Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року

м. Київ

справа №565/57/17

провадження № 61-17638св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 5 квітня 2017 року, ухвалене колегією у складі суддів: Боймиструка С.В., Гордійчук С. О., Хилевич С. В.,

ВСТАНОВИВ.

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 25 серпня 2009 року сторони зареєстрували шлюб, мають сина ОСОБА_3 , який проживає з позивачем. Шлюб не розірвано, але з вересня 2016 року сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Кошти на утримання сина відповідач почав надавати з 22 вересня 2016 року. Проте, щоб отримати ці кошти позивач кожен місяць змушена нагадувати відповідачу про них, а відповідач, всупереч домовленості сторін, сплачує кошти на свій розсуд.

Відповідач аліменти іншим особам не сплачує, стягнення за виконавчими документами з відповідача не проводяться, інших дітей, непрацездатних батьків відповідач не має.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 лютого 2017 року, ухваленим у складі судді Мануляка Ю. В., позов задоволено частково.

Стягнено з відповідача на користь позивача аліменти на сина у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 січня 2017 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнено з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 640 грн.

Рішення допущено до негайного виконання в частині стягнення аліментів за один місяць.

Встановлюючи розмір аліментів у вказаному розмірі, суд зазначив, що позивач має на утриманні ще одну неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку виховує сама, оскільки дочка є напівсиротою. Заробітна плата позивача є мінімальною і складає 3 200 грн.

Враховуючи часткове визнання позову відповідачем, який погодився сплачувати аліменти у розмірі 1/6 частки заробітку щомісячно та вказав, що добровільно надає на сина 3 000 грн щомісячно (вказана сума становить 1/6 частку його доходу) і бере участь у його вихованні, суд першої інстанції виходив із розміру заробітку відповідача, який становить 18 000 грн на місяць і є достатнім для сплати більшого розміру аліментів, ніж визнає відповідач. Також суд врахував, що інших осіб на своєму утриманні відповідач не має.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 5 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції змінено - зменшено розмір аліментів з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Суд мотивував своє рішення тим, що, незважаючи на припинення спільного проживання з позивачем та сином, відповідач виконує свій обов`язок щодо утримання сина, що підтверджується копіями квитанцій про перерахунок позивачу грошових коштів у розмірі по 3 000 грн щомісячно з вересня 2016 року по січень 2017 року включно до звернення позивача з позовом про стягнення аліментів. Позивач отримує на старшу дочку пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 3 000 грн.

Виходячи з рівності обов`язків батьків щодо утримання дитини, апеляційний суд зазначив, що позивачем не доведено наявності підстав для стягнення аліментів у визначеному судом першої інстанції розмірі та не надано доказів, що допомоги у розмірі 3 000 грн, яку в добровільному порядку надавав позивач, не достатньо для задоволення потреб дитини.

Короткий зміст вимог і доводів касаційної скарги

У травні 2017 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, врахувавши, що на утриманні позивача є ще одна дитина, яка має захворювання серця та потребує лікування, а відповідач є здоровою людиною, не має на утриманні інших осіб та отримує заробітну плату у розмірі 18 000 грн на місяць, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини доходів відповідача щомісячно. Проте апеляційний суд змінив законне рішення суду першої інстанції та, зменшивши розмір аліментів, не навів у рішенні обґрунтованих підстав для такого зменшення.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відзив на касаційну скаргу

У червні 2017 року ОСОБА_2 подав заперечення на касаційну скаргу, у яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 серпня 2009 року, мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач проживає окремо, син проживає з позивачем.

Позивач має на утриманні ще одну неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку виховує сама, оскільки дочка є напівсиротою. Заробітна плата позивача є мінімальною і складає 3 200 грн. Позивач також отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі по 3 000 грн.

Відповідач працює на посаді головного спеціаліста - державного інспектора Державної інспекції з ядерної безпеки у ВП Рівненської атомної електростанції ДП НАЕК «Енергоатом» та отримує щомісячний заробіток у розмірі близько 18 000 грн.

Відповідач виконував свій обов`язок щодо утримання сина, що підтверджується копіями квитанцій про перерахунок позивачу грошових коштів у розмірі по 3 000 грн щомісячно з вересня 2016 року по січень 2017 року включно до звернення позивача з позовом про стягнення аліментів.

Інших дітей чи непрацездатних осіб на утриманні відповідач не має.

Позиція Верховного Суду; мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття

(стаття 180 СК України).

Згідно зі статтею 181 СК Україниу редакції, чинній на час вирішення справи, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 182 СК України у редакції Кодексу, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина перша статті 183 СК України у редакції, чинній на час вирішення справи судами).

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення апеляційного суду, оскільки суд,встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення - без змін.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, судом не встановлено.

Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку наданим сторонами доказам у їх сукупності та визнаним сторонами обставинам, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/6 частки його доходів щомісячно, що становить близько 3 000 грн на місяць, та про необґрунтованість визначеного судом першої інстанції розміру аліментів, з наведенням у рішенні відповідних мотивів.

Доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів, тоді як під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Щодо судових витрат

Оскільки суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Рівненської області від 5 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. О. Кузнєцов

В. А. Стрільчук