Історія справи

Постанова

Іменем України

23 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 381/1060/21

провадження № 61-11768св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», яка підписана представником Сокуренко Наталією Вікторівною, на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Немировської О. В., Ящук Т. І.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач просив:

стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 29 червня 2010 року у розмірі 64 049,76 грн, з яких: 50 327,76 грн - тіло кредиту, 13 722,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2022 року позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.

Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн понесених витрат за договором № б/н/21 від 11 червня 2021 року про надання професійної правничої (правової) допомоги.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «Приватбанк», поданої через представника Власенка А. О., на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2022 року у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала суду мотивована тим, що на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року, якою вказані АТ КБ «Приватбанк» у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху, банком подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначено, що копію повного тексту судового рішення вони отримали електронною поштою 18 квітня 2022 року та 21 квітня 2022 року подали апеляційну скаргу. Проте, ухвалою Київського апеляційного суду від 11 липня 2022 року апеляційна скарга була повернута.

Суд апеляційної інстанції визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки у заяві фактично викладені ті ж самі підстави поважності причин пропуску строку, які згідно з ухвалою суду від 13 вересня 2022 року визнані неповажними. Інших поважних причин пропуску строку в заяві не викладено.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У листопаді 2022 року АТ КБ «Приватбанк» подало касаційну скаргу, підписану представником Сокуренко Н. В., в якій просять: скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу що первісна апеляційна скарга була повернута ухвалою від 11 липня 2022 року у зв`язку з несплатою судового збору за її подання, яка отримана позивачем 29 липня 2022 року, що не позбавляє АТ КБ «Приватбанк» повторно звернутися до суду, чим він і скористався, подавши апеляційну скаргу 02 серпня 2022 року. За таких обставин, вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 у справі № 380/7866/21 (провадження № К/990/4868/22).

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 381/1060/21.

У січні 2023 року справа № 381/1060/21 надійшла до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 08 грудня 2022 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплене забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частини перша, пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 357 ЦПК України).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2022 року у справі № 758/4418/19 (провадження № 61-10666св22) зазначено, що: «Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленю метою (Volovik v. Ukraine, № 15123/03, § 53, 55, від 06 грудня 2007 року). […] При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція). Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи. Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Peretyka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та№ 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року). […] поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження є правом суду, яке останній реалізує лише встановивши об`єктивну неможливість дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, відповідних вимог процесуального закону щодо строків оскарження судового рішення. Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку».

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

судом першої інстанції 08 лютого 2022 року ухвалено рішення, на яке АТ КБ «Приватбанк» 21 квітня 2022 року подало апеляційну скаргу;

ухвалою суду апеляційної інстанції від 10 травня 2022 року поновлено АТ КБ «Приватбанк» строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 08 лютого 2022 року, апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» залишено без руху, надано строк для сплати судового збору;

АТ КБ «Приватбанк»13 травня 2022 рокуотримано ухвалу суду апеляційної інстанції від 10 травня 2022 року;

ухвалою суду апеляційної інстанції від 11 липня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» повернуто позивачу у зв`язку з несплатою судового збору, яка отримана банком 29 липня 2022 року;

02 серпня 2022 року АТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 08 лютого 2022 року, до якої додана квитанція про сплату судового збору від 21 квітня 2022 року;

у апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» виклало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначило, що позивач не був присутнім під час проголошення рішення, копія повного тексту рішення отримана банком 18 квітня 2022 року електронною поштою, первісна апеляційна скарга подана 21 квітня 2022 року, ухвалою суду апеляційної інстанції первісна апеляційна скарга повернута банку, апеляційна скарга повторно подана 02 серпня 2022 року;

суд апеляційної інстанції ухвалою від 13 вересня 2022 року причини пропуску АТ КБ «Приватбанк» строку на подання апеляційної скарги визнав неповажними, апеляційну скаргу залишив без руху. Визнавши неповажними причини пропуску строку, суд апеляційної інстанції вказав, що ухвалою Київського апеляційного суду від 10 травня 2022 року поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Отримавши 13 травня 2022 року ухвалу суду, позивач мав усунути недоліки у визначені законом строки. Проте, недоліки не усунув та ухвалою від 11 липня 2022 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Отже, повторно звернувшись з апеляційною скаргою, банк не зазначає поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не вказує, чому після отримання ухвали суду не усунув вимоги зазначені в ній;

на виконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху від 13 вересня 2022 року, АТ КБ «Приватбанк» надало суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказав аналогічні підстави для поновлення цього строку, а також зазначив, що банк робить все можливе в умовах воєнного стану аби своєчасно виконувати свою роботу та направляти скарги, усувати недоліки;

оскаржуваною ухвалою відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «Приватбанк», оскільки у заяві фактично викладені ті ж самі підстави поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які згідно з ухвалою суду від 13 вересня 2022 року визнані неповажними. Інших поважних причин пропуску строку в заяві не викладено;

за таких обставин колегія суддів вважає, що в діях відповідача не вбачається сумлінного добросовісного ставлення до наявних у нього обов`язків, встановлених законом або судом.

Таким чином, оскільки банком не вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги, не надано доказів поважності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Доводи касаційної скарги про те, що оскарженою ухвалою, суд апеляційної інстанції позбавив АТ КБ «Приватбанк» права на звернення до суду з апеляційною скаргою, колегія суддів відхиляє, оскільки оскаржена ухвала постановлена відповідно до вимог закону, а безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на що неодноразово звертав увагу Європейський суд з прав людини.

Посилання АТ КБ «Приватбанк» на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі № 380/7866/21 (провадження № К/990/4868/22), суд відхиляє, оскільки у цій справі після залишення апеляційної Головного управління ДПС у Львівській області залишено без руху через не сплату судового збору, Головного управління ДПС у Львівській області неодноразово зверталося до суду із заявами про продовження строку для усунення недоліків, а після постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги (19 листопада 2021 року), Головне управління ДПС у Львівській області повернуто апелянту повторно звернулось до суду з апеляційної скаргою, до якої додало платіжне доручення №3468 від 25.11.2021 на суму 6810 грн та заяву, в якій ставить питання поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що первинна апеляційна скаргу була подана ним своєчасно, та Головним управлінням ДПС у Львівській області постійно вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження. Тобто, фактичні обставини справи у цій справі та фактичні обставини у постанові на яку посилається позивач, є різними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не свідчать, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, тому колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», яка підписана представником Сокуренко Наталією Вікторівною, залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук