Історія справи

Постанова КЦС ВП від 18.04.2019 року у справі №545/3783/17
Ухвала КЦС ВП від 16.08.2018 року у справі №545/3783/17

Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 545/3783/17

провадження № 61-15118св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,

Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Чорноглазівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, Дочірнє підприємство «Вітал-Агро» Фірми «Вітал-Тер», Полтавська районна державна адміністрація Полтавської області,

треті особи: Глобинська районна державна нотаріальна контора, міськрайонне управління Держгеокадастру у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 04 червня 2019 року у складі судді Стрюк Л. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 липня 2019 року у складі колегії суддів: Триголова В. М., Прядкіної О. В., Лобова О. А.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, дочірнього підприємства «Вітал-Агро» Фірми «Вітал-Тер» (далі - ДП «Вітал-Агро»), Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи: Глобинська державна нотаріальна контора, міськрайонне управління у Полтавському районі та місті Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05 квітня

2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою апеляційного суду Полтавської області від 03 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 квітня

2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11 квітня 2019 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , залишено без задоволення; рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 03 липня 2018 року залишено без змін.

У серпні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2018 року по справі № 545/3783/17 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового рішення ОСОБА_1 посилалася на те, що підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 було надання і дослідження у суді копії протоколу № 1 зборів уповноважених членів КСП «Україна» від 14 лютого 1997 року. Оскільки вказаний протокол був наданий відповідачем в копії, а його оригінал на час розгляду справи не досліджувався, учасникам справи та суду не була відома істотна для справи обставина, а саме, що вказаний протокол не містить всіх необхідних елементів його дійсності, зокрема, відсутні підписи голови та секретаря зборів, а також наявні виправлення та дописки.

Таким чином, ОСОБА_1 просила скасувати рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04 червня 2019 року та ухвалити нове рішення.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 04 червня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2018 року по справі № 545/3783/17 за нововиявленими обставинами - відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 15 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 04 червня 2019 року залишено без змін.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що підстави для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не було досліджено оригінал протоколу уповноважених членів КСП «Україна» від 14 лютого 1997 року № 1, оскільки він був наданий відповідачем у копії, не мав підписів голови зборів і секретаря та містив виправлення. Про вказану обставину позивачу стало відомо 19 липня 2018 року під час отримання в архівному відділі Полтавської районної державної адміністрації копії та ознайомлення із оригіналом вказаного протоколу. Вказує, що суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні клопотання про витребування оригіналу протоколу та проведення технічної експертизи.

Заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що Полтавським районним судом Полтавської області 05 квітня 2018 року ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноглазівської сільської ради Полтавського району та області, ДП «Вітал-Агро», Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що не встановлено підстави виникнення у спадкодавця за життя права на земельну частку (пай), оскільки згідно з протоколом зборів уповноважених членів КСП «Україна» від 14 лютого 1997 року, наданих архівним відділом Полтавської райдержадміністрації, в пункті 3 протоколу зборів зазначено, що згідно статуту КСП «Україна» члени КСП, які виписались з території Чорноглазівської сільської ради, право на земельний пай втрачають. На час передачі КСП «Україна» Державного акта на право колективної власності на землю ОСОБА_3 не була зареєстрована на території Чорноглазівської сільської ради.

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 03 серпня 2018 року та постановою Верховного суду від 11 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

З огляду на вищенаведені правові норми, суди попередніх інстанцій дійшли висновків про те, що підстави для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пунктах 3, 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», указується, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Правєдная проти Росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленнми обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду у даній цивільній справі, у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.

Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи на думку колегії суддів не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованих висновків про те, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими і не можуть бути підставою для скасування рішення суду у порядку його перегляду.

Доводи касаційної скарги про те, що судами не було досліджено оригінал протоколу уповноважених членів КСП «Україна» від 14 лютого 1997 року № 1, оскільки він був наданий відповідачем у копії, не мав підписів голови зборів і секретаря та містив виправлення та безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про витребування оригіналу протоколу та проведення технічної експертизи, є доводами про неповне з`ясування обставин справи, які у сукупності можна кваліфікувати як процесуальні недоліки розгляду справи і які були предметом апеляційного та касаційного перегляду, однак не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинамиповинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 04 червня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

В. С. Жданова

В. О. Кузнєцов