Історія справи

Постанова КЦС ВП від 23.12.2019 року у справі №382/814/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 382/814/17

провадження № 61-28691св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Кузнєцова В. О.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Державна казначейська служба України, Головне управління Національної поліції в Київській області,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 8 вересня 2017 року, ухвалене у складі судді Карпович В. Д.,та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Матвієнко Ю. О., Волохова Л. А., Мельника Я. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКС України), Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУ НП в Київській області) про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю посадової особи органу досудового розслідування.

В обґрунтування позову зазначила, що є потерпілою у кримінальному провадженні № 12015110320000198, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань із попередньою кваліфікацією за частиною 1 статті 185 КК України за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами транспортними засобами у неробочому стані та іншим майном, розташованим на території належного їй домоволодіння по АДРЕСА_1.

Слідчий Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - Яготинський ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області) ОСОБА_3, якому доручено досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, не виконував належним чином своїх службових обов'язків, жодного разу не виїхав на місце події, відмовився вживати заходів щодо розшуку викраденого майна та незаконно закрив кримінальне провадження без притягнення винуватців до відповідальності.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 26 квітня 2016 року постанову слідчого Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 від 29 січня 2016 року про закриття кримінального провадження скасовано і направлено матеріали кримінального провадження прокурору Бориспільської місцевої прокуратури для відновлення досудового розслідування, що свідчить про визнання слідчим суддею протиправною допущеної слідчим бездіяльності та невиконання ним своїх службових обов'язків щодо проведення безстороннього і неупередженого досудового розслідування.

Після скасування постанови про закриття кримінального провадження слідчий ОСОБА_3 продовжив ухилятися від виконання своїх службових обов'язків і жодних слідчий дій у кримінальному провадженні не здійснював, тому ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 11 квітня 2017 року здійснено його відвід від розслідування даного кримінального провадження у зв'язку з існуванням обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

ОСОБА_1 зазначає, що у зв'язку з бездіяльністю слідчого їй завдано моральних страждань, вона почуває себе незахищеною, втратила повагу до державних органів, так як змушена постійно докладати додаткових зусиль з метою спонукання співробітників органу досудового розслідування виконувати свої службові обов'язки.

За таких обставин просила відшкодувати завдану їй моральну шкоду, яку оцінює у 10 000 гривень, шляхом стягнення цієї суми з ДКС України.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 8 вересня 2017 року, з урахуванням ухвали цього суду від 12 вересня 2017 року про виправлення описки, ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності визначених законодавством правових підстав для відшкодуванняОСОБА_1 моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Яготинського районного суду Київської області від 8 вересня 2017 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічного і повного з'ясування обставин справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просиларішення Яготинського районного суду Київської області від 8 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Заявник вказує, що протиправна бездіяльність слідчого Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 встановлена ухвалами слідчого судді Яготинського районного суду Київської області від 26 квітня 2016 року та від 11 квітня 2017 року, що є підставою для застосування до спірних правовідносин статей 1167, 1173, 1174 ЦК України.

На думку заявника, суди не надали належної оцінки тій обставині, що тривале та умисне ухилення слідчого ОСОБА_3 від виконання своїх обов'язків завдало їй як потерпілій у кримінальному провадженні моральних страждань.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У 2018 році справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 квітня 2015 року Яготинським ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1201511032000198 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені за заявою ОСОБА_1, яка повідомила, що 17 квітня 2015 року близько 10 години 00 хвилин невстановлена особа, перебуваючи на території подвір'я будинку по АДРЕСА_1, вчинила таємне викрадення належного їй майна, а саме: рами (без мотора) з реєстраційним номером 04-15 КХВ з облицюванням та бачками до мотоцикла Ява-350 № 452461; рами з облицюванням та бачками до мотоцикла Чезет-350 № НОМЕР_1; рами без облицювання до мотоцикла марки Иж-Ю-4к № 201729, мотоцикла марки Ява-350 без двигуна з колесами та облицюванням; рами без мотора з облицюванням до мотоцикла Ява-350 червоного кольору; рами до мотоцикла Чезет-350.

ОСОБА_1 має статус потерпілої у кримінальному провадженні № 1201511032000198.

Здійснення досудового розслідування у цьому провадженні доручено слідчому Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3

29 січня 2016 року слідчий Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 виніс постанову про закриття кримінального провадження № 1201511032000198 у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Яготинського районного суду Київської області від 26 квітня 2016 року вказану постанову скасовано, матеріали кримінального провадження направлено прокурору Бориспільської місцевої прокуратури для відновлення досудового розслідування. Постановляючи таку ухвалу, слідчий суддя дійшов висновку про неповноту досудового розслідування і передчасність закриття кримінального провадження.

Після скасування постанови кримінальне провадження повторно передано слідчому Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 для здійснення досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Яготинського районного суду Київської області від 11 квітня 2017 року задоволено заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_6 та відведено слідчого Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1201511032000198. Задовольняючи відвід, слідчий суддя виходив з того, що за результатами проведеної ГУ НП в Київській області службової перевірки підтвердилися факти неналежного здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1201511032000198, що свідчить про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади органів місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (стаття 23 ЦК України).

Підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

За відсутності підстав для застосування частини 1 статті 1176 ЦК України, тобто в інших випадках заподіяння шкоди цими органами, діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах - виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами (частини 1 статті 1176 ЦК України).

Згідно з цими статтями шкода, завдана незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів чи (та) осіб.

Главою 26 КПК України визначені порядок та правові підстави оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Статтями 80, 81, 83 КПК України урегульовані питання щодо заявлення відводу особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, та процедуру його вирішення.

Вказані положення кримінального процесуального законодавства спрямовані на забезпечення реалізації прав учасників кримінального провадження.

Оскарження учасником кримінального провадження рішень, дій чи бездіяльності співробітників органів досудового розслідування у порядку глави 26 КПК України або реалізація ним права на заявлення відводу особі, яка бере участь у кримінальному провадженні, із подальшим задоволенням слідчим суддею відповідної скарги чи заяви не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди у порядку статей 23, 1167 ЦК України, так як при здійсненні відповідних процесуальних дій особа реалізує свої права щодо контролю за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій досудового розслідування в порядку кримінального судочинства.

Суди попередніх інстанцій оцінили подані сторонами докази і встановили, що позивач не довела наявність моральної шкоди, тобто факт заподіяння їй моральних страждань або втрат немайнового характеру, обставин її заподіяння, якими діями чи бездіяльністю заподіяна шкода, протиправність діяння її заподіювача та наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.

Оскільки ОСОБА_1 обґрунтувала вимоги щодо відшкодування моральної шкоди неправомірною бездіяльністю слідчого Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3та незаконністю його рішення про закриття кримінального провадження, що встановлено слідчим суддею, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність визначених статтями 23, 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України правових підстав для відшкодування моральної шкоди.

Доводи заявника про те, що протиправність бездіяльності слідчого Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 встановлена ухвалами слідчого судді Яготинського районного суду Київської області від 26 квітня 2016 року та від 11 квітня 2017 року, не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій про відмову у позові.

Звертаючись зі скаргою на рішення слідчого про закриття кримінального провадженні та із заявою про його відвід, ОСОБА_1 реалізувала свої процесуальні права, визначені КПК України. Задоволення її процесуальних звернень спрямоване на забезпечення повноти та об'єктивності здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, тому сама по собі ухвала слідчого судді про задоволення скарги чи заяви про відвід не є правовою підставою для відшкодування учасникам кримінального провадження моральної шкоди.

Такий висновок узгоджується із висновками Європейського суду з прав людини, викладеними у рішеннях у справі "Перна проти Італії" та у справі "Білуха проти України", де встановлено, що визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за шкоду, завдану особі.

Твердження заявника про те, що тривале та умисне ухилення слідчого ОСОБА_3. від виконання своїх обов'язків завдало їй моральних страждань, касаційний суд відхиляє, оскільки судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, які б свідчили про дійсне завдання позивачу моральної шкоди, під якою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів і встановлення на їх підставі нових обставин, що відповідно до статті 400 ЦПК України не відноситься до повноважень касаційного суду під час касаційного перегляду справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України").

Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 410 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 8 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: В. О. Кузнєцов В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов