Історія справи

Постанова КЦС ВП від 30.01.2018 року у справі №203/3991/15

Постанова

Іменем України

25 січня 2018 року

м. Київ

справа № 203/3991/14-ц

провадження № 61-1853 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго»,

представник позивача - ПанкратоваВікторія Миколаївна,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Маймур Ф. Ф. від 6 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської областіу складі суддів: Пономарь З. М., Черненковій Л. А., Петешенкової М. Ю. від 16 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2014 року публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування збитків.

Позовна заява мотивована тим, що під час технічної перевірки стану електричних приладів обліку та електроустановок 19 жовтня 2011 року у відповідача, як споживача, за адресою: АДРЕСА_1, був встановлений факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила), а саме, безоблікове споживання електричної енергії шляхом самовільного підключення до мереж енергопостачальника поза приладом обліку прихованим способом. Згідно з розрахунком, проведеного на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил, затвердженої постановою НКРЕ України від 4 травня 2006 року № 562 (далі - Методика), завданий позивачу розмір збитків складає 49 438 грн 86 коп.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 6 жовтня 2014 року позов ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» 49 438 грн 86 коп. на відшкодування збитків та 494 грн 39 коп. судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, позивачем доведено факт безоблікового споживання електроенергії, тому відповідачем внаслідок порушення правил користування електричною енергією, тому він повинен сплатити завдані позивачу збитки у повному обсязі.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_5 відхилена, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідачем допущено порушення правил користування електричною енергією у вигляді самовільного підключення до мереж енергопостачальника, що призвело до безоблікового використання електроенергії, яка постачається позивачем, а тому відповідач має нести відповідальність згідно із пунктом 48 Правил у межах розрахованих позивачем збитків.

У грудні 2015 року ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено факт безоблікового споживання електроенергії, та що відповідачем порушено правила користування електричною енергією. Також зазначав, що між сторонами відсутні договірні відносини. Вказував на те, що справа у суді першої інстанції розглянута за його відсутності, його не було належним чином повідомлено про розгляд справи, чим було порушено його право на судовий захист. Крім того, зазначав, що на спростування позовних вимог ним до суду апеляційної інстанцій було подано клопотання про долучення доказів, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами, а саме: копію листка непрацездатності; копію листа Державної інспекції з Держенергонагляду у Дніпропетровській області від 1 грудня 2011 року, копія висновку будівельно-технічного експертного дослідження від 3 листопада 2011 року, однак суд апеляційної інстанції не дослідив вказані докази, що призвело до неправильного вирішення спору.

30 січня 2016 року ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» подало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначало, що судові рішення є законними і обґрунтованими.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

2 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1.

27 грудня 2007 року між ОСОБА_5 та ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» було укладено договір про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області.

Згідно з актом від 19 жовтня 2011 року, складеним працівниками ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», під час проведення перевірки стану електроприладів і електроустановок за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено порушення Правил, а саме: безоблікове споживання електричної енергії шляхом самовільного підключення до мереж енергопостачальника поза приладом обліку прихованим способом, тобто розкрадання електроенергії.

Згідно з протоколом від 18 листопада 2011 року № 890 комісією 2-РЕМ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» розглянуто акт про порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, за наслідками чого визначено розмір заподіяної відповідачем ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» шкоди - 49 438 грн 86 коп.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику», якою встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування електричною енергією та інше.

Відповідно до п. 48 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Розмір відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення правил користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини відповідача у порушенні вказаних Правил, у зв'язку із чим наявні правові підстави для стягнення з нього на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» збитків, спричинених безобліковим споживанням електричної енергії.

Доводи ОСОБА_5 про те, що судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено йому у задоволенні клопотання про приєднання доказів, не впливають на законність та обґрунтованість рішення суду.

Доводи відповідача про те, що між сторонами відсутні договірні відносини, оскільки строк дії договору про користування електричною енергією, який був укладений між ним та позивачем, закінчився 27 грудня 2011 року, є безпідставними, оскільки вказаний договір укладається на три роки та щороку продовжується на один рік якщо жодна із сторін не заявила наміру про його розірвання. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач звертався до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» із заявою щодо розірвання договору.

Доводи ОСОБА_5 про те, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено про розгляд справи, спростовуються матеріалами справи (а. с. 67).

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Оскільки ухвалою суду касаційної інстанції від 14 грудня 2015 року було зупинено виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судових рішень, тому виконання заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 6 жовтня 2014 року підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 6 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

Поновити виконання заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 6 жовтня 2014 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: О. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю. В. Черняк