Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2014 року м. Київ К/9991/47423/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Приходько І.В., Степашко О.І.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (далі - ДПІ)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011

у справі № 2а/0570/2707/2011

за позовом публічного акціонерного товариства "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій" (далі - Товариство)

до ДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання дій неправомірними.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011, позов задоволено повністю; визнано протиправними дії ДПІ щодо проведення на підставі наказу від 11.02.2011 № 156 фактичної перевірки належної позивачеві господарської одиниці; визнано протиправним та скасовано зазначений наказ; скасовано податкові повідомлення-рішення від 25.03.2011 № 0000712344 та № 0000722344.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства (зокрема, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.6 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, далі - Положення), ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та відмовити у позові. Зокрема, в обґрунтування касаційних вимог податкова інспекція зазначає про правомірність притягнення позивача до відповідальності за порушення правил здійснення розрахункових операцій та за несвоєчасне оприбуткування готівки.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити касаційні вимоги з урахуванням такого.

Як встановили суди за наслідками дослідження наявних у матеріалах справи документів, за наказом в.о. начальника ДПІ від 11.02.2011 № 156 «Про проведення фактичної перевірки» на підставі направлень від 11.02.2011 № 70 та № 74 ДПІ було проведено фактичну перевірку господарської одиниці Товариства - автовокзалу «Южний» - за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, оформлену актом від 24.02.2011.

У цьому акті зафіксовано перевищення суми готівки за розрахунковою операцією «службове вилучення» суми, оприбуткованої у касовій книзі; суму невідповідності, яка склала 40639,73 грн., було кваліфіковано податковою інспекцією як не оприбутковану виручку, в зв'язку з чим Товариство зобов'язано сплатити штраф у сумі 203 198,65 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 25.03.2011 № 0000712344.

У пункті 1.2 Положення зазначено, що оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 2.6 названого Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Фактично, як встановили суди, у даному разі сутність правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності в порядку абзацу третього статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», полягає в тому, що позивачем оприбутковано готівкові кошти наступного дня, тобто несвоєчасно.

Втім суди з'ясували, що відповідні дії Товариства обумовлені особливістю режиму роботи автовокзалу, згідно з яким визначено звітну добу для забезпечення бухгалтерського обліку операцій у нічних касах з 18-ї години поточної доби до 18-ї години наступної доби за Київським часом.

У пункті 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199, зміну визначено як період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до названих Вимог), зазначено, що максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

Таким чином, якщо об'єкт продажу працює цілодобово то фіскальні звітні чеки повинні роздруковуватися щодоби, тобто не пізніше ніж через 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту.

У зв'язку з цим суди дійшли цілком об'єктивного висновку про те, що здійснення обліку готівки на підставі фіскальних звітних чеків наприкіці кожної звітної доби не є порушенням порядку оприбуткування готівкових коштів.

Крім того, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 25.03.2011 № 0000722344 позивачеві було визначено штраф у сумі 1 грн. за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з підстав непроведення розрахункової операції через РРО на повну суму покупки.

Надаючи правову оцінку цьому акту індивідуальної дії, суди зазначили, що висновок ДПІ відносно порушення Товариством наведеної норми Закону спростований наявними у матеріалах справи доказами; до того ж, в самому акті перевірки зазначено про проведення позивачем розрахункової операції з продажу проїзного квитка за направленням Донецьк-Харцизьк вартістю 8,59 грн. із застосуваннями РРО.

У той же час не можна погодитися з висновком судів в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дії ДПІ з проведення оспорюваної фактичної перевірки та щодо скасування наказу про її призначення.

Адже платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податковим органом перевірки щодо нього має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки правових порушень, допущених податковим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки. У зв'язку з цим у такому разі як наказ про призначення перевірки, так і дії податкового органу з проведення такої перевірки не підлягають правовій оцінці як такі, що вичерпали свою правову дію.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне змінити оскаржувані судові акти та відмовити у відповідній частині позовних вимог.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька задовольнити частково.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011 у справі № 2а/0570/2707/2011 змінити в частині визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька щодо проведення на підставі наказу від 11.02.2011 № 156 фактичної перевірки та в частині визнання протиправним та скасування наказу в.о. начальника державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 11.02.2011 № 156 «Про проведення фактичної перевірки».

У цій частині позову відмовити.

3. В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011 у справі № 2а/0570/2707/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.В. Приходько О.І. Степашко