Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2015 року м. Київ К/9991/22546/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012

у справі № 2-а-12080/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Містобудпроект»

до 1. Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області,

2. Печенізької районної державної адміністрації Харківської області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012, позов задоволено повністю. Скасовано рішення Чугуївської ОДПІ Харківської області ДПС від 09.08.2011 № 8 про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Містобудпроект». Скасовано запис державного реєстратора Печенізької районної адміністрації Харківської області від 05.08.2011 № 14691430004000201 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Містобудпроект». Зобов'язано Чугуївську ОДПІ Харківської області ДПС поновити реєстрацію ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Містобудпроект» платником податку на додану вартість з 09.08.2011.

Чугуївська ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п.п. «ж» п.п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-ІV, ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції здійснено заміну відповідача-1 у справі - Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби її правонаступником - Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Містобудпроект» 06.11.2007 зареєстровано платником податку на додану вартість, у зв'язку з чим позивачу видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100075339.

Державним реєстратором Печенізької районної адміністрації Харківської області внесено запис від 05.08.2011 № 14691430004000201 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи - ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Містобудпроект» за місцезнаходженням: 62801, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. 1-го Травня, 10, що слугувало підставою для прийняття Чугуївською ОДПІ Харківської області ДПС відповідно до п.п. «ж» п. 184.1 статті 184 Податкового кодексу України рішення від 09.08.2011 № 8 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Містобудпроект».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновки про відсутність позивача за місцезнаходженням податковим органом зроблені за відсутності проведених заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, а також з того, що державним реєстратором не дотримано порядку внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запису щодо відсутності позивача за місцезнаходженням.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Розділом XII «Встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків» Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 979 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1439/18734 (далі - Порядку), а також Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 17.05.2010 № 336, (далі - Положення) визначено заходи, які вчиняються органами ДПС для встановлення місцезнаходження платника податків.

Порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу визначено ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон), зі змісту якої вбачається, що зазначені записи вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ініціативою державного реєстратора або за ініціативою органу державної податкової служби.

Відповідно до абз. 2 ч. 12 ст. 19 Закону (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Відповідно до абз. 1 ч. 14 ст. 19 Закону у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей.

Абзацом 2 ч. 14 ст. 19 Закону визначено: якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Зі змісту вказаних положень вбачається, що для здійснення державним реєстратором запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням на підставі абз. 2 ч. 14 ст. 19 Закону необхідним є наявність таких обставин:

- факт встановлення співробітниками органів ДПС відсутності юридичної особи за адресою місцезнаходження;

- надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням;

- надсилання рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі запиту щодо подання державному реєстратору реєстраційної картки;

- повернення рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за адресою місцезнаходження.

Лише встановлення судами наявності усіх вищеперелічених обставин в сукупності дає підстави для висновку про правомірність внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про відсутність позивача за адресою місцезнаходження у відповідності до визначеного Законом порядку внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Судами попередніх інстанцій достовірно встановлено, що висновки про відсутність позивача за місцезнаходженням податковим органом зроблені без проведення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, що передбачені Розділом XII. «Встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків» Порядку та Положенням.

Крім того, судам не надано доказів, які б підтверджували додержання державним реєстратором вищезазначеного порядку внесення запису щодо відомостей про юридичну особу, зокрема: факт надсилання рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження повідомлення про відсутність позивача за місцезнаходженням запиту щодо подання державному реєстратору реєстраційної картки, доказів повернення рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за адресою місцезнаходження.

В ході розгляду справи позивачем надано належні докази на підтвердження його фактичного місцезнаходження за юридичною адресою (копію договору від 08.10.2007 № 08/10/07-07), а також докази обізнаності щодо цього факту відповідача-1 - листування з позивачем в період: вересень-листопад 2010 року.

Крім того, фактично податковим органом було виявлено відсутність посадових осіб ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Містобудпроект» за адресою місцезнаходження, а не самої юридичної особи (акт Чугуївської ОДПІ у Харківській області від 27.10.2010 № 694/1810/34171956).

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про безпідставність внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 05.08.2011 № 14691430004000201: «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за адресою місцезнаходження» та відповідно прийняття на підставі такого запису податковим органом рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

Зі змісту адміністративного позову та матеріалів справи вбачається, що позивачем також оскаржується правомірність вчинення державним реєстратором запису про «відсутність юридичної особи за місцезнаходженням», однак однією з вимог адміністративного позову позивач визначив вимогу про скасування запису державного реєстратора про «відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Містобудпроект».

При цьому суд першої інстанції в абзаці другому резолютивної частини постанови також запис від 05.08.2011 № 14691430004000201 про «відсутність юридичної особи - ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Містобудпроект» за адресою місцезнаходження» помилково називає запис про «відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Містобудпроект».

Суд касаційної інстанції вважає, що задля повного захисту прав та інтересів позивача від порушень органів державної влади, що є завданням адміністративного судочинства, така помилка суду першої інстанції підлягає виправленню шляхом зміни резолютивної частини постанови у вказаній частині.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відновити позивача як платника податку на додану вартість, то такі вимоги не можуть бути задоволені з огляду на те, що протиправність індивідуального акта - рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке потягло виключення платника податку з реєстру та яке скасовано судовим рішенням, виникає з моменту прийняття такого рішення суб'єктом владних повноважень. Відповідно податковий орган зобов'язаний здійснити усі необхідні дії, передбачені положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, для забезпечення внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Підстав вважати, що відповідач у майбутньому порушить права та інтереси позивача у цій частині не має.

Оскільки у справі немає необхідності досліджувати нові докази та встановлювати обставини, а судові рішення судів попередніх інстанцій є помилковими тільки в частині помилкового зазначення запису, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 05.08.2011 за № 14691430004000201 як запису про «відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Містобудпроект», замість запису про «відсутність юридичної особи - ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Містобудпроект» за адресою місцезнаходження», а також в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відновити позивача як платника податку на додану вартість, суд касаційної інстанції змінює оскаржувані судові рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 змінити, виклавши резолютивну частину постанови Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 в такій редакції:

«Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 09.08.2011 № 8 про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Містобудпроект».

Скасувати запис державного реєстратора Печенізької районної адміністрації Харківської області від 05.08.2011 № 14691430004000201 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи - ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Містобудпроект» за адресою місцезнаходження.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Містобудпроект» витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн.».

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун