Історія справи

Постанова ВАСУ від 17.09.2014 року у справі №805/11134/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2014 р. м. Київ К/800/59408/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Східної митниці Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз АКС» до Східної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12 липня 2013 року № 700000002/2013/000081/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00169 від 12 липня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз АКС» пред'явило позов до Східної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12 липня 2013 року № 700000002/2013/000081/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00169 від 12 липня 2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року, позов задоволено. Скасовано рішення Східної митниці про коригування митної вартості від 12 липня 2013 року № 700000002/2013/000081/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00169 від 12 липня 2013 року.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Східна митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що між позивачем та компанією BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Китай) був укладений контракт від 20 березня 2013 року № 200313 купівлі-продажу продукції, номенклатура та ціна якої визначені у додатку до зазначеного договору. Згідно п.4, п.6.1 контракту оплата здійснюється банківським переказом на валютний рахунок продавця після відвантаження товару.

Під час митного оформлення наведеної продукції позивач 09 липня 2013 року надав митному органу пакет документів для здійснення митного оформлення, у тому числі:

- декларацію митної вартості № 700130000/2013/012267, у якій за першим методом згідно до Митного кодексу України позивачем визначено митну вартість у сумі 33663,16 USD (269069,64 грн.);

- рахунок-фактуру (інвойс) від 16 травня 2013 року № В20130516;

- платіжне доручення від 25 червня 2013 року щодо сплати товару за ціною договору від 20 березня 2013 року;

- міжнародну автомобільну накладну (СMR) № 3507 від 06 липня 2013 року;

- коносамент від 30 травня 2013 року № OOLU2534641050;

- пакувальний лист від 16 травня 2013 року № В20130516;

- доповнення до договору від 20 березня 2013 року № 1;

- сертифікат походження товару форми А від 22 травня 2013 року № G 13470ZC44393602;

- копію митної декларації країни відправлення № 681120130113524015 від 22 травня 2013 року.

У зв'язку із виникненням у митного органу сумнівів щодо правильності визначення декларантом митної вартості товару, 09 липня 2013 року позивач був ознайомлений із необхідністю надання додаткових документів, а саме:

- висновків про вартісні та якісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно законодавства, та/або інформація біржових організацій про вартості товару або сировини;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів (за наявності);

- копію митної декларації країни відправлення.

12 липня 2013 року позивачем було надано додаткові документи:

- лист позивача від 11 липня 2013 року № 288-ТХ;

- витяг з листа Міністерства доходів і зборів України від 08 травня 2013 року №4/1-02-06/410;

- витяги з сайтів товарних бірж;

- митна декларація країни відправлення (без перекладу);

- прайс-лист виробника товару.

За результатами опрацювання документів, поданих під час митного оформлення спірної декларації, відповідачем встановлено, що додаткові документи надані митному органу не в повному обсязі, а в поданих відомостях наявні розбіжності, зокрема станом на 12 липня 2013 року митному органу не надані:

- каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно законодавства, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- у наданому 12 липня 2013 року декларантом ТОВ «Трейд хаус «АКС» Циклаурі Л.Ф. прайс листі №б/н від 15 березня 2013 року зазначений строк дії до 30 квітня 2013 року, при цьому специфікація № 1 та інвойс № В20130516 датовані 16 травня 2013 року;

- надані витяги з сайтів товарних бірж не містять жодної інформації про товари, заявлені до митного оформлення митної декларації від 09 липня 2013 року № 700130000/2013/012267.

В зв'язку із цим митницею 12 липня 2013 року було прийнято рішення № 700000002/2013/000081/2 про визначення митної вартості товару, яким було збільшено визначену позивачем митну вартість вантажу, заявленого до митного оформлення із застосуванням другого методу визначення митної вартості, встановленою ціною на товар на рівні 108839,13 USD (869951,49 грн.) виходячи із розрахунку 5,0160 USD за одиницю товару, та прийнята картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000002/2013/00169 від 12 липня 2013 року.

16 липня 2013 року позивачем надана нова декларація № 700130000/2013/012687 для випуску вантажу у вільний обіг з забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою та сумою митних платежів.

З метою підтвердження заявленої митної вартості позивач надав митному органу 19 липня 2013 року витяг з сайту Української універсальної товарної біржі щодо вартості товару, згідно якого ціна за ідентичний товар (виробник - BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED) складає 10,56 гривень за одну папку-реєстратор .

Листом від 23 липня 2013 року № 03-1/01-2-26/2277 відповідач повідомив про відсутність законних підстав для прийняття рішення про можливість застосування митної вартості, заявленої у декларації позивача № 700130000/2013/012267 від 09 липня 2013 року .

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що позивачем для митного оформлення було надано всі необхідні документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, та на вимогу митного органу додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, зокрема банківські платіжні документи на оплату спірного товару за ціною договору.

Також суд першої інстанції вказав, що дата дії прайс-листа жодним чином не впливає на числові показники митної вартості товару. Крім того, на вимогу позивача його постачальник BRAND NEW STATIONERI CO.LIMITED (Китай) листом від 27 липня 2013 року надав прайс-лист від 01 травня 2013 року з терміном дії до 31 серпня 2013 року, ціни на товар в якому у порівнянні з прайс-листом від 15 березня 2013 року , не змінилися.

Суд апеляційної інстанції із правовою позицією суду першої інстанції погодився та залишив постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із висновками судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі МК України, в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частини 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 кодексу).

Частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Як вбачається із матеріалів справи митним органом, під час здійснення контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей, використаних при обчисленні митної вартості, було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості містили розбіжності.

09 липня 2013 року декларант ознайомився з вимогою митного органу про необхідність надання додаткових документів, про що свідчить підпис на зворотному боці ДМВ № 700130000/2013/012267.

12 липня 2013 року декларантом були надані документи, а саме витяги з сайтів товарних бірж; митна декларація країни відправлення (без перекладу); прайс-лист виробника товару.

При цьому декларант письмово зазначив про ненадання всіх документів, які були витребувані митним органом.

За результатами опрацювання вищезазначених документів митним органом встановлено, що, додаткові документи, надані митному органу, не в повному обсязі, а у поданих відомостях наявні розбіжності, зокрема:

- станом на 12 липня 2013 митниці не надано: каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно законодавства та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- у наданому прайс-листі б/н від 15 березня 2013 зазначений строк дії до 30 квітня 2013 року, при цьому специфікація № 1 та інвойс № В130516 датовані 16 травня 2013 року. Таким чином, наданий прас-лист не має відношення до митного оформлення товару, зазначеного у спірній митній декларації;

- надані витяги з сайтів товарних бірж не містять жодної інформації про товар, заявлений до митного оформлення за Митною декларацією від 09 липня 2013 року № 700130000/2013/012267;

- інформація щодо вартості окремих видів картонно-паперової продукції

станом на 23 квітня 2013, наведена у листі Міндоходів від 08 травня 2013 року № 4/1-02-06/410, також не може бути застосована при митному оформленні спірного товару оскільки товари не є ідентичними в розумінні МК України (різняться країна виробництва).

Оскільки з поданих позивачем на вимогу митного органу документів розбіжності щодо визначення умов поставки неможливо було усунути, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що митним органом обґрунтовано не застосовано основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, заявлений декларантом, а застосовано другий метод визначення митної вартості товарів.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи однак при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при задоволенні позовних вимог, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з зазначених вище підстав.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Східної митниці Міндоходів задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимоги товариства

з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз АКС» до Східної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12 липня 2013 року № 700000002/2013/000081/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2013/00169 від 12 липня 2013 року відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України

Судді: