Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 року м. Київ К/800/43606/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 9 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року, -

у с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва (далі - УПФУ), в якому просив визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу», у редакції, що діяла на час призначення, починаючи з 1 вересня 2012 року.

В обґрунтування позову зазначав, що має право на спірний перерахунок пенсії, проте відповідач у здійсненні такого відмовив.

Вважаючи це порушенням своїх прав, ОСОБА_4 просив про задоволення позову.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 9 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії та зобов'язано відповідача здійснити спірний перерахунок пенсії з 1 серпня 2014 року, в решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права просить ухвалені судові рішення, в частині відмови у задоволені позовних вимог, скасувати та задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суди на підставі наявних у справі даних встановили і правильно виходили з того, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з 1 серпня 2014 року.

Відмовляючи в решті позову суди виходили з того, що позивач пропустив ше стимісячний строк звернення із адміністративним позовом, передбачених статтями 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, у цій частині до такого висновку суди дійшли частково в порушення норм процесуального права.

Так, згідно з частиною друг ою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи вст ановлюється шестимісячний с трок, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна б ула дізнатися про порушення с воїх прав, свобод чи інтересів .

З матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись до суду з позовом, просив про перерахунок пенсії за період з 1 вересня 2012 року.

До суду з позовом звернувся лише 18 лютого 2015 року.

Суди правильно зазначили, що позов про перерахунок спірної пенсії позивач подав з пропущенням строків звернення до адміністративного суду, оскільки виплата спірної пенсії є щомісячною, про своє порушене право позивач мав дізнаватись кожного разу після отримання неповних сум пенсії.

Разом з тим, приймаючи рішення в цій частині позовних вимог суди помилково застосували нечинні наслідки пропуску строку звернення з адміністративним позовом до суду.

Суди не врахувавши того, що відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час в чинення окремої процесуальн ої дії, розгляду і вирішення справи.

30 липня 2010 року набрав чинності Закон України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій та статус суддів", яким змінено ред акції статей 99 та 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, згідно з частиною 1 ста тті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заяв ою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суди правильно встановили обставини справи щодо пропуску строку в частині позовних вимог про перерахунок спірної пенсії за період з 1 вересня 2012 року 31 липня 2014 року, проте помилково застосували наслідки пропуску такого.

Колегія суддів погоджується також з висновками судів щодо права позивача на спірний перерахунок призначеної пенсії із застосуванням норми, що визначає розмір пенсії у відсотках, у редакції яка діяла на момент її призначення.

Тому у цій частині касаційна скарга позивача є необґрунтованою.

За приписами статті 225 Кодексу адміністрат ивного судочинства України с уд касаційної інстанції має п раво змінити судове рішення, я кщо у справі немає необхіднос ті досліджувати нові докази а бо встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюєтьс я, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Касаційну ск аргу ОСОБА_4 задовольнити частково .

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 9 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року, у частині перерахунку пенсії за період з 1 вересня 2012 року по 31 липня 2014 року змінити, залишившив цій частині позовні вимоги без розгляду.

В решті судові рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять д нів після направлення її копі ї сторонам і оскарженню не під лягає.

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк

В.В. Тракало