Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2016 р. м. Київ К/800/53987/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

секретар Антипенко В.В.,

за участю представника позивача ТОВ „Західукрвибухпром" - Крутос А.С.,

представника відповідача Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області

- Чернюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 у справі № 806/3099/14 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства „Західукрвибухпром" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області,

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне акціонерне товариство „Західукрвибухпром" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у невизнанні реальності господарських операцій з ТОВ „Будпром ЛТД" за жовтень 2013 року у проведенні бурових робіт та робіт з подрібнення негабариту на кар'єрах ПрАТ „Бехівський спеціалізований кар'єр", ТОВ „Бехівський гранітний кар'єр", ТОВ „Вирівський кар'єр", ТОВ „Стрижавський граніт", ТДВ „Білоцерківський кар'єр", ПрАТ „Транснаціональна корпорація „Граніт", ПрАТ „Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр", відшкодування автопослуг за доставку техніки ТОВ „Будпром ЛТД", які зазначено в акті № 11/22-01/32744298 від 09.01.2014 про результати позапланової виїзної перевірки позивача; визнання неправомірними дій відповідача у невизнанні реальності буро-вибухових робіт у ТОВ „Граніт-Резерв" в жовтні 2013 року; визнання неправомірними дій відповідача щодо внесення змін до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення інформації системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" на підставі зазначеного акту; зобов'язання відповідача відновити в електронній базі даних та інших електронних базах показники податкової звітності, зазначеної позивачем у податковій декларації за жовтень 2013 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2014, яку залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Відповідач звернувся із касаційною скаргою про скасування постанови та ухвали судів і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судами, відповідачем здійснено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питання фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ „БУДПРОМ-ЛТД" за період з 01.10.2013 до 31.10.2013 та складено акт № 11/22-01/32744298 від 09.01.2014.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, пп.198.1, пп. 198.2, пп. 198.3, пп. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України: завищення податкових зобов'язань за жовтень 2013 року у сумі 409536 грн., а також податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 409536 грн. за жовтень 2013 року.

Відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки було здійснено коригування в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" та інших електронних базах податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додатну вартість за період жовтень 2013 року по ланцюгу постачання від ТОВ „Будпром".

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань.

Акт перевірки складається посадовими особами контролюючого органу, це є їх службовою діяльністю на виконання посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни та не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

При цьому висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки.

Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи, оскільки в такому разі правомірне притягнення особи до набуття певних благ не обмежується.

Таким чином, ні акт перевірки, ні дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника, що, в свою чергу, виключає підстави для визнання протиправними дій податкового органу щодо формування висновків в акті перевірки.

Вирішуючи питання про правомірність внесення контролюючим органом до інформаційної системи "Податковий блок" інформації на підставі зазначеного акту перевірки, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постановах від 03 листопада 2015 року, від 01 грудня 2015 року, від 03 лютого 2016 року (справи № 21-99а15, № 21-3133а15, № 21-4265а15 відповідно), згідно з якою відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до ПК України, може зберігатись та опрацьовуватись в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційних систем змін показників податкової звітності суб'єкта господарювання на підставі акту перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для цього платників та не порушують його права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Як встановлено судами, відповідачем внесено зміни до інформаційної системи "Податковий блок" щодо показників податкової звітності позивача.

При цьому, податкові повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки контролюючим органом не приймались, виявлені порушення не призвели до донарахування грошових зобов'язань.

Оскільки акт перевірки, дії посадових осіб податкового органу щодо включення до акту певних висновків, а також внесення контролюючим органом до інформаційних систем змін без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжує правових наслідків для платників податків та не порушує їх права.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій обставини у адміністративній справі встановлені правильно, але судові рішення підлягають скасуванню як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст., ст. 220, 221, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 скасувати.

Ухвалити рішення, яким в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства „Західукрвибухпром" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.