Історія справи

Постанова ВАСУ від 17.02.2026 року у справі №620/17684/23

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 620/17684/23

адміністративне провадження № К/990/15455/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №620/17684/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 (головуючий суддя Кучма А.Ю., судді: Черпак Ю.К., Штульман І.В.)

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо проведення перевірки та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 13.11.2023 №11301/ж10/25-01-07-00.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.11.2023 № 11301/ж10/25-01-07-00. В решті позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.08.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2025 відкрито провадження за касаційною скаргою позивача на рішення суду апеляційної інстанцій у справі №620/17684/23.

Ухвалою від 20.05.2025 зупинено дію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі №620/17684/23 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Судом отримано відзив податкового органу на касаційну скаргу Товариства.

Ухвалою суду від 16.02.2026 касаційний розгляд справи призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 17.02.2026.

Суд касаційної інстанції у справі, що розглядається, з`ясував наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» звернулося з позовом до суду, у якому позивач просив визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо проведення перевірки, за результатами якої був складений акт документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства від 29.09.2023 №9252/Ж5/25-01-07-06-01; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.11.2023 №11301/ж10/25-01-07-00, яким Товариству нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 6167856,60грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що усі отримані позивачем запити не містять посилань на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації, підстави для надіслання запиту, опис інформації, що запитується. Відтак позивач був звільнений від обов`язку надавати відповідь на запити, що у свою чергу, свідчить про відсутність у відповідача визначених підпунктом 78.1.1 Податкового кодексу України підстав для призначення документальної позапланової перевірки. Також вказує, що при розрахунках за операціями з експорту товарів не було порушення граничних строків розрахунків, оскільки вказані строки розрахунків подовжені відповідно до частини четвертої статті 13 Закону «Про валюту і валютні операції», що підтверджується висновком Мінекономіки України (наказ від 08.06.2023 за № 5119), який має зворотну силу у часі та звільняє позивача від сплати пені.

Судом першої інстанції позов задоволено частково. Скасовуючи податкове повідомлення-рішення, суд виходив з того, що висновок Мінекономіки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, як індивідуальний правовий акт, виданий для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну силу в часі та звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені. Відтак, доводи відповідача стосовно правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення через відсутність такого висновку за спірний період є не обґрунтованими. Поряд з цим, відмовляючи у задоволенні вимог про визнання дій протиправними, суд указав, що оскарження дій контролюючого органу при проведенні перевірки, за наслідками яких складено акт, не є належним та ефективним способом захисту прав платника податків, оскільки не може призвести до відновлення порушеного права.

Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення. Судове рішення скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. Колегія суддів зазначила, що висновок Мінекономіки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком має зворотну дію в часі, адже дата його видачі (12.06.2023) є пізнішою ніж період з якого він почав діяти (03.04.2023). Таким чином, на період, який не вказаний у висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів або в період коли дія висновку закінчилась нараховується пеня відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Позивач оскаржив постанову суду апеляційної інстанції до Верховного Суду. У касаційній скарзі Товариство просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми частини четвертої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 16.05.2024 у справі №380/17885/22, від 04.12.2018 у справі № 813/6485/14; від 10.04.2020 у справі №810/1221/16; від 11.06.2020 у справі №820/1278/18, від 05.01.2021 у справі №804/828/16; від 29.01.2021 у справі №801/9330/13-а; від 15.02.2022 у справі № 160/816/20 щодо ретроспективної дії Висновку Мінекономіки.

Позивач зазначає, що апеляційний суд визнав зворотну силу Висновку, але помилково обмежив її датою 03.04.2023, дозволивши нарахування пені за період до цієї дати (з 28.02.2023 по 02.04.2023). Разом з тим, Верховний Суд указує, що Висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією - індивідуальний правовий акт, виданий для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому - має зворотну силу в часі, у тому числі за період, що не охоплений висновками Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків. Тобто, такий висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені. Таким чином, відповідальність позивача за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД настає лише після закінчення дії рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про продовження строків розрахунків. Висновок Мінекономіки має ретроспективний ефект, який поширюється на весь період порушення строків розрахунків, що усуває підстави для нарахування пені, у тому числі за період, що не охоплений висновками Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків.

Як зауважує позивач, санкції, передбачені статтею 13 Закону «Про валюту і валютні операції», підлягають застосуванню при перевищенні строку розрахунку лише у разі відсутності Висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, але позивач такий висновок отримав. Таким чином, при розрахунках за операціями з експорту товарів не було порушення граничних строків розрахунків, оскільки граничні строки розрахунків подовжені відповідно до частини четвертої статті 13 Закону «Про валюту і валютні операції», що підтверджується Висновком Мінекономіки. Відтак, пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД була застосована до позивача безпідставно.

Податковий орган скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги, судом отримано відзив, у якому відповідач просить касаційну скаргу ТОВ "ТІПІБІЕС ПРОДАКШН" залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Відповідач зазначає, що Висновок має дату початку його дії та кінцеву дату дії, у Висновку визначено суму та строк, на який продовжено строк розрахунку за операціями згідно зовнішньоекономічного контракту. А тому на період, який не вказаний у Висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів або в період коли дія Висновку закінчилась нараховується пеня відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII. Таким чином Висновок Мінекономіки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту має зворотну дію в часі, адже дата його видачі (12.06.2023 року) є пізнішою аніж період з якого він почав діяти (03.04.2023 року), що враховано при нарахуванні пені та розраховано пеню за кожний день прострочення починаючи з першого дня перевищення граничних строків розрахунків за операціями. На підставі викладеного, Головне управління ДПС у Чернігівській області вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає нормам законодавства.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулось до ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» з письмовим запитом «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» від 13.04.2023 № 864/Ж12/25-01-07-06-05 та, посилаючись на приписи підпункту 19-1.1.4., пункту 19-1 статті 19, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та на отримання витягу податкової інформації від Національного банку України просило надати пояснення щодо виконання умов контрактів № Р01.01/02-22 від 01.02.2022, № Р26.01/08-22 від 26.08.2022, № С12.01/11-21 від 12.11.2021, а також завірені копії документів відповідно до переліку.

Листом від 27.04.2023 №01-06/663 ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» надало відповідачу витребувані копії документів на 208 аркушах: контракти, специфікації до контрактів, додаткові угоди, ГТД, пакувальні листи, товарні накладні, інвойси, аналізи рахунків, картки рахунків, оборотно-сальдові відомості по рахункам, платіжні доручення.

Письмовим запитом «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» від 01.05.2023 № 1009/Ж12/25-01-07-06-05 відповідач, посилаючись на приписи підпункту 19-1.1.4., пункту 19-1 статті 19, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, та на отримання витягу податкової інформації від Національного банку України, просив позивача надати пояснення щодо виконання умов контракту № Р26.01/08-22 від 26.08.2022, а також завірені копії документів відповідно до переліку.

Листом від 22.05.2023 №01-06/701 ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» надало відповідачу витребувані копії документів на 130 аркушах: контракти, специфікації до контрактів, додаткові угоди, ГТД, пакувальні листи, товарні накладні, інвойси, аналізи рахунків, картки рахунків, оборотно-сальдові відомості по рахункам, платіжні доручення.

Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулось до ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» з письмовим запитом «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» від 31.05.2023 № 1292/Ж12/25-01-07-06-05 та, посилаючись на приписи підпункту 19-1.1.4., пункту 19-1 статті 19, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, та на отримання витягу податкової інформації від Національного банку України просив позивача надати пояснення щодо виконання умов контрактів № Р05.01/07-21 від 05.07.2021та №Р26.01/08-22 від 26.08.2022, а також завірені копії документів відповідно до переліку.

У зв`язку з цим позивач, разом з відповіддю від 20.06.2023 №01-06/753 надав відповідачеві витребувані копії документів на 282 аркушах: контракти, специфікації до контрактів, додаткові угоди, ГТД, пакувальні листи, товарні накладні, інвойси, аналізи рахунків, картки рахунків, оборотно-сальдові відомості по рахункам, платіжні доручення.

Письмовим запитом «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» від 06.07.2023 №1572/ж12/25-01-07-06-05 відповідач, посилаючись на приписи підпункту 19-1.1.4., пункту 19-1 статті 19, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, та на отримання витягу податкової інформації від Національного банку України просив позивача надати пояснення щодо виконання умов контрактів № Р26.01/08-22 від 26.08.2022 та № Р19.01/10-22 від 19.10.2022, а також завірені копії документів відповідно до переліку.

Листом від 19.07.2023 № 01-06/712 ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» надало відповідачу витребувані копії документів на 157 аркушах: контракти, специфікації до контрактів, додаткові угоди, акти прийому передачі, платіжні доручення, ГТД, пакувальні листи, товарну накладну, аналіз рахунків, картки рахунків, оборотно-сальдові відомості.

Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулось до ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» з письмовим запитом «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» від 10.08.2023 №1739/Ж12/25-01-07-06-05 в якому, посилаючись на приписи підпункту 19-1.1.4., пункту 19-1 статті 19, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та на отримання витягу податкової інформації від Національного банку України, просило позивача надати пояснення щодо виконання умов контракту № Р26.01/08-22 від 26.08.2022, а також завірені копії документів відповідно до переліку.

Листом від 15.08.2023 № 01-06/738 ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» надано відповідь в якій зазначило, що копії документів по вказаному контракту вже надавалися відповідачу згідно запиту від 06.07.2023 за № 1572/Ж12/25-01-07-06-05.

На підставі наказу від 19.09.2023 № 2085-п, виданого Головним управлінням ДПС у Чернігівській області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 82, підпункту 69.2 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» з питань дотримання вимог валютного законодавства.

За результатами перевірки відповідачем складено акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» від 29.09.2023 № 9252/Ж5/25-01-07-06-01. Контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем, зокрема, частин першої, другої статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» з урахуванням пункту 14 прим. 2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» у частині дотримання законодавчо встановлених граничних строків розрахунків:

по експортним операціям згідно контракту №Р19.01/10-22 від 19.10.2022, укладеного з нерезидентом ENERGY LINE AG (Швейцарія), у сумі: 92273,97 євро на 2 к.д. (з 21.05.2023 по 22.05.2023); 84228,71 євро на 2 к.д. (з 21.05.2023 по 22.05.2023); 154893,68 євро на 2 к.д. (з 21.05.2023 по 22.05.2023);

по експортним операціям згідно контракту № Р26.01/08-22 від 26.08.2022, укладеного з нерезидентом Finow Rohrsysteme GmbH (Німеччина), у сумі: 304930,84 євро на 34 к.д. (з 28.02.2023 по 02.04.2023); 9475,51 євро на 34 к.д. (з 28.02.2023 по 02.04.2023); 261257,12 євро на 28 к.д. (з 06.03.2023 по 02.04.2023); 199401,41 євро на 28 к.д. (з 06.03.2023 по 02.04.2023); 217597,53 євро на 28 к.д. (з 06.03.2023 по 02.04.2023); 296375,08 євро на 27 к.д. (з 07.03.2023 по 02.04.2023); 255651,6 євро на 27 к.д. (з 07.03.2023 по 02.04.2023); 239 997,42 євро на 12 к.д. (з 22.03.2023 по 02.04.2023); 143328,17 євро на 7 к.д. (з 27.03.2023 по 02.04.2023); 172648,65 євро на 5 к.д. (з 29.03.2023 по 02.04.2023).

На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 13.11.2023 №11301/ж10/25-01-07-00, яким на ТОВ «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у сумі 6167856,60грн.

У справі, що розглядається, матеріалами справи підтверджується, що 26.08.2022 позивач та підприємство Finow Rohrsysteme GmbH уклали контракт № Р26.01/08-22 та додаткову угоду № 2 від 22.05.2023. На виконання вказаного контракту та додаткової угоди позивачем відвантажено товар, а підприємством Finow Rohrsysteme GmbH перераховано позивачу кошти в загальному розмірі 2543624,12 євро.

Під час проведення перевірки позивачем на підтвердження наявності підстав застосування абзацу першого частини четвертої та абзацу першого частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» надано контролюючому органу висновок Мінекономіки від 12.06.2023 № 5119 щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком по розрахункам з нерезидентом «Finow Rohrsysteme GmbH» за контрактом № Р26.01/08-22 від 26.08.2022 на суму: 304930,84 євро, з 03.04.2023 до 26.08.2023; 95475,51 євро, з 03.04.2023 до 26.08.2023 261257,12 євро, з 03.04.2023 до 01.09.2023; 199401,41 євро, з 03.04.2023 до 01.09.2023; 217597,53 євро, з 03.04.2023 до 01.09.2023; 255651,60 євро, з 03.04.2023 до 02.09.2023; 296375,08 євро, з 03.04.2023 до 02.09.2023; 239997,42 євро, з 03.04.2023 до 17.09.2023; 143328,17 євро, з 03.04.2023 до 22.09.2023; 172648,65 євро, з 03.04.2023 до 24.09.2023; 75036,87 євро, з 15.04.2023 до 11.10.2023; 58575,02 євро, з 29.04.2023 до 25.10.2023; 98203,71 євро, з 29.04.2023 до 25.10.2023; 42776,55 євро, з 15.05.2023 до 10.11.2023; 44865,68 євро, з 15.05.2023 до 10.11.2023; 56600,27 євро, з 16.05.2023 до 11.11.2023; 59984,98 євро, з 21.05.2023 до 16.11.2023; 52269,02 євро, з 24.05.2023 до 19.11.2023; 12230,30 євро, з 31.05.2023 до 26.11.2023; 26852,82 євро, з 21.06.2023 до 17.12.2023; 928,12 євро, з 16.07.2023 до 11.01.2024.

Суд апеляційної інстанції вказав, що висновок Мінекономіки від 12.06.2023 № 5119 щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, як індивідуальний правовий акт, виданий для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну силу в часі та звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені.

Колегія суддів погодилась, що висновок Мінекономіки має зворотну силу в часі та звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені. Разом із тим, висновок Мінекономіки від 12.06.2023 № 5119 містить чітку дату з якої встановлено продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, а саме з 03.04.2023. На переконання колегії суддів, висновок Мінекономіки від 12.06.2023 № 5119 має як дату початку його дії так і кінцеву дату, у ньому зазначено суму та строк, на який продовжено строк розрахунку за операціями згідно зовнішньоекономічного контракту.

Таким чином, на період, який не вказаний у висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів або в період коли дія висновку закінчилась нараховується пеня відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Колегія суддів вважала, що висновок Мінекономіки від 12.06.2023 № 5119 щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком має зворотну дію в часі, адже дата його видачі (12.06.2023) є пізнішою ніж період з якого він почав діяти (03.04.2023).

Суд апеляційної інстанції зазначив, що вказана обставина була врахована податковим органом при нарахуванні пені та розраховано пеню за кожен день прострочення починаючи з першого дня перевищення граничних строків розрахунків за операціями (з 28.02.2023, 06.03.2023, 07.03.2023, 22.03.2023, 27.03.2023, 29.03.2023) по строк (до 03.04.2023), з якого продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України «Про валюту і валютні операції».

Частиною першою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами статті 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Згідно з частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зі змінами, внесеними постановою Національного банку України від 07.07.2022 № 142, передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

За приписами частини п`ятої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (частина четверта статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

На виконання приписів частини четвертої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 №104 затверджено Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (Порядок №104).

Пунктом 2 Порядку №104 визначено окремі операції з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, по яких Мінекономіки видається висновок щодо продовження граничних строків розрахунків.

Судами з`ясовано, що податковий орган розраховав пеню за кожен день прострочення починаючи з першого дня перевищення граничних строків розрахунків за операціями з 28.02.2023, 06.03.2023, 07.03.2023, 22.03.2023, 27.03.2023, 29.03.2023 по строк до 03.04.2023, з якого продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Отже, на стадії касаційного перегляду суті публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки висновку судів попередніх інстанцій про наявності підстав для подовження/зупинення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією позивача за період з 28.02.2023 по 02.04.2023, що не охоплений висновками Мінекономіки щодо продовження граничних строків розрахунків.

Верховний Суд вважає, що судом першої інстанції правильно вказано, що висновок Мінекономіки щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, як індивідуальний правовий акт, виданий для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну силу в часі та звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені, а тому доводи відповідача щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за спірний період є безпідставними.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, і в постановах Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 810/1221/16, від 05.01.2021 у справі № 804/828/16,

Суд при розгляді цієї справи звертає увагу на наявність сталої та послідовної практики Верховного Суду щодо дії висновку Мінекономіки. У постановах від 16.05.2024 у справі №380/17885/22, постанова від 12.11.2025 у справі №260/5336/23 Верховний Суд прийшов до висновку, що висновок Мінекономіки щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, як індивідуальний правовий акт, виданий для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну силу в часі та звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені.

Верховний Суд зазначає, що висновок Мінекономіки, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені. Відповідальність за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності настає лише за встановлене порушення строку після закінчення дії рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про продовження строків розрахунків.

Отже, висновок Мінекономіки щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним юридичним актом, виданим на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який, у тому числі, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну дію у часі, й звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені.

Таким чином, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

За правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

У справі, що розглядається заявник касаційної скарги не порушується питання про перегляд у касаційному порядку судових рішень в частині відмови у задоволенні позову про визнання дій протиправними.

За вказаних обставин постановлене у справі рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 349 352 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» задовольнити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі №620/17684/23 скасувати.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі №620/17684/23 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду