Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова КЦС ВП від 21.09.2022 року у справі №686/26736/20 Постанова КЦС ВП від 21.09.2022 року у справі №686...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Історія справи

Постанова КЦС ВП від 21.09.2022 року у справі №686/26736/20

Державний герб України

Постанова

Іменем України

21 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 686/26736/20

провадження № 61-6020св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє батько ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 червня 2022 року у складі колегії суддів: Костенка А. М.,

Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє батько ОСОБА_1 , звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ будинку та земельної ділянки в натурі.

Позовна заява мотивована тим, що вони є спадкоємцями майна померлої ОСОБА_5 в розмірі по 1/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , та земельної ділянки за цією ж адресою, кадастровий номер 6810100000:25:003:0370, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

07 липня 2020 року вони отримали свідоцтва про право на спадщину

за законом, відповідач ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину

за законом не отримувала. Таким чином, їм належить 3/4 ідеальної частки будинку, якій відповідає площа в розмірі 138,075 кв. м. Відповідачу належить 1/4 частки будинку площею 46,025 кв. м. Відповідно до часток підлягає і виділу земельна ділянка, на якій знаходиться вказаний будинок.

Зазначали, що вони користуються другим поверхом будинку площею

90 кв. м, що є менше за їхню частку в будинку (3/4 - 138,075 кв. м),

а відповідач користується першим поверхом будинку площею 94,1 кв. м, що є значно більшою за її частку (1/4 - 46,025 кв. м).

Вказували, що ОСОБА_4 добровільно розділити будинок не бажає.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє батько ОСОБА_1 , просили суд:

- виділити їм у спільну часткову власність 3/4 частки цегляного житлового будинку літ. «А-2», розміром житлової площі 118,7 кв. м, загальною площею 184,1 кв. м, цегляний хлів з літньою кухнею літ. «Б», площа забудови

59,2 кв. м, цегляний хлів літ. «б», площа забудови 24 кв. м, цегляний хлів

літ. «б`», площа забудови 26,9 кв. м;

- виділити їм у спільну часткову власність 3/4 частки земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:25:003:0370, площею 0,1 га, на

АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 06 грудня 2021 року у складі судді Продана Б. Г. позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє батько ОСОБА_1 , задоволено частково.

Проведено розподіл будинку на

АДРЕСА_1 в натурі.

Виділено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у власність після смерті ОСОБА_5 в рахунок належних їм 3/4 частини цього будинку, зокрема: кімнати площею: 16,3 кв. м, та 23 кв. м першого поверху та ввесь другий поверх цього будинку, загальною площею (з врахуванням другого

поверху) - 129,3 кв. м згідно з другим варіантом висновку експертизи

від 04 лютого 2021 року № 812/020 (додаток № 18), який знаходиться

в матеріалах справи.

Виділено ОСОБА_4 у власність в рахунок належної їй 1/4 частини будинку АДРЕСА_1 , зокрема: кімнати площею

17,7 кв. м; 5,9 кв. м; 14 кв. м; 8 кв. м; 6,6 кв. м - першого поверху будинку згідно з другим варіантом висновку експертизи від 04 лютого 2021 року (додаток № 18 № 812/020), який знаходиться в матеріалах справи.

Проведено розподіл господарських будівель, виділено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у власність цегляний хлів з літньою кухнею (літ. «Б»), цегляний хлів (літ. «б») та цегляний хлів (літ. «б`»).

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та

ОСОБА_3 - 0,21 % вартості від загальної вартості частки будинку, яка перейшла у її власність.

Проведено розподіл земельної ділянки на

АДРЕСА_1 в натурі.

Виділено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у власність після смерті ОСОБА_5 3/4 частини земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:25:003:0370 на

АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0682 га, згідно з першим варіантом висновку експертизи від 04 лютого 2021 року № 812/020 (додаток № 19), який знаходиться в матеріалах справи.

Виділено ОСОБА_4 1/4 частини земельної ділянки з кадастровим № 6810100000:25:003:0370 на

АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0227 га, згідно з першим варіантом висновку експертизи від 04 лютого 2021 року № 812/020 (додаток № 19), який знаходиться в матеріалах справи.

Частину земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:25:003:0370 на АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0091 га, залишено у спільній сумісній власності співвласникам будинку.

Решту позовних вимог залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в матеріалах справи міститься висновок експерта від 04 лютого 2021 року № 812/020, яким визначено можливі варіанти розподілу домоволодіння на АДРЕСА_1 на дві частини з виділенням в окремий об`єкт 3/4 частки, що належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також варіанти розподілу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:25:003:0370 на дві частини з виділенням в окремий об`єкт

3/4 частки, що належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

з врахуванням варіантів розподілу домоволодіння, яке на ній знаходиться.

Зважаючи на запропоновані варіанти розподілу суд вважав за можливе провести розподіл вказаного будинку в натурі та виділити позивачам

у власність в рахунок належних їм 3/4 частини даного будинку згідно

з другим варіантом висновку експертизи та провести розподіл земельної ділянки на АДРЕСА_1 в натурі згідно

з першим варіантом висновку експертизи.

Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2021 року було доповнено резолютивну частину рішення та зазначено в резолютивній частині рішення, що слід стягнути

із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - 0,21 % вартості, що становить 3 323,00 грн від загальної вартості частки будинку, яка перейшла у її власність.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при постановленні рішення 06 грудня 2021 року судом не зазначено суму вартості загальної частки будинку, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів, та не вирішено питання про судові витрати, тому суд дійшов висновку про ухвалення додаткового рішення про стягнення

із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -

0,21 % вартості, що становить 3 323,00 грн від загальної вартості частки будинку, яка перейшла у її власність. А також вирішити питання щодо судових витрат.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником

ОСОБА_6 , задоволено частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 06 грудня 2021 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє батько ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 про поділ будинку та земельної ділянки в натурі відмовлено.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що у висновку експерта відсутні відомості щодо можливості переобладнання інженерних мереж (існуючої системи опалення, газопостачання, водопостачання, каналізації

і освітлення), їх вартості, а також судом не конкретизовано власника, якому необхідно виконати відповідні роботи по переобладнанню інженерних мереж, замовленню проектів. Без усунення цих недоліків вирішення питання про розподіл будинку в натурі між сторонами на дві окремі ізольовані квартири неможливо.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2022 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2022 року справу призначено

до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду про те, що питання розділення систем постачання будинку, перепланування будинку мають бути узгоджені відповідно до вимог чинного законодавства з відповідними контролюючими та постачальними організаціями, такими як Хмельницька міська рада, Хмельницькобленерго, Хмельницькгаз, Хмельницькводоканала тощо, не узгоджуються з вимогами чинного законодавства та є неможливими за відсутності згоди одного зі співвласників.

Зазначає, що апеляційний суд не врахував, що згідно з проведеною судовою будівельно-технічною експертизою від 04 лютого 2021 року № 812/020, експерт надав два варіанти розподілу будинку та три варіанти розподілу земельної ділянки. Кожен з варіантів не містить висновку щодо неможливості такого поділу.

Крім того, поза увагою апеляційного суду залишився той факт, що представником позивачів було повідомлено суду, що будівельні роботи, які необхідно провести за першим варіантом поділу будинку, будуть зроблені за рахунок ОСОБА_1 .

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 посилається на те, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо застосував норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду

від 24 листопада 2021 року у справі № 344/8200/14-ц (провадження

№ 61-11766св20).

Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 є власниками, кожний по 1/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:25:003:0370, цільове призначення - для будівництва та обслуговування цього житлового будинку.

ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 за законом є власником 1/4 частини житлового будинку

з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:25:003:0370, цільове призначення - для будівництва та обслуговування цього житлового будинку.

Зазначене домоволодіння складається з житлового будинку літ. «А2»; цегляного хліва з літньою кухнею літ. «Б», цегляного хліва літ. «б», цегляного хліва літ. «б`».

Житловий будинок складається з:

перший поверх: коридор 11, площею 6,6 кв. м; кухня 1-2, площею 8 кв. м, передпокій 1-3, площею 17,7 кв. м; житлова кімната 1-4, площею 37,7 кв. м; житлова кімната 1-5, площею 16,3 кв. м; санвузол 1-6, площею 5,9 кв. м.

другий поверх: коридор 1-7, площею 8 кв. м; житлова кімната 1-8, площею

25,4 кв. м; санвузол 1-9, площею 6 кв. м, кухня 1-10, площею 13,2 кв. м; житлова кімната 1-11, площею 21 кв. м; житлова кімната 1-12, площею

16,4 кв. м.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи

від 04 лютого 2021 року № 812/020 поділ домоволодіння, що знаходиться на АДРЕСА_1 , яким визначено можливі варіанти розподілу домоволодіння на

АДРЕСА_1 на дві частини з виділенням в окремий об`єкт

3/4 частки, що належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

а також варіанти розподілу земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:25:003:0370, на дві частини з виділенням в окремий об`єкт

3/4 частки, що належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

з врахуванням варіантів розподілу домоволодіння, яке на ній знаходиться.

Експерт дійшов висновку, що розподіл домоволодіння можливий із відхиленням від ідеальних часток.

За першим варіантом позивачам, які володіють разом 3/4 частини будинку, переходять у власність всі приміщення на другому поверсі та приміщення

1-4, 1-5 на першому поверсі. Відповідачу переходять у власність приміщення 1-5, 1-3, 1-6, 1-2 на першому поверсі.

За другим варіантом позивачам переходять у власність всі приміщення на другому поверсі та приміщення 1-1, 1-4 на першому поверсі, а відповідачу - приміщення 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-6 на першому поверсі.

При цьому за другим варіантом, пропонується виділити позивачам в натурі на 2 поверсі коридор 1-7, площею 8 кв. м; житлову кімнату 1-8, площею

25,4 кв. м.; санвузол 1-9, площею 6 кв. м, кухня 1-10, площею 13,2 кв. м; житлову кімнату 1-11, площею 21 кв. м; житлову кімнату 1-12, площею

16,4 кв. м, на першому поверсі житлову кімнату 1-4, площею 23 кв. м; житлову кімнату 1-5, площею 16,3 кв. м.

Відповідачу пропонується виділити на першому поверсі: коридор

1-1, площею 6,6 кв. м, кухню 1-2, площею 8 кв. м, передпокій 1-3, площею 17,7 кв. м, житлову кімнату 1-4, площею 14 кв. м, санвузол 1-6, площею

5,9 кв. м.

Водночас експертом у висновку зазначено, що для другого варіанту поділу небідно влаштувати на місці віконного прорізу № 1 дверний та встановити подвійний вхідний блок для входу позивачів, влаштувати дверний проріз

№ 2 в перегородці для приміщень 1-4, 1-5 першого поверху та встановити дверний блок, демонтувати дверний блок № 3 в перегородці між приміщеннями № 1-3 і 1-5 першого поверху та закласти дверний проріз цеглою, влаштувати перегородку в приміщенні 1-4 для його розділу між співвласниками.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Касаційна скаргаОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 321 ЦК Українизакріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК Українивласність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою-третьою статті 358 ЦК Українипередбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦК Українимайно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до частин першої, третьої статті 364 ЦК Україниспіввласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Аналіз положень статей 183 358 364 379 380 382 ЦК Українидає підстави для висновку про те, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності,

є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли

є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2012 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц (провадження № 61-21409св18), від 27 травня 2020 року у справі

№ 173/1607/15-ц (провадження 61-26178св18) від 11 жовтня 2021 року

у справі № 607/14338/19-ц (№ 61-19073св20).

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня

1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» судам роз`яснено, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої ради (стаття 152 ЖК України). Якщо сторона оспорює рішення виконавчого комітету щодо дозволу на переобладнання та перепланування і воно є необґрунтованим, суд може не погодитись з ним, мотивуючи це в рішенні.

Відповідно до положень статті 152 ЖК Українивиконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Судом встановлено, що відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 04 лютого 2021 року № 812/020 поділ домоволодіння, що знаходиться на

АДРЕСА_1 , технічно можливий та надано два варіанти поділу житлового будинку і надвірних господарських будівель. Експерт дійшов висновку, що розподіл домоволодіння можливий із відхиленням від ідеальних часток.

За першим варіантом позивачам, які володіють разом 3/4 частинами будинку, переходять у власність всі приміщення на другому поверсі та приміщення 1-4, 1-5 на першому поверсі. Відповідачу переходять у власність приміщення 1-5, 1-3, 1-6, 1-2 на першому поверсі.

За другим варіантом позивачам переходять у власність всі приміщення на другому поверсі та приміщення 1-1, 1-4 на першому поверсі, а відповідачу - приміщення 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-6 на першому поверсі.

За другим варіантом, пропонується виділити позивачам в натурі на другому поверсі: коридор 1-7, площею 8 кв. м, житлову кімнату 1-8, площею

25,4 кв. м, санвузол 1-9, площею 6 кв. м, кухня 1-10, площею 13,2 кв. м, житлову кімнату 1-11, площею 21 кв. м, житлову кімнату 1-12, площею

16,4 кв. м; на першому поверсі: житлову кімнату 1-4, площею 23 кв. м, житлову кімнату 1-5, площею 16,3 кв. м.

Відповідачу пропонується виділити на першому поверсі: коридор

1-1, площею 6,6 кв. м; кухню 1-2, площею 8 кв. м, передпокій 1-3, площею 17,7 кв. м, житлову кімнату 1-4, площею 14 кв. м, санвузол 1-6, площею

5,9 кв. м.

При цьому експертом у висновку зазначено, що для другого варіанту поділу небідно влаштувати на місці віконного прорізу № 1 дверний та встановити подвійний вхідний блок для входу позивачів, влаштувати дверний проріз

№ 2 в перегородці для приміщень 1-4, 1-5 першого поверху та встановити дверний блок, демонтувати дверний блок № 3 в перегородці між приміщеннями № 1-3 і 1-5 першого поверху та закласти дверний проріз цеглою, влаштувати перегородку в приміщенні 1-4 для його розділу між співвласниками.

Виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, лише які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання.

Питання розділення систем постачання будинку, перепланування будинку мають бути узгоджені відповідно до вимог чинного законодавства

з відповідними контролюючими та постачальними організаціями.

Встановивши, що відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 04 лютого 2021 року № 812/020, для переобладнання

та перепланування житлового будинку на

АДРЕСА_1 , обидва варіанти поділу передбачають втручання

в несучі конструкції будинку, а саме: влаштування дверного прорізу АДРЕСА_2 , позивачі не надали документів щодо отримання дозволу від компетентних органів на переобладнання жилого будинку, у висновку експерта відсутні відомості щодо можливості переобладнання інженерних мереж (існуючої системи опалення, газопостачання, водопостачання, каналізації

і освітлення), апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому апеляційним судом під час розгляду справи було роз`яснено сторонам їх право на надання таких документів.

Оскільки позовні вимоги про поділ домоволодіння не підлягають задоволенню, то з врахуванням вимог статті 120 ЗК України апеляційний суд правильно відмовив і в задоволенні позову в частині поділу спірної земельної ділянки.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував того, що згідно з проведеною судовою будівельно-технічною експертизою

від 04 лютого 2021 року № 812/020, експерт надав два варіанти розподілу будинку та три варіанти розподілу земельної ділянки і кожен з варіантів не містить висновку щодо неможливості такого поділу, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи, зокрема висновком зазначеної судової будівельно-технічної експертизи (а.с. 79).

Крім того, постановою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 344/8200/14-ц (провадження № 61-11766св20), на яку посилається скаржник, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, що не означає остаточного вирішення відповідної справи, а отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у такій справі.

Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, були предметом дослідження

у суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати