Історія справи

Постанова

Іменем України

29 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 1309/5870/12

провадження № 61-8931св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Пророка В. В.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ? Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання права власності,

за касаційною скаргою Львівської міської ради, поданою її представником Куликом Андрієм Ярославовичем, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 травня 2023 року,прийняту у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В., встановив

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог учасників справи

1. У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на приміщення магазину, що розташоване по АДРЕСА_1 , загальною площею 67,9 кв.м.

2. Позов мотивовано тим, що з 20 вересня 2003 року ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 . З 1997 року ОСОБА_1 розпочав свою діяльність у сфері торгівлі, зокрема, за особисті кошти збудував магазин по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яку ОСОБА_1 орендує згідно з договором оренди у Львівській міській раді. Проте на даний час ОСОБА_2 наполягає, що магазин є спільною власністю їх подружжя та наполягає на його поділі.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням від 11 жовтня 2012 року Залізничний районний суд м. Львова позов задовольнив. Визнав право власності за ОСОБА_1 на приміщення магазину, що розташоване по АДРЕСА_1 , загальною площею 67,9 кв. м.

4. У вересні 2022 року Львівська міська рада, як особа, яка не брала участі у справі, звернулася до Львівського апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11 жовтня 2012 року.

5. Ухвалою від 19 жовтня 2022 року Львівський апеляційний суд клопотання представника Львівської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення задовольнив. Поновив Львівській міській раді строк на апеляційне оскарження рішення Залізничного районного суду міста Львова від 11 жовтня 2012 року. Відкрив апеляційне провадження у справі.

6. Ухвалою від 19 травня 2023 року Львівський апеляційний суд апеляційне провадження у справі закрив.

7. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Львівською міською радою не додані докази повноважень представника Ковальчук Х. Я. діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема, обсяг цих повноважень, тому апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю і з цієї підстави.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Львівської міської ради, подана її представником Куликом А. Я., на ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 травня 2023 року, у якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2023 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 1309/5870/12 визначено Пророка В. В. , судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.

10. На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 23 червня 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями на підставі службової записки судді Пророка В. В.

11. Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 червня 2023 року суддею-доповідачем, для розгляду справи № 1309/5870/12, визначено Пророка В. В., судді, які входять до складу колегії: Петров Є. В., Грушицький А. І.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2023 року відкрите касаційне провадження і витребувані матеріали справи з Залізничного районного суду м. Львова.

13. 27 липня 2023 року справа № 1309/5870/12 надійшла до Верховного Суду.

14. На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями на підставі службової записки судді Пророка В. В.

15. Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2025 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 1309/5870/12 визначено Пророка В. В., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.

16. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 23 жовтня 2025 року призначив вказану справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

17. Протоколом визначення складу колегії суддів від 24 жовтня 2025 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 1309/5870/12 визначено Пророка В. В., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Калараш А. А., Литвиненко І. В., Петров Є. В.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. У касаційній скарзі Львівська міська рада, посилаючись на порушення норм процесуального права, вказує на те, що апеляційний суд незаконно та необґрунтовано закрив апеляційне провадження у справі, не вжив жодних заходів щодо перевірки повноважень представника Львівської міської ради та позбавив заявника права на повторне звернення з апеляційною скаргою.

(2) Позиція інших учасників справи

19. Інші учасники справи правом на подання заперечення (відзиву; пояснень) на касаційну скаргу не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

20. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

21. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

22. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

23. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

24. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

25. Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

26. У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

27. Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

28. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

29. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

30. Частиною першою статті 352 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

31. Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.

32. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

33. Відповідно до вимог статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

34. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

35. ЦПК України надано можливість учасникам справи брати участь у судовому процесі через самопредставництво або через представника та чітко визначено перелік документів, які необхідно подати для підтвердження такої участі.

36. Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

37. Згідно з частиною першою статті 10 Закону України (далі - ЗУ) «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

38. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 зазначила, що питання самопредставництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів, зокрема, частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України (стаття 58 ЦПК України). Також Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

39. Крім цього, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 указала, що «з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

40. Такий підхід Великої Палати Верховного Суду був підтриманий в постанові Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі № 420/16521/21.

41. З аналізу наведеного вбачається, що наявність певних обмежень щодо обсягу дій під час самопредставництва юридичної особи (наприклад, права на укладення мирової угоди, яке може бути зарезервоване виключно за керівником юридичної особи) не позбавляє можливості здійснювати самопредставництво юридичної особи належно уповноваженою особою (членом керівного органу чи працівником, якому статутом, положенням чи іншим нормативним (не разовим) документом надано постійне повноваження представляти юридичну особу у зовнішніх відносинах).

42. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 440/14831/23.

43. Разом з тим, постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 (провадження № 12-30гс24) уточнено попередній висновок, викладений в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 та зазначено, що особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України [статут, положення, трудовий договір (контракт)]. Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.

44. У справі, яка переглядається Верховним Судом, встановлено, що апеляційна скаргаЛьвівської міської ради, подана та підписана Куликом А. Я., на підтвердження повноважень якого додано витяг з ЄДР, в якому містяться відомості про представника Кулика А. Я. (повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо; вчиняти дії від імені юридичної особи в судах України в порядку самопредставництва без окремого доручення з усіма правами, наданими законом учасникам справи, крім права відмови від позову, права відмови від апеляційної скарги, права відмови від касаційної скарги, права укладення мирової угоди по справі).

45. Закриваючи апеляційне провадження, суд врахував, що апеляційну скаргу підписано Куликом А. Я., на підтвердження повноважень якого надано витяг з ЄДР, проте вважав, що вказаний витяг не є достатнім доказом, який підтверджує повноваження на представництво Львівської міської ради.

46. Зазначав, що згідно з витягом з ЄДР Львівська міська рада є юридичною особою, отже, на підтвердження повноважень її представника на подання апеляційної скарги в порядку самопредставництва до скарги мають бути додані статут, положення або трудовий договір, які підтверджують участь особи у справі за правилами самопредставництва юридичної особи - Львівської міської ради.

47. Колегія суддів Верховного Суду визнає такі висновки суду апеляційної інстанції помилковими та звертає увагу на те, що в підтвердження повноважень Кулика А. Я. до апеляційної скарги надав копію витягу з ЄДР, в якій зазначено, що він має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, та діє виключно в судах України без окремого доручення, з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання позову, визнання позову, відмови від позову, укладення мирової угоди - представник.

48. В свою чергу, наданий представником заявника витяг з ЄДР не був належним чином досліджений судом апеляційної інстанції, що призвело до помилкових висновків про наявність підстав для закриття апеляційного провадження.

49. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду вважає, що наведені вище норми та обставини справи свідчать про достатність доказів на підтвердження повноважень Кулика А. Я. представляти Львівську міську раду в цивільному судочинстві, підписувати процесуальні документи, зокрема апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі в порядку самопредставництва.

50. Схожий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 480/9911/23 (касаційне провадження № К/990/33933/24).

51. За наведеного правового регулювання та обставин справи колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Частинами третьою, четвертою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

53. Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

54. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постановлена у справі ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Львівської міської ради, подану її представником Куликом Андрієм Ярославовичем,на ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 травня 2023 року, задовольнити.

2. Ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 травня 2023 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: /підпис/ В. В. Пророк

/підпис/ А. І. Грушицький

/підпис/ А. А. Калараш

/підпис/ І. В. Литвиненко

/підпис/ Є. В. Петров