Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2015 р. м. Київ К/800/5778/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року у справі за позовом Управління охорони здоров'я Свердловської міської ради до Державної фінансової інспекції в Луганській області про визнання недійсними та скасування вимоги, -

в с т а н о в и л а:

Управління охорони здоров'я Свердловської міської ради звернулось в суд з позовом до Державної фінансової інспекції в Луганській області про визнання недійсним та скасування вимоги № 12-04-14-14/8698 про усунення виявлених порушень від 27.09.2013 року, розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами № 25-14/73 від 27.09.2013 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржував вимога та розпорядження підлягають скасуванню, оскільки прийнятті за результати ревізії, висновки якої є безпідставними та протиправними.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року, позовні вимоги задоволено частково, визнані недійсними та скасовані пункти 1, 2, 3, 4 вимоги інспекції № 12-04-14-14/8698 про усунення виявлених порушень від 27.09.2013 року, в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Державна фінансова інспекція в Луганській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем проведено ревізію фінансово-господарської діяльності в Установах, що обслуговуються централізованою бухгалтерією при Управління охорони здоров'я Свердловської міської ради за період з 01.09.2010 року по 01.07.2013 року, за результатами якої складено акт від 23.08.2013 року №04-21/14.

На підставі висновків акту ревізії позивачу 27.09.2013 року направлено вимогу про усунення виявлених ревізією порушень, відповідно до якої з метою повного усунення виявлених порушень та попередження їх виникнення в подальшому вимагається: 1. Опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб; 2. Відобразити в обліку дебіторську заборгованість за підрядними організаціями на 13575,00грн., стягнути з виконавців робіт зайві виплати у сумі 13575,00 грн. шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт, в іншому випадку стягнути кошти з осіб, винних у зайвій оплаті за виконані роботи; 3. Відобразити в обліку дебіторську заборгованість за УКБ Свердловської міської ради на 246,00грн., стягнути зайві виплати шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт, в іншому випадку стягнути кошти з осіб, винних у зайвій оплаті за виконані роботи; 4. Відобразити в обліку дебіторську заборгованість на суму 62589.60грн., стягнути з Комунального автотранспортного підприємства № 032808 зайво сплачені кошти в сумі 62589,60 грн., стягнені у встановленому порядку кошти перерахувати до відповідного місцевого бюджету з якого фінансується установа; 5. Відобразити в обліку дебіторську заборгованість на суму 6606,45грн., стягнути з ФОП ОСОБА_4 зайво сплачені кошти в сумі 6606,45грн. Стягнені у встановленому порядку кошти перерахувати до відповідного місцевого бюджету з якого фінансується установа.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що пункти 1, 2, 3, 4 вимоги № 12-04-14-14/8698 про усунення виявлених порушень від 27.09.2013 року є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011, Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011, Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на наведене, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

В даній справі, відповідачем пред'явлена вимога про усунення порушень, виявлених під час ревізії, пунктами якої позивача зобов'язано провести дій по стягненню коштів з певних осіб.

При цьому оскаржувана вимога вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Відносно оскаржуваного розпорядження, то як встановлено судами попередніх інстанцій відповідно до розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами винесено 27.09.2013 року № 25-14/73 на підставі акта ревізії від 23.08.2013 року №04-21/014, на строк до 17.10.2013 включно.

Крім того, Управління охорони здоров'я Свердловської міської ради звернулось до суду 18.10.2013 року, а операції з бюджетними коштами були зупинені відповідачем на строк до 17.10.2013, тобто на час розгляду справи вони поновлені, а тому вимоги позивача в цій частині є безпідставними.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку щодо необґрунтованості заявленого позову.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Луганській області задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову Управління охорони здоров'я Свердловської міської ради до Державної фінансової інспекції в Луганській області про визнання недійсною та скасування вимоги відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)