Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2016 р. м. Київ К/800/25239/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Електроград» до Дніпропетровської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування рішення, стягнення суми,-

в с т а н о в и л а:

В березні 2014 року приватне акціонерне товариство «Електроград» (далі - ПАТ Електроград») звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 27 грудня 2013 року № 110000003/2013/000129/2, стягнення з Державного бюджету різниці між заявленою митною вартістю та відкоригованою в розмірі 6509,87 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості від 27 грудня 2013 року № 110000003/2013/000129/2. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Дніпропетровська митниця ДФС, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено комерційну невзаємозамінність товару при наявності схожих характеристик та схожих компонентів, та як наслідок послідовний перехід від одного до іншого методу визначення митної вартості товару, в тому числі зазначивши в своєму рішенні про відсутність таких товарів. Також судом зазначено, що позовні вимоги про стягнення суми внесеної фінансової гарантії, що складається із сум сплаченого мита та податку на додану вартість у розмірі 6 509,78 грн., є необґрунтованими та передчасними, оскільки виникнення права на повернення сплачених податків і зборів пов'язується з певними обставинами та відповідною процедурою, згідно статті 301 Митного кодексу України, зокрема, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, статті 45 Бюджетного Кодексу України, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, так на момент вирішення справи право на отримання суми внесеної фінансової гарантії, у позивача є таким, що не порушено. З цим висновком погодився і суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ «Електроград» та компанією IT Inter Теchnology SA (Швейцарія) укладено зовнішньоекономічний контракт від 14 листопада 2013 року № EL 12017, за умовами якого позивачем придбано товар, а саме: трансформатор з литою ізоляцією TRAFO RESINA PN 1000 КВА, 10/0,4 кB, DYN-11, 2 шт. Використовується у багатьох галузях господарства: призначенні для перетворення електричної енергії в електромережах трьохфазного змінного струму частотою 50ГЦ, встановлюються у вбудованих підстанціях на промислових підприємствах. Технічні дані: частота 50 ГЦ, клас ізоляції до 24 КВ, потужність - 1000 КВА. Країна виробництва - Італія, виробник «NEWTON Trasformatori s.p.a.», на умовах FCA м. Понджибонси, Сиена (Італія).

24 грудня 2013 року для здійснення митного контролю та митного оформлення товару (трансформатор з литою ізоляцією TRAFO RESINA PN 1000 КВА, 10/0,4 кB, DYN-11, 2 шт.) ПАТ «Електроград» подано вантажну митну декларацію від 24 грудня 2013 року № 110050004/2013/202209. Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України на рівні 9708,23 євро/шт. (106324,62 грн./шт.). Разом з митною декларацією надано, зокрема, зовнішньоекономічний контракт від 14 листопада 2013 року № EL 12017 та додаток № 1 до нього, картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами, рахунок-фактуру (інвойс), сертифікат про походження товару загальної форми, міжнародну автомобільну накладну (СМR), рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг, копію митної декларації країни відправлення від 20 грудня 2013 року № 13HU72400020183479.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару Дніпропетровською митницею Міндоходів виявлено розбіжності у наданих документах, а саме: в рахунку від 16 грудня 2013 року № 14/13, в рахунку-фактурі від 12 грудня 2013 року № 696/13- розбіжності за одиницю товару.

При проведенні контролю співставлення - порівняння заявленої митної вартості товару позивача, із даними, які містяться в електронній копії митної декларації від 10 грудня 2013 року № 100270001/2013/012830, за якою ввозився такий самий товар призвели до сумніву у правильності визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим податковим органом витребувано у позивача додаткові документи.

Декларант надав до митного органу висновок торгово-промислової палати України від 26 грудня 2013 року № Э-289, інформаційний лист підприємства від 27 грудня 2013 року № 117, переклади рахунку-фактури та вантажної митної декларації країни відправлення, спеціальний прайс-лист виробника товару на 2013 рік.

Однак, зазначенні документи митний орган визнав такими, що не підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: у висновку торгово-промислової палати України від 26 грудня 2013 року № Э-289 експертом для аналізу та подальших розрахунків взято за основу аналог оцінюваного товару згідно прайс-листа фірми-виробника на 2013 рік. Експерт зазначає, що ціна згідно з прайс-листом зазначена на рівні 8875,00 євро/шт. на умовах EXW. Разом з тим наданий прайс-лист містить ціни безпосередньо для фірми імпортера з урахуванням знижок як для офіційного дилера. Ціна за даний товар в прайс-листі зазначена на рівні 8310,00 євро/шт. Інформаційний лист підприємства від 27 грудня 2013 року № 117 щодо подальшого використання оцінюваного товару містить посилання на поставку трансформаторів за контрактом від 01 вересня 2013 року № 47/Y, хоча поставка здійснюється за контрактом від 14 листопада 2013 року № EL 12017. Переклад рахунку-фактури від 12 грудня 2013 року № 696/13 містить інформацію, що на товар надано знижку з урахуванням переплати 50% згідно інвойсу від 20 листопада 2013 року № 638/13. Надання знижок жодним з документів не підтверджено.

Дніпропетровською митницею Міндоходів 27 грудня 2013 року прийняті картка відмова в прийнятті митної декларації, митному оформленні пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110050004/2013/00336 та рішення № 110000003/2013/000129/2 про коригування митної вартості товару за резервним методом.

В подальшому, згідно з статтею 55 Митного кодексу України, товар було випущено у вільний обіг на умовах фінансової гарантії в розмірі 6509,87 грн.

Під час дії гарантійних зобов'язань, позивачем до Дніпропетровської митниці Міндоходів надано спеціальний прайс-лист виробника товару на 2013 рік, інформаційний лист підприємства від 27 грудня 2013 року № 117 щодо подальшого використання товару, інформаційний лист підприємства від 27 грудня 2013 року № 271213 про відсутність можливості надання договору від компанії IT Inter Теchnology SA, інформаційний лист від 07 лютого 2014 року № 070214 про умови поставки товару.

Відповідно до листа Дніпропетровської митниці Міндоходів від 28 лютого 2014 року № 1397/04-50-52 документи, що додатково подані позивачем до митниці взяті контролюючим органом до уваги, проте оскаржуване рішення відповідача залишилось чинним.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Таким чином, митний орган може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів або часткове надання витребуваних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

В даних спірних правовідносинах у митниці під час проведення контролю за визначенням митної вартості товару виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості, оскільки встановлено, що подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності.

Митним органом за наявності обґрунтованих сумнівів у заявленій митній вартості товару в позивача були витребувані додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

В рамках проведення консультацій для підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано: висновок ТПП від 26.12.2013 року №3-289; інформаційний лист підприємства від 27.12.2013 року №117; переклади рахунку-фактури та ВМД країни відправлення; прайс-лист виробника на 2013 рік. Також, декларантом на зворотному боці ДМВ письмово було зазначено про неможливість подання інших затребуваних додаткових документів та заявлене прохання здійснити митне оформлення у строки, встановлені п.6.ч.2 ст.255 МК України.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, судами не враховано, що у висновку ТПП від 26.12.13 №3-289 експертом для аналізу прас-листа фірми-виробника на 2013 рік. Експерт зазначає, що ціна згідно з прас-листом зазначена на рівні 8 875 євро/шт.. на умовах EXW. Разом з тим наданий прас - лист містить ціни безпосередньо для фірми - імпортера «Inter Теchnology SA Швейцарія) з урахуванням знижок як для офіційного дилера. При цьому, експертом не враховано, що ціна за даний товар в прас-листі зазначена на рівні 8 310 евро/шт., а рахунок-фактура виробника товару від 12.12.13 №696/13 містить інформацію про ціну на рівні 8 885 євро/шт..

Крім того, інформаційний лист підприємства від 27.12.2013 року №117 щодо подальшого використання оцінюваного товару містить посилання на поставку трансформаторів за контрактом від 01.09.2013 року №47/У, хоча поставка оцінюваного товару здійснюється за контрактом від 14.11.13 №ЕL 12017.

Також, переклад рахунку-фактури від 12.12.2013 року №696/13 містить інформацію, що на товар надано знижку з урахуванням передоплати 50% згідно інвойсу від 20.11.2013 року №638/13. Надання знижок жодним з документів не підтверджено.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Виходячи з наведеного, враховуючи те, що позивачем не підтверджені заявлені відомості про митну вартість товарів, митниця не мала достатніх підстав для застосування першого методу визначення митної вартості, на якому наполягає позивач.

Щодо наявності підстав для застосування митним органом резервного методу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 60 МК України під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

При цьому, згідно з ч.1, 2 ст. 61 МК Ураїни передбачено застереження щодо застосування методів 2а) та 26), зокрема товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що товари, які оцінюються. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібні (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються.

Згідно матеріалів справи митному органу було надано інформацію про вартість прийняту митним органом товару «трансформатори сипові сухі типу ТМСRЕS з вентилятором обдува, електричні, номінальної потужності 1000КВА, 10/0,4 кВ, на найбільшу робочу напругу 1ОкВ, частота 5Оц, призначені для роботи всередині приміщень на промислових підприємствах і комерційних закладах. Для цивільного використання. Торгівельна марка ТМС. Виробник :ТМС Italia.Sp.A. Країна виробництва ІТ оформленого за ВМД №100270001/2013/012830 від 10.12.13, країна походження якого також Італія, код товару 8504340000 УКТЗЕД, що за даними характеристиками відповідає заявленому позивачем товару - «трансформатор з литою ізоляцією TRAFO RESINA PN 1000КВА, 10/0,4 кВ, ВШ-11 2шт. Використовується у багатьох галузях народного господарства: призначені для перетворення електричної енергії в електромережах трьохфазного змінного струму частотою 50ГЦ, встановлюються у вбудованих підстанціях на промислових підприємствах. Технічні дані: частота 50ГЦ, клас ізоляції до 24 КВ, потужність - 1000КВА».

Таким чином, даний товар не може вважатися ідентичним згідно з вимогами ст.59 МК України, оскільки фізичні характеристики не є абсолютно однаковими, через відсутність інформації про виробника товару, неможливо однозначно встановити однаковість якості та репутації на ринку.

На думку колегії суддів, застосування методу 26) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів є неможливим через відсутність інформації про ціну товару, який має схожі характеристики і складається зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними, оскільки товар, що оцінюється використовується у багатьох галузях народного господарства: призначені для перетворення електричної енергії в електромережах трьохфазного змінного струму частотою 50ГЦ, а призначення товару, з яким порівнювався оцінюваний товар, не є абсолютно ідентичним, оскільки він призначений для роботи всередині приміщень на промислових підприємствах і комерційних закладах. Для цивільного використання», тому неможливо встановити їх комерційну взаємозамінність, хоча однаковість функцій товарів вбачається з їх назви та параметрів.

Отже, позивачем не надані при митному оформленні митному органу належних та допустимих доказів щодо об'єктивно підтвердженої митної вартості товару, а тому відповідач мав підстави для визначення митної вартості товару за наявними документами, та обґрунтував неможливість застосування попередніх методів.

Таким чином, використовуючи владні управлінські функції при визначенні митної вартості товару, митний орган діяв в порядку черговості послідовного використання методів, передбачених статтями 59-61 Митного кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 64 МК України, митна вартість, визначена за резервним методом повинна грунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Таким чином, суд першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів №110000003/2013/000129/2 від 27.12.2013 року.

Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року задовольнити, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову приватного акціонерного товариства «Електроград» до Дніпропетровської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування рішення, стягнення суми - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: