Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2014 р. м. Київ К/9991/14594/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Федорова М.О.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.06.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011

у справі № 2-19/6942-2008А

за позовом Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим

до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

2. Приватного підприємства «Аллона»

про стягнення 4535408,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Ленінському районі Автономної Республіки Крим подала позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 4535408,00 грн., одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.06.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011, адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з СПД-фізичної особи ОСОБА_2 в дохід держави 1010741,23 грн. з урахуванням ПДВ, як вартість продукції, отриманої за нікчемними правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Стягнуто з СПД-фізичної особи ОСОБА_2 в дохід держави 1010741,23 грн. з урахуванням ПДВ, як вартість продукції, отриманої за нікчемними правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. У задоволенні решти позову відмовлено.

ДПІ в Ленінському районі Автономної Республіки Крим подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нову постанову про задоволення позову в цій частині. У решті - судові рішення залишити без змін. Посилається на порушення судами ч. 1 ст. 72, ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 228, 236 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, прокурора, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) та ПП «Аллона» (продавець) укладено договір на придбання продукції в загальній сумі 4535408,00 грн., за яким у 2-4 кварталах 2006 року придбано товар в загальній сумі 2726774,00 грн., за 1 півріччя 2007 року - 1052733,00 грн., а всього в сумі 3779507,00 грн.

ПП «Алона» виписало 29 податкових накладних в загальній сумі 4535408 грн., в т.ч. 3779507,00 грн. вартість товару, 755901,00 грн. - ПДВ.

На підставі актів документальних перевірок від 19.10.2007 № 3105-17-1-2051802058 та від 31.03.2008 № 1508-17-1-2051802058 контролюючим органом складено податкові повідомлення-рішення від 10.04.2008 № 0000261701/0 та від 10.04.2008 № 0000251701/0 про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 податкових зобов'язань внаслідок здійснення господарських операцій з ПП «Аллона», установчі документи, свідоцтво платника податку на додану вартість, бухгалтерські документи, а також державну реєстрацію якого визнано нечинними постановою Жовтневого районного суд м.Запоріжжя від 19.01.2007.

Задовольняючи позов в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 1010741,23 грн. (з ПДВ) «як вартість продукції, отриманої за нікчемними правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства», а також 1010741,23 грн. (з ПДВ) «як сума коштів, яка має бути сплачена за нікчемними правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства», суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що фізична особа-підприємець повинен був сплатити 1010741,23 грн. (з ПДВ) на користь ПП «Аллона» після 06.03.2007 (дата коли було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Аллона»), тобто з часу, коди фізична особа-підприємець мав дізнатися про зміни в оподаткуванні операцій ПП «Аллона».

Суд касаційної інстанції не може визнати законними оскаржувані судові рішення, оскільки суди порушили норму матеріального права: ст. 228 Цивільного кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Необхідними умовами для визнання нікчемним правочину є його вчинення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання протиправних наслідків.

Наявність умислу не може бути підтверджена лише зафіксованим податковим органом фактом допущення постачальником товару порушень вимог законодавства при створенні підприємства та веденні фінансово-господарської діяльності, правил оподаткування, а також порушень вимог законодавства щодо формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладених, виписаних особою, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість.

Такі порушення тягнуть за собою відповідальність, передбачену законодавством. Зокрема, порушення у сфері оподаткування, що призвели до заниження податкових зобов'язань, мають наслідком відповідальність платника податків у вигляді донарахувань податкових зобов'язань в сумі основного платежу та штрафних санкцій, і само собою не є підставою для висновку про вчинення правочину, який призвів до об'єктивної зміни складу активів платників податків (покупця та продавця), з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.

Також наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням суду про припинення юридичної особи після укладення та виконання оспорюваного правочину. Сам факт такого припинення судовим рішенням не тягне за собою висновків про недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації юридичної особи і до моменту виключення з державного реєстру, оскільки предметом дослідження у такій справі є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, дотримання вимог законодавства при створенні підприємства, а не наявність протиправного умислу при укладенні конкретного правочину, що мав місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.

Враховуючи наведене, у суду не було підстав вважати правочини нікчемними та задовольняти позов.

Зважаючи на наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування незаконних судових рішень з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.06.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді М.О. Федоров

Ю.І. Цвіркун