Історія справи

Постанова ВАСУ від 11.03.2026 року у справі №560/7722/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року

м. Київ

справа № 560/7722/24

адміністративне провадження № К/990/33616/25, К/990/40381/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Білоуса О.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Елеватор» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, третя особа - Державна податкова служба України (яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області та Державної податкової служби України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Смілянець Е.С., суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.,)

У С Т А Н О В И В:

РУХ СПРАВИ

І. Короткий зміст позовних вимог

1. ТОВ «Поділля Елеватор» (далі - позивач, ТОВ «Поділля Елеватор») звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС, податковий орган) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна податкова служба України (далі - ДПС) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 2527/22-01-23-06/35291996 від 12.02.2024.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем, є протиправним, оскільки ним безпідставно збільшено суму податку на прибуток іноземних юридичних осіб. Зазначав, що у період 2017- 2019 років компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED була резидентом Республіки Кіпр - держави, з якою Україна уклала міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування. При цьому зазначена компанія відповідала ознакам бенефіціарного (фактичного) власника процентного доходу у розумінні пункту 103.2 статті 103 Податкового кодексу України. Відтак, у позивача були всі правові підстави для застосування зниженої ставки податку на доходи нерезидента у розмірі 2% згідно з умовами Конвенції. Твердження відповідача про начебто подальше перерахування процентного доходу компанією AGROPROSPERIS 2 LIMITED на користь третіх осіб, зокрема компанії NAP (Кайманові Острови), не відповідають дійсним фактичним обставинам справи та спростовуються наданими доказами, що свідчать про відсутність юридичних чи фактичних зобов`язань щодо такого перерахування.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у задоволенні позову ТОВ «Поділля Елеватор» до ГУ ДПС у Хмельницькій області - відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що переданий кредитний портфель Компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" через ряд правочинів не мав зрозумілої економічної мети, якою не є зменшення податку через фактично контрольовані Компанії, і доказів цього (мети) не надано позивачем, так як кожна сторона повинна довести обставини на які покликається (ч.1 ст.77 КАС України). При цьому, суд не ставить під сумнів правочини укладені цими компаніями, а дає тільки оцінку правомірності застосування пільги позивачем, що надається Державою, з якої походить дохід, резиденту іншої Договірної держави з метою уникнення повністю або частково подвійного оподаткування, яке може виникнути у зв`язку із повторним оподаткуванням такого доходу Державою резидентства. Суд робить висновок, що позивач не довів позовні вимоги. При цьому, суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не порушив права ТОВ "Поділля Елеватор" та законодавство при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 12.02.2024 № 2527/22-01-23-06/35291996, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов не задовольняється.

5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги.

5.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 2527/22-01-23-06/35291996 від 12.02.2024.Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Позивач належним чином підтвердив статус вказаної компанії як нерезидента в розумінні Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр, а також надав переконливі докази відсутності зобов`язань щодо подальшого перерахування процентного доходу третім особам. Укладені договори, додаткові угоди до них, аудиторські висновки, фінансова звітність та інші документи свідчать про те, що AGROPROSPERIS 2 LIMITED самостійно здійснювала управління отриманими коштами, не перебувала у статусі агента чи номінального утримувача, мала достатній капітал і здійснювала фінансування за рахунок власних ресурсів. Обставини, на які посилався відповідач, зокрема структурні зв`язки між компаніями групи NCH, переказ коштів у межах внутрішньогрупової реструктуризації, застосування пільгового податкового режиму на Кіпрі, визнані припущеннями, які не мають належного доказового підтвердження.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

7. Головне управління ДПС у Хмельницькій області та Державна податкова служба України не погодившись з постановою апеляційної інстанцій подали касаційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просять скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року та залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року.

7.1. Підставою для відкриття касаційних проваджень у справі №560/7722/24 стало оскарження судового рішення, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційних скаргах на пункт 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

7.2. Головне управління ДПС у Хмельницькій області та Державна податкова служба України указує, на порушення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, суди першої та апеляційної інстанції у своїх рішеннях неправильно застосували норму права, а саме п.103.2 ст. 103, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17.04.2025 у справі №160/18691/23, від 18.03.2025 у справі №500/1744/24, від 05.12.2023 у справі № 804/3765/16, від 27.07.2020 у справі № 826/5911/18.

Податковий орган акцентує увагу, що під час проведення перевірки встановлено ряд обставин, які підтверджують, що компанія AGROPROSPERIS 1 LIMITED не є кінцевим отримувачем грошових коштів, виплачених позивачем, та їх бенефіціарним власником, а є лише посередником (здійснює транзит), а тому дохід, виплачений на її користь, підлягає оподаткуванню за загальною ставкою в розмірі 15%.

Скаржники зауважують, що основною метою виплати процентів на користь AGROPROSPERIS 1 LIMITED було виведення доходу з-під оподаткування в Україні та формальне використання переваг Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування.

На переконання скаржників, суди обмежилися формальним підтвердженням резидентності та наявністю договірних підстав для отримання доходу, не дослідивши економічну сутність операцій, характер грошових потоків, обсяг повноважень отримувача доходу щодо розпорядження ним, а також наявність чи відсутність у нерезидента реального комерційного інтересу та підприємницьких ризиків.

Контролюючий орган наполягає, що сукупність встановлених під час перевірки обставин (відсутність власних активів, персоналу, операційної діяльності, самостійних ризиків, транзитний рух коштів, мінімальний часовий інтервал між отриманням і подальшим перерахуванням доходу, пов`язаність учасників операцій) свідчить про технічний характер діяльності нерезидента та виконання ним функцій посередника, а не фактичного власника доходу.

Суди, на думку скаржників, не застосували підхід превалювання суті над формою та не врахували правові висновки Верховного Суду щодо критеріїв визначення бенефіціарного власника доходу у подібних правовідносинах, унаслідок чого дійшли передчасного та необґрунтованого висновку про правомірність застосування платником податку пониженої ставки оподаткування.

Скаржники також зазначає, що судами порушено вимоги процесуального закону щодо повного, всебічного та об`єктивного дослідження доказів.

На думку контролюючого органу, суди безпідставно поклали в основу своїх висновків докази, надані позивачем, зокрема документи, складені самим нерезидентом або пов`язаними з ним особами, не надавши належної оцінки їхній достовірності та доказовій силі.

Водночас суди, як зазначає відповідач, не врахували або залишили без оцінки докази, отримані від компетентних органів іноземної держави, а також фінансову звітність нерезидента, які, на переконання контролюючого органу, підтверджують транзитний характер доходу та відсутність у нього статусу фактичного власника.

Колегія суддів зазначає, що касаційні скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області та Державної податкової служби України є ідентичними за змістом.

8. Позивач не надав відзив на касаційні скарги податкового органу, проте це не перешкоджає касаційному розгляду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

9. Суди попередніх інстанцій установили, що основним видом діяльності Товариства є складське господарство. Іншими видами діяльності є, зокрема, після урожайна діяльність, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

10. Товариство входить до складу транснаціональної інвестиційної групи NCH, яка включає, зокрема: 1) компанію "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (компанія "ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED"); 2) компанію "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" (компанія "AMARISTA LIMITED"); 3) компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" (компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED").

11. 03 грудня 2007 року Позивач та компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" уклали кредитний договір № LA-6-07 (надалі "Кредитний договір 2007 року"), згідно з пп. 1.1-1.3 якого Кредитор (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (Позивач) у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів і налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов`язується використовувати Кредит для поповнення обігових коштів та налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту та сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом. Загальна сума Кредиту складає 3 000 000,00 (три мільйони) доларів США. Розмір ставки процентів за користування Кредитом складає 11% річних, виходячи з 365 календарних днів у році".

12. 1 грудня 2016 року укладено Договір про реструктуризацію між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", компанією "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", яким: 1) компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" була замінена на нового кредитора компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр; 2) суму Кредиту було змінено на 8 500 000,00 доларів США; 3) процентна ставка була зменшена з 11% річних до 9,8% річних.

13. 18 лютого 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАНОВЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" (надалі "ТОВ "ЛАНОВЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР") та компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" уклали кредитний договір № LA-14-08 (надалі "Перший Кредитний договір 2008 року"), згідно з пп. 1.1-1.3 якого Кредитор (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (Позивач) у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів і налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов`язується використовувати Кредит для поповнення обігових коштів та налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту та сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом. Загальна сума Кредиту складає 10 000 000,00 (десять мільйонів) доларів США. Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

14. У зв`язку із припиненням діяльності ТОВ "ЛАНОВЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" через процедуру реорганізації шляхом приєднання до Позивача, Позичальник (ТОВ "ЛАНОВЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР") за Першим Кредитним договором 2008 року був замінений на нового позичальника Позивача.

15. З огляду на укладення 1 грудня 2016 року Договору про реструктуризацію між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", компанією "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" була замінена на нового кредитора компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр. Процентна ставка була зменшена з 11% річних до 9,8% річних.

16. 07 квітня 2008 року Позивач та компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" уклали кредитний договір № LA-17-08 (надалі "Другий Кредитний договір 2008 року", надалі разом з Кредитним договором 2007 року та Першим Кредитним договором 2008 року "Кредитні договори"), згідно з пп. 1.1 якого Кредитор (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (Позивач) у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів і налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов`язується використовувати Кредит для поповнення обігових коштів та налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту та сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом. Загальна сума Кредиту складає 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) доларів США. Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

17. У подальшому з огляду на укладення 1 грудня 2016 року Договору про реструктуризацію між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", компанією "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" була замінена на нового кредитора компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр. Суму Кредиту було змінено на 6 210 303,33 доларів США, а процентна ставка була зменшена з 11% річних до 9,8% річних.

18. Протягом 2017-2018 років Позивач здійснював виплату доходу на користь нерезидента компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" у вигляді процентів за Кредитними договорами: 1) за 2017 рік 120 812 260 грн; 2) за 2018 рік 38 606 773.

19. При виплаті такого доходу Товариство застосовувало зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (надалі "Конвенція").

20. Товариством було нараховано та сплачено такі суми податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України: 1) за 2017 рік 2 416 245 грн; 2) за 2018 рік 772 135 грн.

21. Протягом 2017-2018 років компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" була резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції, що підтверджується свідоцтвами від 20.02.2017 року та від 19.04.2018 року, виданими Міністерством фінансів Республіки Кіпр.

22. З 20 по 25 грудня 2023 року ГУ ДПС у Хмельницькій області провело документальну позапланову виїзну перевірку Позивача, за результатами якої 1 січня 2024 року склало акт № 9/22-01-23-06/35291996 "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Поділля Елеватор", код ЄДРПОУ 35291996 з питання дотримання чинного законодавства при виплаті доходів із джерелом їх походження з України на користь нерезидента Компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за період з 01.01.2017 по 31.12.2018" (надалі "Акт перевірки"). У цьому Акті перевірки зроблений висновок, що Позивач не мав правових підстав для застосування зменшеної ставки податку на процентні доходи компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" із джерелом їх походження з України у розмірі 2% у 2017-2018 роках на підставі Конвенції, оскільки, компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не є кінцевим отримувачем грошових коштів, а здійснює лише транзит, тому що всі нараховані та отримані проценти від українських підприємств AGROPROSPERIS 2 перераховує безпосередньо NAP (Кайманові Острови)".

23. 12 лютого 2024 року Відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 2527/22-01-23-06/35291996 про збільшення Позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 25 905 594,00 грн (податкове зобов`язання у розмірі 20 724 475,00 грн та штрафні санкції у розмірі 5 181 119,00 грн) (надалі "Оскаржуване ППР"), копія якого додається до позовної заяви.

24. Державна податкова служба України (надалі "ДПС України") рішенням № 11218/6/99-00-06-01-02-06 від 18.04.2024 року залишила без задоволення скаргу Позивача на Оскаржуване ППР.

25. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

V. Позиція Верховного Суду

26. Спірним питанням у цій справі є право на застосування зменшеної ставки податку у розмірі 2%, передбачену Конвенцією між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування.

27. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

28. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.

29. Відповідно до статті 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

30. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

31. Згідно з пунктами 103.1, 103.2, 103.3 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

32. Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

33. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

34. Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

35. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

36. Підпунктами 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України передбачено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами, зокрема, є проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

37. Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

38. Між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків та доходів від 08 листопада 2012 року, яка ратифікована - 04 липня 2013 року, дата набрання чинності для України- 7 серпня 2013 року.

39. Статтею 11 Конвенції передбачено, що проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів.

40. Докладне визначення терміну "бенефіціарний власник" наведено в Коментарях до Модельної конвенції ОЕСР.

41. Відповідно до пункту 9 Коментарів до статті 11, вимогу щодо бенефіціарного власника додано до пункту другого статті 11 для того, щоб роз`яснити значення слів "і сплачуються резиденту", які використовуються в пункті 1. Зрозумілим є той факт, що країна джерела не зобов`язана поступатись у праві оподатковувати проценти на тій лише підставі, що проценти були сплачені саме резиденту Держави, з якою укладено міжнародний договір. Термін "фактичний власник доходу" використовується не у вузькому технічному сенсі, а розуміється в контексті та світлі завдань і цілей Конвенції, включаючи уникнення подвійного оподаткування, попередження випадків ухилення від сплати податків та уникнення оподаткування.

42. Пільга або звільнення від оподаткування по будь-якому із видів доходу, що надається Державою, з якої походить дохід, резиденту іншої Договірної держави з метою уникнення повністю або частково подвійного оподаткування, яке може виникнути у зв`язку із повторним оподаткуванням такого доходу Державою резиденства. Коли цей вид доходу отримує резидент Договірної Держави, що діє як агент чи номінальний отримувач, надання Державою, з якої походить дохід, такої пільги або звільнення виключно на підставі статусу безпосереднього отримувача доходу як резидента іншої Договірної Держави буде суперечити цілям та завданням Конвенції. Безпосередній отримувач в цій ситуації кваліфікуватиметься як резидент, однак цей статус не призводить до потенційного подвійного оподаткування, оскільки отримувач не розглядається як власник доходу для цілей оподаткування в Державі резиденства. Надання державою, з якої походить дохід, пільги або звільнення від оподаткування також буде суперечити цілям та завданням Конвенції, якщо резидент Договірної Держави, не використовуючи такі інструменти, як агентування або номінальної власності, буде діяти як проміжна ланка для іншої особи, котра фактично отримує вигоду від відповідного доходу. Проміжна ланка не може розглядатися як фактичний власник, якщо навіть за свого формального статусу власника, на практиці вона має досить вузькі повноваження щодо такого доходу, що надає можливість її розглядати як просту довірену особу, або управляючу особу, що діє від імені зацікавлених осіб (пункт 10 Коментарів до статті 11).

43. Отже, Угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відповідні відносини між резидентом та нерезидентом не пов`язані з фактичним веденням господарської діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового резидента, який є дійсним одержувачем доходу.

44. Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою були виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг за міжнародною угодою.

45. Результатом такої оцінки може стати перекваліфікація виплати з відповідною зміною режиму оподаткування, а також кваліфікація сукупності угод із застосуванням норм національного законодавства по виведеному з-під оподаткування доходу.

46. У випадках, які наводяться в Коментарях (агент, номінал, посередник тощо), безпосередній отримувач процентів не вважається бенефіціарним власником, оскільки право отримувача вільно розпоряджатись такими процентами обмежено в силу наявності договірних або інших юридичних обов`язків передати отриманий платіж іншій особі. Такий обов`язок зазвичай випливає з юридичних документів, однак також може з`ясовуватись на підставі фактів та обставин, які вказують, що по суті отримувач процентів не має право вільно розпоряджатись такими процентами.

47. За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема:

1) відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на відповідній території;

2) характер грошових потоків свідчить про наявність юридичних та фактичних обов`язків щодо подальшого перерахування отримуваних процентів особою-нерезидентом третій особі та відсутність у особи-нерезидента можливості самостійного прийняття рішення щодо долі отримуваного доходу та контролю щодо отримуваного доходу;

3) мінімальний часовий інтервал між: укладенням договору (видачею позики) між резидентом та особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, а також договору (видачею позики) між останнім та третьою особою; отриманням доходу особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, і виплатою грошових коштів третій особі;

4) відсутність диференційованих, що розрізняються умов договорів, правових документів, на підставі яких особа-нерезидент отримує дохід і в подальшому перераховує кошти;

5) вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою;

6) фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент.

48. Отже, ураховуючи зазначене правове регулювання, колегія суддів Верховного Суду висновує, що право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог:

- нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

- нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

- нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

49. Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

49. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.

50. Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому.

51. Так, у момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

52. Чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати.

53. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

54. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що платник податків сформував дані податкового обліку необґрунтовано та з порушенням вимог податкового законодавства, або на підставі документів, які містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

55. Спір у справі обумовлений невизнанням контролюючим органом права позивача на застосування зменшеної ставки оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції з посиланням на те, що компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від Позивача, оскільки, на думку контролюючого органу, здійснювала подальше перерахування процентів.

56. Суд зазначає, що при вирішенні справ між пов`язаними особами, де можуть бути наявні механізми податкової оптимізації, судам слід встановити чи є нерезидент бенефіціарним власником доходу (процентів) шляхом послідовного аналізу відповідних критеріїв (ознак), зокрема: нерезидент не повинен бути агентом (номінальним утримувачем); нерезидент має самостійно визначати економічну долю доходу; компанія нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи. У таких спорах має досліджуватися "транзит" коштів компанії-нерезидента, часовий інтервал між укладенням договорів; вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою; хто несе фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту.

57. Колегія суддів зазначає, що орієнтовні критерії наведено в Коментарях до Модельної конвенції ОЕСР та в подальшому перелік ознак унормований пунктом 103.3 статті 103 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 16 січня 2020 року № 466-IX, який набрав чинності 23 травня 2020 року).

57. Для того щоб нерезидент визнавався бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, такий нерезидент не повинен виконувати "транзитну" роль (бути виключно посередником) у русі коштів. Як зазначено в розділі цієї постанови "Правове регулювання", нормативно закріпленою ознакою посередницької функції нерезидента є, зокрема, те, що зазначена особа не має достатньо повноважень або у випадку, підтвердженому фактами та обставинами, не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом.

58. Якісною стороною цього критерію є відсутність кореспондуючого обов`язку передати права на дохід третій особі (самостійне визначення нерезидентом економічної долі доходу).

59. Кількісний критерій полягає у тому, що компанія нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи (незалежно від способу оформлення такої передачі).

60. Указаний критерій передбачає обов`язок контролюючого органу довести співставність, в тому числі арифметичну, операцій між виплатою доходу з української компанії на користь нерезидента і подальшого перерахування сум грошових коштів з компанії нерезидента - встановити "транзитний" характер компанії-нерезидента за фактичними обставинами, а також дослідити обставини справи відносно господарської діяльності компанії-нерезидента з урахуванням особливостей її провадження.

61. Аналогічний за змістом підхід до застосування норм права Верховний Суд неодноразово демонстрував у своїх постановах, зокрема у постановах від 28 жовтня 2025 року у справі № 560/10203/24, від 27 жовтня 2025 року у справі № 120/7999/24, від 12 серпня 2025 року у справі № 560/12637/24.

62. Відповідно до обставин цієї справи, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій установили, що нерезидент, на користь якого позивач здійснював виплату процентного доходу у 2017- 2018 роках, був стороною договору позики як кредитор, набув право вимоги за відповідними зобов`язаннями, а також не був пов`язаний договірними чи іншими юридичними обов`язками щодо обов`язкового подальшого перерахування отриманих процентів третім особам.

64. Оцінюючи доводи контролюючого органу про транзитний характер грошових коштів, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сам по собі факт внутрішньогрупових фінансових операцій, корпоративної пов`язаності суб`єктів або використання отриманого доходу для корпоративних цілей не є достатнім для висновку про відсутність у нерезидента статусу бенефіціарного власника доходу без встановлення сукупності обставин, які б свідчили про виконання ним виключно агентських або посередницьких функцій.

65. Суд апеляційної інстанції у цій справі вказав, що договір про реструктуризацію було укладено з метою передачі функцій фінансування в межах групи компаній із концентрацією таких функцій на рівні компанії «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД».

66. Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суд апеляційної інстанцій, визнаючи факт наявності у компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED статусу бенефіціарного (фактичного) власника процентного доходу, обмежилися формальним аналізом окремих документів та не дослідили у сукупності фактичні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

67. Апеляційний суд, посилаючись на відсутність у компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED договірних або законних зобов`язань щодо негайного передання отриманих процентів іншій особі, не перевірили фактичні обставини, які, відповідно до Коментарів до Модельної конвенції ОЕСР, можуть свідчити про обмеження права особи вільно розпоряджатися доходом не лише з юридичних документів, а й з реальної поведінки сторін та економічного контексту операцій.

68. Зокрема, поза увагою суду залишилося питання, чи могла компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED самостійно приймати рішення щодо економічної долі отриманих процентів, чи ж такі рішення фактично ухвалювалися в межах централізованого управління групою компаній.

69. Аналіз оскаржуваних судових рішень свідчить про відсутність аналізу руху грошових коштів, зокрема, суди попередніх інстанцій не дослідили звіти про рух грошових коштів компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за 2017- 2019 роки, з яких, за доводами контролюючого органу, убачається: у 2017 році отримання процентів від українських підприємств у сумі 111 079 тис. дол. США та одночасне спрямування 72 617 тис. дол. США на викуп привілейованих акцій; у 2018 році отримання процентів у сумі 66 994 тис. дол. США та спрямування 69 000 тис. дол. США на погашення/викуп акцій.

70. Також суд апеляційної інстанції не надав оцінки сукупному співвідношенню: отриманих процентних доходів за 2017- 2019 роки у сумі 215 439 тис. дол. США та коштів, спрямованих на погашення привілейованих акцій акціонеру AMARISTA LIMITED у сумі 218 000 тис. дол. США, які, за твердженням відповідача, були фактично перераховані материнській компанії NCH Agribusiness Partners LP.

71. Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилися доводи податкового органу, якими він заперечував проти позову, з урахуванням даних фінансової звітності компаній AGROPROSPERIS 2 LIMITED, AMARISTA LIMITED, ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, ALLIS ENTERPRISES LIMITED. Так, суди не дослідили належним чином фінансову звітність компаній AGROPROSPERIS 2 LIMITED та AMARISTA LIMITED, зокрема примітки до фінансової звітності за 2018- 2019 роки, в яких операції з викупу привілейованих акцій прямо відображені як спосіб погашення авансів від акціонера.

72. Не надана оцінка й доводам контролюючого органу про те, що за даними звітів про прибутки та збитки єдиним суттєвим джерелом доходу AGROPROSPERIS 2 LIMITED у 2017- 2019 роках були проценти за позиками українським підприємствам, тоді як структура її капіталу на понад 90 % формувалася за рахунок емісії привілейованих акцій, що підлягали погашенню.

73. Знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду справи доводи податкового органу щодо відсутності в судових рішеннях оцінки відповідей компетентного органу Республіки Кіпр щодо компаній AGROPROSPERIS 2 LIMITED від 18 січня 2021 року № 3.10.43.2/AV.216 P.822, ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED від 18 червня 2018 року № TD 3.10.43.2/AV.150 P.634, AMARISTA LIMITED від 11 травня 2023 року № 3.10.43.2/AV.268 P.972, яка, на переконання скаржника, свідчить про те, що джерелом походження коштів, за рахунок яких було надано позики українським підприємствам, є кошти компанії NCH Agribusiness Partners LP, Кайманові острови.

74. Колегія суддів Верховного Суду наголошує на тому, що формальне посилання судів на те, що законодавство не встановлює вимоги щодо джерела походження коштів для визначення бенефіціарного власника, не звільняло суд від обов`язку перевірити, чи не свідчать такі обставини про існування зобов`язань нерезидента перед третьою особою та, відповідно, про обмеженість його повноважень щодо отриманого доходу.

75. Слід звернути увагу й та те, що суди попередніх інстанцій не з`ясували належним чином та не оцінили функціональну роль компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED у структурі групи компаній, у тому числі з огляду на доводи контролюючого органу про відсутність у неї власних активів, персоналу, приміщень, операційних витрат та інших ознак самостійної господарської діяльності.

76. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не встановили всі істотні фактичні обставини, необхідні для вирішення питання про наявність або відсутність у компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED статусу бенефіціарного (фактичного) власника доходу, що унеможливило правильне застосування норм матеріального права.

77. Допущені порушення норм процесуального права є істотними та відповідно до статті 353 КАС України зумовлюють необхідність направлення справи на новий розгляд.

78. Одне із призначень обґрунтованого судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль за здійсненням правосуддя.

79. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду. Тож залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.

80. Ураховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

81. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

82. Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

83. Частиною четвертою зазначеної статті встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

84. Відтак, враховуючи, що судом апеляційної інстанції на порушення статей 9 242 КАС України не повною мірою з`ясовано обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

85. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.

VI. Судові витрати

86. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

87. Керуючись статтями 3 341 344 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області та Державної податкової служби України - задовольнити частково.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі №560/7722/24 - скасувати, справу направити на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді О.В. Білоус

М.М. Яковенко