Історія справи

Постанова КЦС ВП від 27.08.2025 року у справі №674/167/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 674/167/22

провадження № 61-7168св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Студениця-1»,

розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Студениця-1» на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2025 року у складі судді Сосна О. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 травня 2025 року у складі колегії суддів: Грох Л.М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Студениця-1»(далі - ТОВ «Студениця-1») про визнання договорів недійсними.

Позов мотивував тим, що йому на праві приватної власності належать земельні ділянки, які знаходяться на території с. Томашівка Дунаєвецької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області:

- з кадастровим номером 6821888900:04:004:0129, площею 1,26 га, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 580576 від 23 липня 2008 року, виданого Дунаєвською районною державною адміністрацією Хмельницької області;

- з кадастровим номером 6821888900:04:004:0128, площею 1,22617 га, яку він отримав у спадок після смерті свого батька ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 17 вересня 2020 року, виданим приватним нотаріусом Дунаєвського районного нотаріального округу Григор'євим С. В.

Позивачу стало відомо, що вказані земельні ділянки перебувають в оренді у відповідача до 2032 року на підставі договорів оренди № 414 від 26 червня 2017 року, № 415 від 25 липня 2017 року та відповідних актів прийому-передачі ділянок до них.

Він звернувся до відповідача з письмовою вимогою усунути перешкоди в користуванні вказаними земельними ділянками шляхом їх повернення та скасування їх державної реєстрації, повідомивши про те, що зазначені договори оренди та акти ні позивач, ні його батько не підписували.

Вказував, що він не має змоги довгий час не тільки розпоряджатись належними йому земельними ділянками, а й використовувати їх задля організації власної справи та отримання доходу.

Зазначив, що саме у квітні 2021 року йому стало відомо, що його права порушено.

Тому просив суд визнати недійсними договори оренди землі № 414 від 26 червня 2017 року, № 415 від 25 липня 2017 року та акти прийому-передачі від 26 червня 2017 року та від 25 липня 2017 року земельних ділянок з кадастровими номерами 6821888900:04:004:0129 та 6821888900:04:004:0128.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки за життя ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 не підписували договори оренди землі, то такі договори є неукладеними, тобто такими, що не відбулися. Правочини, які не вчинено (договори, які не укладені), не можуть бути визнані недійсними.

Водночас акти прийому-передачі земельних ділянок є похідними від договорів оренди земельних ділянок, а тому не можуть бути визнані недійсними.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, суд першої інстанції вважав за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Студениця-1» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі відповідач просив змінити рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2025 року, виключивши з його мотивувальної частини висновок про неукладеність спірних договорів оренди землі, в іншій частині судове рішення залишити без змін.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 01 травня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Студениця-1» залишено без задоволення, рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2025 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

02 червня 2025 року ТОВ «Студениця-1» через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2025 рокута постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 травня 2025 року, у якій просить оскаржувані судові рішення змінити, виключивши з їх мотивувальних частин висновок про неукладеність спірних договорів оренди землі, в іншій частині судові рішення залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій вказані судові рішення в оскаржуваній частині ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 15 липня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Валігура О. О. просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

04 липня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17вересня 2020 року (зареєстровано в реєстрі за № 735) є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6821888900:04:004:0128 площею 1,2617 га, що розташована на території Томашівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 успадкував після смерті батька - ОСОБА_2 .

Також ОСОБА_1 згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 580576 від 23 липня 2008 року є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6821888900:04:004:0129 площею 1,26 га, що розташована на території Томашівської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно договору оренди землі № 414 від 26 червня 2017 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ТОВ «Студениця-1», ОСОБА_2 передав ТОВ «Студениця-1» в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 6821888900:04:004:0128 площею 1,26 га, що розташована на території Томашівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області на строк до 31 грудня 2032 року.

26 червня 2017 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ТОВ «Студениця-1» підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6821888900:04:004:0128.

Згідно розписки від 25 вересня 2017 року ОСОБА_2 отримав оригінал договору оренди землі № 414 від 26 червня 2017 року та витяг про реєстрацію.

На підставі цього договору зареєстроване за ТОВ «Студениця-1» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6821888900:04:004:0128.

Згідно договору оренди землі № 415 від 25 липня 2017 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Студениця-1» ОСОБА_1 передав ТОВ «Студениця-1» в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 6821888900:04:004:0129 площею 1,26 га, що розташована на території Томашівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області на строк до 31 грудня 2032 року.

Згідно акта приймання-передачі від 25 липня 2017 року між орендодавець ОСОБА_1 передав орендарю ТОВ «Студениця-1» земельну ділянку з кадастровим номером 6821888900:04:004:0129.

Згідно розписки від 12 жовтня 2017 року ОСОБА_1 отримав оригінал договору оренди землі № 415 від 25 липня 2017 року та витяг про реєстрацію.

Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6821888900:04:004:0129 зареєстроване за ТОВ «Студениця-1».

15 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Студениця-1» з письмовими вимогами усунути перешкоди в користуванні вказаними земельними ділянками, їх повернення та скасування державної реєстрації за договорами оренди № 415 від 25 липня 2017 року та № 414 від 26 червня 2017 року.

Листами ТОВ «Студениця-1» № 20 від 22 квітня 2021 року та № 21 від 22 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні вимог про усунення перешкоди в користуванні вказаними земельними ділянками, їх повернення та скасування державної реєстрації за договорами оренди.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/123-23/7022-ПЧ від 07 серпня 2023 року підписи, розташовані в договорі оренди землі № 414 від 26 червня 2017 року та в акті прийому-передачі до цього договору і які стоять від імені орендодавця виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Згідно з висновком експерта № 25443/23-32 від 18 вересня 2024 року підписи від імені ОСОБА_1 , що містяться: в графі «Орендодавець» у рядку для підпису на 1-6 аркушах та у графі «Орендодавець» ліворуч друкованого тексту «( ОСОБА_1 )» у рядку для підпису на 6 аркуші договору оренди землі № 415 від 25 липня 2017 року, укладеного від імені ОСОБА_1 та ТОВ «Студениця-1» та у графі «Орендодавець:» ліворуч від друкованого тексту « ОСОБА_1 » в акті приймання-передачі земельної ділянки від 25 липня 2017 року, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В касаційній скарзі відповідач просить рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 травня 2025 року змінити, виключивши з їх мотивувальних частин висновок про неукладеність спірних договорів оренди землі, в іншій частині судові рішення залишити без змін. При таких обставинах, в силу приписів статті 400 ЦПК України, вказані судові рішення переглядаються в касаційному порядку лише в частині висновків судів про неукладеність спірних договорів оренди землі, в іншій частині оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій не є предметом касаційного розгляду.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2025 року та постанова Хмельницького апеляційного суду від 01 травня 2025 року в оскаржуваній частинівідповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Студениця-1» та просив визнати недійсними договори оренди землі № 414 від 26 червня 2017 року, № 415 від 25 липня 2017 року та акти прийому-передачі від 26 червня 2017 року та від 25 липня 2017 року земельних ділянок з кадастровими номерами 6821888900:04:004:0129 та 6821888900:04:004:0128, посилаючись на те, що зазначені договори та акти орендодавцями не було підписано.

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2025 року, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, оскільки за життя орендодавці ОСОБА_2 та його спадкоємець ОСОБА_1 не підписували договори оренди землі, а відтак такі договори є неукладеними. Правочини, які не вчинено (договори, які не укладені), не можуть бути визнані недійсними.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, суди вважали за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.

ТОВ «Студениця-1» через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 травня 2025 року, у якій просило оскаржувані судові рішення змінити, виключивши з їх мотивувальних частин висновок про неукладеність спірних договорів оренди землі, в іншій частині судові рішення залишити без змін.

При цьому відповідач посилався на те, що висновок про укладеність чи неукладеність спірних договорів оренди суд повинен зробити у справі № 674/1222/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Студениця-1» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться у провадженні Дунаєвецького районного суду Хмельницької області.

Таким чином, відповідач не згоден з правовою оцінкою, наданою судами першої та апеляційної інстанцій певному факту при розгляді цієї справи, посилаючись на те, що така оцінка може бути врахована судом при розгляді іншої справи.

Разом із тим, відповідно до частини сьомої статті 82 ЦПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

При таких обставинах доводи касаційної скарги ТОВ «Студениця-1» про необхідність зміни мотивувальних частин оскаржуваних судових рішень з виключенням з їх мотивувальних частин висновку про неукладеність спірних договорів оренди землі не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в пункті 32 постанови від 03 липня 2018 року в справі № 917/1345/17, преюдиційне значення в справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 03 серпня 2022 року в справі № 160/5671/21 зазначив, що преюдиційного значення набувають лише встановлені судовим рішенням факти, а не правові висновки суду та/або результат розгляду конкретної справи.

Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених заявником постановах Верховного Суду, є необгрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення в оскаржуваній частині без додержання норм матеріального і процесуального права.

При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Студениця-1» залишити без задоволення.

Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2025 рокута постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 травня 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов