Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/56227/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

судді - доповідача Мироненка О.В.

суддів - Сороки М.О.

Чумаченко Т.А.

провівши письмовий розгляд справи за позовом Державної фінансової інспекції в Чернігівській області до Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту населення Міністерства надзвичайних ситуацій України про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту населення Міністерства надзвичайних ситуацій України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2011 року позивач звернувся в суд із позовом до Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту населення Міністерства надзвичайних ситуацій України про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в задоволенні позову слід відмовити, посилаючись на наступне

Судом встанволено, що відповідно до п.1.3.2.1. Плану контрольно-ревізійної роботи КРУ в Чернігівській області на Ш квартал 2010 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 21.07.2010 року №588,589 позивач провів ревізію фінансово-господарської діяльності Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту населення міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі -САЗ) за період з 01.06.2009 р. по 31.12.2009 р. та 1 півріччя 2010 року, результати якої оформлені актом від 03.092010 р. № 04-21/15.

Також, судом встановлено, що органи контрольно-ревізійної служби на підставі закону та в межах своїх повноважень, за відповідним розпорядженням та по плану роботи провели перевірку, наслідком якої стало складання акту за виявленими порушеннями дотримання законодавства, зокрема п.п. 17, 18 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 згідно якого обсяги надходжень до спеціального фонду проекту кошторису визначаються на підставі розрахунків, які складаються за кожним джерелом доходів та/або фінансування бюджету чи повернення кредитів до бюджету, що плануються на наступний рік. У процесі формування спеціального фонду проекту кошторису планування власних надходжень бюджетних установ здійснюється за групами та підгрупами відповідно до правил, визначених законодавством для цієї категорії доходів бюджету.

Суд, у своєму рішенні зазначив про те, що кошти, отримані за платні послуги повинні витрачатися на погашення видатків на надання цих платних послуг, тобто на заробітну плату працівників, які здійснюють надання платних послуг позивача, а решта коштів -за іншими напрямами, виконання яких не забезпечено загальним фондом та відповідачем допущені порушення вимог Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 та постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року № 659 "Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямків використання".

Однак, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з висновком суду, оскільки він порушує вимоги процесуального законодавства, посилаючись на наступне.

Відповідно до пп.7.І. Положення про Спеціальний авіаційний загін Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту МНС України, затвердженого наказом Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 27.12.2005 р., фінансування діяльності САЗ здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законодавством. Основним документом, яким регулюється фінансова діяльність Спеціального авіаційного загону і, зокрема, виплата заробітної плати, є його кошторис. Кошторис Спеціального авіаційного загону на 2010 р., затверджений заступником Міністра, було виконано повністю. Порушень кошторису, відповідно до Акту № 04-21/15 від 03.09.2010 р., ревізією не встановлено. Однак, судами першої та апеляційної інстанцій дана обставина врахована не була.

Суди першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. № 659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень, бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямків використання», зазначають, що «кошти, отримані за платні послуги і повинні витрачатися на погашення видатків на надання цих платних послуг, тобто на заробітну плату працівників, які здійснюють надання платних послуг відповідача, а решта коштів - за іншими напрямами, виконання яких не забезпечено загальним фондом».

Відповідно до пп. «а» п.3 Додатку 1 вказаної постанови, власні надходження бюджетних установ використовуються відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет за такими напрямами: підгрупа 2 - на організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ.

Також, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що витрати на організацію видів діяльності можуть включати фінансування витрат по придбанню послуг, матеріальних цінностей і нематеріальних активів, необхідних для виконання робіт і надання послуг.

Постанова Кабінету Міністрів у 17.05.2002 р. № 659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямків використання» не містить обов'язку (вимоги) використовувати власні надходження від платних послуг, що надаються, саме на виплату заробітної плати.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначила, що жодного нормативного акту, який би містив такий обов'язок або вимогу, позивачем не наведено.

Суд касаційної інстанції вказує на те, що однією з основних ознак витрат, пов»язаних з організацією та наданням платних послуг бюджетною установою, є те, що такі витрати проводяться виключно за умови надання платних послуг даною бюджетною установою (тобто, якщо платні послуги бюджетною установою не надаються, вищезгадані витрати не проводяться).

Як було зазначено вище, одні й ті самі працівники, здійснюючи свої функціональні збов'язки, забезпечують водопостачання Спеціального авіаційного загону одночасно - водопостачання населення прилеглих вулиць міста Ніжина.

У разі, якби платні послуги з водопостачання Спеціальним авіаційним загоном не надавались, необхідність у оплаті праці вищевказаних працівників не відпала б, заробітна плата вищевказаним працівникам виплачувалась би в тому самому розмірі, в якому вона виплачувалась в період, на який поширювалось проведення ревізії.

Тому колегія суддів вказує на те, що оплату праці працівників, які здійснюють водопостачання Спеціального авіаційного загону та населення прилеглих вулиць міста Ніжина, не можна віднести до витрат, пов'язаних з організацією та наданням платних послуг бюджетною установою.

Відповідно до пп.2 п.33 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ. Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228, кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду і штатні розписи органів виконавчої влади, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, затверджуються керівниками цих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що «Відповідачем по спеціальному фонду кошторису видатки на оплату праці не затверджувались та не проводились». Однак, дійшли не правильного висновку про те, що Спеціальний авіаційний загін не уповноважений самостійно затверджувати такі видатки.

Також, суди, ухвалюючи рішення, дійшли висновку про те, що в діях Спеціального авіаційного загону наявне порушення норм Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228. Також, суди зазначила, що відповідно до п.23 вказаного Порядку, видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Згідно п.49 вказаного Порядку, видатки бюджету або надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін. Кошторис Спеціального авіаційного загону на 2010 р., затверджений заступником Міністра, було виконано повністю. Порушень кошторису, відповідно до Акту № 04-21/15 від 03.09.2010 р., ревізією не встановлено. Жодних доказів наявності таких порушень Позивачем не надано.

Ухвалюючи рішення, судами першої та апеляційної інстанцій не було надано належної правової оцінки зазначеним відповідачем обставинам, що оплата праці працівників Спеціального авіаційного загону регулюється Умовами оплати працівників бюджетних установ, закладів та організацій МНС України, затвердженими наказом МНС України від 17.06.2006 року № 431 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.07.2006 року за № 892/12766).

Зазначеними вище Умовами не передбачена виплата заробітної плати або її частини за рахунок коштів, які надійшли від надання платних послуг. Таким чином, законодавством підстави для планування та здійснення видатків на оплату праці працівників Спеціального авіаційного загону за рахунок коштів спеціального фонду не передбачені.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій, не відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права і підлягають скасуванню. В задоволенні позову слід відмовити.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення..

Керуючись статтями 222, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Касаційну скаргу Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту населення Міністерства надзвичайних ситуацій України задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року скасувати.

Відмовити Державній фінансовій інспекції в Чернігівській області в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді