 1 грн. штрафних санкцій.

Зазначений акт індивідуальної дії було скасовано в судовому порядку в частині зменшення Товариству суму бюджетного відшкодування на загальну суму 846 147 грн. згідно з постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 у справі № 2а-7148/11/1270 (яка набрала законної сили 19.12.2011 за наслідками її перегляду в апеляційному порядку). Втім оспорювану за цим позовом суму ПДВ не було повернуто позивачеві з бюджету.

Згідно з пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З огляду на наведену норму податкового Закону у податкового органу були відсутні підстави для відмови позивачеві у поверненні бюджетного відшкодування в розмірі 846 147 грн., оскільки достовірність нарахування цієї суми, а також незаконність її зменшення відповідачем шляхом прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення було встановлено рішенням суду зі справи № 2а-7148/11/1270.

Так, у ході розгляду цієї справи судами було перевірено обставини щодо виникнення у податковому обліку позивача від'ємного значення ПДВ у відповідній сумі, факт сплати позивачем ПДВ постачальникам у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) та встановлено відсутність обставин, які виключають право платника на отримання бюджетного відшкодування у вказаній сумі.

У той же час суди не звернули увагу на те, що правомірність зменшення позивачеві заявленої ним до відшкодування за лютий 2011 року суми ПДВ у розмірі 800 грн. Товариством не оспорювалась; зі змісту судових рішень зі справи № 2а-7148/11/1270 вбачається, що позивач не оскаржував податкове повідомлення-рішення від 28.04.2011 № 0001522301 в цій частині. А відтак підстави для стягнення з Державного бюджету України цієї суми на користь Товариства за розглядуваним позовом відсутні.

Вищий адміністративний суд України також погоджується з доводами Інспекції, викладеними у касаційній скарзі, про протиправність оскаржуваних судових рішень в частині задоволення позовної вимоги Товариства щодо визнання незаконною бездіяльності Інспекції щодо неподання до Управління висновку про суми ПДВ, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь позивача. Адже у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому належним способом захисту цього права є вимога про стягнення зазначених коштів. Оскарження ж дій (бездіяльності) податкового органу у сфері його взаємодії з органом державної казначейської служби не сприяє безпосередньому відновленню права платника.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне змінити ухвалені у справі судові акти та відмовити у відповідній частині позову.

Керуючись статтями 220, 222, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області задовольнити частково.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.09.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 у справі № 812/5917/13-а змінити в частині визнання протиправною бездіяльності Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо неподання до головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування позивачеві ПДВ у загальній сумі 846 947 грн. (у тому числі за податковою декларацією за січень 2011 року в сумі 274 400 грн. та за лютий 2011 року - в сумі 572 547 грн.), а також в частині стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінвест" бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 800 грн. за лютий 2011 року.

У цій частині позовних вимог відмовити.

3. В решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.09.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 у справі № 812/5917/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько